Останнім часом серед численного спаму з’явились повідомлення, які є справжнім замахом на приватність відомих людей. Спамери пропонують за гроші повідомити всім бажаючим номери телефону зірок естради. Крім списку прізвищ зірок та ціни на номери телефонів (до речі, пропонують номери як мобільних, так і домашніх телефонів), які варіюються від 50 до 80 доларів США, автори повідомлення не забувають попередити, що фанатам треба поспішати, адже кумири часто змінюють номери своїх телефонів.

І хоча існує думка, що саме через таких благодійників відомі люди змушені часто змінювати номери своїх телефонів, я впевнена, що кожний новий номер, який потрапить до рук бажаючих заробити на будь-чому, знову стане надбанням громадськості.

Чи може хтось захистити приватність зірки і чи існує механізм покарання бажаючих вкрасти, а потім продати (недорого) частину приватного життя зовсім чужої для нього людини?

Останнім часом це питання викликало велику дискусію серед правозахисників. Деякі вважають, що передбачити захист приватності будь-якою людини має держава, за допомогою притягнення до відповідальності злочинців, які займаються перепродажем приватності. На щастя для цього в її арсеналі є статті Кримінального кодексу, які передбачають досить неприємні наслідки для шахраїв. Так, Стаття 163 КК про порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер передбачає покарання – обмеження волі до трьох років; Стаття 182 про порушення недоторканності приватного життя, а саме незаконного збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди або поширення цієї інформації у публічному виступі, творі, що публічно демонструється, чи в засобах масової інформації передбачає позбавлення волі на строк до трьох років. А щодо питання звідки спамери беруть інформацію, що поширюють, то можна застосувати Статтю 362 про викрадення, привласнення, вимагання комп’ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем, яка передбачає до двох років позбавлення волі.

Незважаючи на це майже всі погоджуються, що в даному випадку аргументи держави щодо захисту приватності дуже невизначені, адже, щоб звинуватити людину і покарати її за незаконні дії, її треба як мінімум зловити, як то кажуть, за руку спіймати. А спамерські розсилки частіше анонімні, фірми неіснуючі, люди віртуальні… Тож, цілком справедливо, правозахисники ставлять у провину державі злочинну бездіяльність. Чомусь ми всі знаємо, про зловживання державними спецслужбами санкціонованими і несанкціонованими прослуховуваннями, а коли мова йде про захист приватності – у держави різко закінчуються всі їх повноваження і ресурси щодо встановлення особи (або осіб) злочинця. Сергій Федоринчик, наприклад, запропонував досить радикальний, але погодьтесь, що в той же час досить дієвий засіб: „Служби охорони великих кампаній дуже часто набирають людей, що мають досвід роботи у спецслужбах, і можуть робити найрізноманітніші оперативно-розшукові заходи проти будь-кого. Законом, звичайно, це заборонено, але хто досі чув про хоч один прецедент захисту приватності від цього?”.

А ось Аркадій Бущенко вважає, що більш практично перекладати відповідальність на того, хто володіє джерелом інформації, в даному випадку на телефонну компанію. Але, спочатку треба довести, що саме вона винна у розголошенні приватної інформації, а це досить складно. Технічно, звичайно, можливо при певних умовах перекласти на компанію тягар доведення, що вона не винна (по аналогії із шкодою, завданою джерелом підвищеної небезпеки), але ця сфера в нашому судочинстві знаходиться у початковому стані і потребує певного часу для розвитку.

Врешті-решт, пан Бущенко вважає, що лишається тільки єдиний шлях боротьби за приватність: це визнати, що концепція прав людини не звільняє людину від необхідності самій дбати про свою безпеку, приватність, добробут, спокій та вдаватися для цього до розумних дій. В цьому контексті очевидно, що зірки не є найвразливішим прошарком населення, адже постояти за себе за допомогою своєї охорони вони вміють, тож і виявляється, що дбання про дотримання права на приватність є справою рук тих, хто потерпає від порушення цього права. До того ж, коли ім’я зірки з’являється на сторінках ЗМІ, навіть в такому вигляді, це безумовно реклама і самій зірці, і перевірка того, який рейтинговий рядок вона посідає на сьогодні.

Вікторія Онищенко

РУПОР