Представники громадських організацій та експерти Реанімаційного пакету реформ закликають українську владу пришвидшити реформу прокуратури. Відповідний проект закону номер 3541 уже був прийнятий Верховною Радою у першому читанні восени минулого року і отримав позитивний висновок Венеціанської комісії, однак профільний комітет ВР досі не підготував його до другого читання.

Про це повідомив заступник голови правління Центру політико-правових реформ, експерт громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ» Роман Куйбіда у вівторок, 13 травня, на прес-конференції у Києві.

У своєму висновку Венеціанська комісія зазначила, що в законопроекті «закладено досить міцну основу у відповідності до європейських стандартів і потреб сучасної системи кримінальної  юстиції… Проект Закону є хорошою основою для завершення реформи прокуратури» (п.п. 193, 196 висновку Венеціанської комісії від 11-12 жовтня 2013 року).

Як зазначив виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко, українська прокуратура – орган, який майже не змінився з радянських часів. «Ще в 1995 році Україна взяла на себе зобов’язання перед Радою Європи його реформувати, проте досі не виконала. Остання спроба була здійснена в 2013 році заради асоціації з ЄС. Був розроблений законопроект, схвалений вітчизняними експертами, Венеціанською комісією та проголосований у першому читанні. Проте далі справа не пішла», – розповів правозахисник.

На його думку, сьогодні прокуратура і досі залишається структурою, яка практично керує кримінальним процесом, тисне на суди, закриває очі на катування (що неодноразово відзначав Європейський суд з прав людини).  А 15 тисяч прокурорів, які утримуються за рахунок платників податків, – кількісний показник, який втричі перевищує середньоєвропейську статистику.

Експерти переконані: аби змінити ситуацію, законодавцям потрібно проголосувати законопроект «Про прокуратуру» в другому читанні (із внесенням попередніх правок). Це потягне за собою позбавлення практично всіх притаманних їй функцій, окрім підтримки державного обвинувачення в судах.

Також до законопроекту пропонуються правки, які містять в собі вимогу повної люстрації прокурорів протягом року, і скорочення кількості прокурорів втричі (з 15 до 5 тисяч). Законопроектом також передбачено прозорий конкурсний відбір прокурорів та ефективна процедура оскарження дій цих посадових осіб. Зокрема, кожна скарга на прокурора має розглядатися на дисциплінарній комісії.

«Що змінить така реформа для звичайних громадян? По-перше, прокуратура буде позбавлена можливостей перевіряти бізнес. Адже загальновідомо, що цей орган, на практиці, часто використовується для тиску на бізнес-конкурентів. Крім того, залишаться в історії безчинства прокуратури щодо арештів затриманих активістів», – додав Роман Куйбіда.