«Крок, який Україна мала б зробити давно» – Павліченко про ратифікацію Римського статуту
Президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт № 11484 про ратифікацію Римського статуту Міжнародного...
16 August 2024
Автор: Олег Шинкаренко
Джерело: Лівий берег
Олена Лошадкіна разом із чоловіком Ігорем мешкала у селі Піски. Коли у 2014-му лінія фронту наблизилася до їхнього будинку, вони не залишили його, а до останнього допомагали українським військовим, чим могли. 10 січня 2015 року у їхній будинок влучив бронебійний-запалювальний снаряд, який прилетів з боку терористів. Це й врятувало Лошадкіних, які ховалися від обстрілу у підвалі. Весь будинок повністю згорів, а їм вдалося вибратися з-під уламків та врятуватися. Лошадкіни переїхали до Київської області. Там вони встали на облік, як тимчасово переміщені особи та знайшли собі житло.
Незабаром Олена Лошадкіна дізналася, що українські закони наказують виплачувати грошову компенсацію постраждалим від проведення АТО. Про це, зокрема, йдеться у статті 19-ій шостого розділу “Закону про боротьбу з тероризмом”, яка називається “Відшкодування шкоди, заподіяної терористичним актом…” І написано там, що “відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом”. Тоді Ігор Лошадкін з допомогою адвокатки Юлії Науменко позвався до суду проти представників української держави щодо відшкодування. Між іншим, державні органи відмовилися надавати Олені довідку щодо вартості втраченого майна через обстріли, які тривають у Пісках. Приватний експерт назвав суму понад 2 мільйони гривень матеріальної шкоди. Олена додала до цього ще 200 тисяч гривень моральної шкоди. Вона пояснила це так: “Разом із будинком ми втратили все наше життя”.
У вересні 2017 року Печерський райсуд Києва задовольнив позов Ігоря Лошадкіна до різних органів державної влади України. Суддя Віталій Писанець присудив виплатити йому 1,8 млн гривень матеріальної та 10 тисяч гривень моральної шкоди за рахунок коштів Державного бюджету України. Але держава із таким рішенням не погодилася і оскаржила його в апеляції. 18 березня 2018 року Апеляційний суд Києва затвердив це рішення. А отже Лошадкіни мали би отримати гроші. Але це тільки в теорії. Для того, щоб отримати гроші за рішенням суду, їх спочатку має виділити Державне Казначейство.
Виконавчий лист Печерського райсуду Києва від 2 квітня 2018 року Казначейство отримало 5 квітня. Але чиновники Казначейства відповіли на нього так: “Відшкодування матеріальної шкоди, завданої терористичним актом за пошкоджений будинок в селищі Піски Ясинуватського району Донецької області та майно у сумі 1,8 млн гривень не може бути прийняте на виконання”. Причину вони вказали таку: “Станом на сьогоднішній день законодавством не визначено джерело та порядок відшкодування шкоди, завданої терористичним актом”. Тобто закон наказує платити, а грошей для цього депутати в бюджеті не призначили. І навіть більше того – вони, схоже, вирішили повністю уникнути навіть можливості для виплати компенсації.
Аби зрозуміти, про які суми йдеться, можна зробити досить приблизний підрахунок. 20 квітня 2018 року ООН повідомила у своєму Твітері, що у зоні конфлікту зруйновано “щонайменше сорок тисяч будинків”. Припустимо, що кожен з таких будинків коштує один мільйон гривень, тоді загальна сума компенсації матеріальної шкоди досягне сорок мільярдів гривень. І це без урахування компенсації моральної шкоди, яку також повинні і будуть виплачувати. До речі, саме у випадку Лошадкіних Казначейство прийняло на виконання оригінал виконавчого документу в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 тисяч гривень.
Адвокатка Лошадкіних Юлія Науменко співпрацює із Центром стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини. Юристка вважає твердження Казначейства незаконним, бо воно суперечить рішенням Європейського суду з прав людини та національному законодавству. Для підтвердження своїх слів вона наводить уривок із статті другої Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”. Там написано, що “Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган”. У статті третій цього закону окремо зазначено, звідки можна взяти гроші “в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень”. Там вказано, що відшкодовувати збитки треба “за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду”. Але, якщо уважно перевірити український бюджет на 2018 рік, то такої статті там немає. Це цілком може стати наступним аргументом Казначейства для відмови у перерахуванні коштів.
Олена Лошадкіна розповіла, що вони разом із чоловіком мешкають за вісімнадцять кілометрів від Києва у житомирському напрямку. Там їхня дочка отримала невеличкий шматок землі. На ньому Лошадкіни поставили вагончик площею двадцять чотири квадратних метри. До нього підвели електрику, воду, утеплили та живуть в ньому вже декілька років. Олена працює на чотирьох роботах, щоб хоч якось викрутитись, бо її чоловіка-пенсіонера ніхто на роботу брати не хоче. Грошей вистачає на найнеобхідніше, бо Лошадкіни навчилися задовольнятися малим. «Але ми чекаємо на цю компенсацію, – каже Олена, – адже ми все життя працювали, все життя платили податки. На ці гроші ми або побудуємо нове житло, або придбаємо хатинку десь біля Києва чи Житомира».
Лошадкіни не сподіваються, що держава добровільно виплатить їм компенсацію, тому що по факту знищення їхнього майна терористами поліція досі не відкрила навіть кримінальної справи. Тому ще у 2015 році постраждалі звернулися до Європейського суду з прав людини. Як відомо, українські правоохоронці зобов’язані виконувати рішення цього суду і виплачувати компенсацію з українського бюджету, якщо ЄСПЛ визнає це необхідним.
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.
Президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт № 11484 про ратифікацію Римського статуту Міжнародного...
16 August 2024
Ще влітку минулого року житель Одещини звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із...
07 August 2024
Правозахисні організації закликають дотримуватися норм міжнародного права у питаннях пошуку інструментів для звільнення цивільних громадян,...
31 July 2024
22 червня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України...
29 July 2024