Усі установи виконання покарань у Харківській області будуть забезпечені хлібом у повному обсязі, незалежно від того, подорожчає борошно через дефіцит зерна, чи ні.

Днями я мав нагоду побувати у 2-х виправних колоніях, що знаходяться в упорядкуванні управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області.

Мене, разом із іншими журналістами, люб’язно запросили відвідати установи пенітенціарної системи, щоб на власні очі подивитися, як і чим там годують ув’язнених. Приводом для візиту стала розповсюджена у ЗМІ інформація про ймовірне подорожчання хлібу нового врожаю в Україні.

У виправній колонії № 18 раніше робила електропекарня. Однак, нещодавно було обладнано піч, що працює на дровах. За один заміс тіста в пекарні виходить 114 буханок хліба. Всього за день, за словами місцевого пекаря Андрія, в колонії виготовляють близько тисячі хлібин. Увесь хліб – запашний та смачний, – йде на стіл засудженим.  

Сам Андрій у юнацтві отримав освіту пекаря і працював за фахом. Потім оступився, порушив закон, і отримав покарання у вигляді позбавлення волі терміном на 3 роки. Вдома на нього чекають дружина й дитина. Завдяки тому, що навіть в ув’язненні він має можливість робити за спеціальністю, не втрачається кваліфікація, до того ж, частиною заробітку Андрій ділиться із сім’єю.

Заступник начальника з інтендантського та комунально-побутового забезпечення 18 колонії Григорій Бровко зазначив, що запровадження хлібопекарні, яка працює на дровах, дозволило щомісяця економити приблизно 6 тис. грн., які витрачалися раніше на електроенергію. Собівартість 1 буханця для колонії – 1 грн. 49 коп.

Поділюсь своїми враженнями – хліб у такій печі не тільки економніший, але і смачніший ніж звичайний, адже від нього йде ледь вловимий аромат багаття.

Так само організоване випікання хліба й у 12-й виправній колонії. Пекар Сергій, який із новою для нього справою ознайомився лише в самій колонії, на волі мріє працювати за отриманою спеціалізацією. Він підкреслює, що виготовляє хліб, використовуючи лише муку, сіль, воду та дріжджі, без усіляких хімічних домішок, розпушувачів та консервантів, тому й виходить буханець добрим та хрустким – такий у магазинах не купиш.

Втім, як то кажуть – «не хлібом єдиним», – цікаво було дізнатися у засуджених, чи нормально їх годують, чи є їжа належної якості. З дозволу керівництва колонії, я мав нагоду задати це питання особам, що відбувають покарання, які саме вийшли з їдальні після обіду. І всі вони зазначили, що якістю харчування задоволені.

Можливо, такий досить позитивний стан речей із продовольчим забезпеченням в Департаменті пов’язаний із тим, що в установах ДДУПВП продуктове постачання є централізованим та нормованим. Отже, кожна колонія, скільки б не коштувало борошно та інші харчі, отримує їх за нормативами.

На відміну від практики, яка склалася в ІТТ системи МВС, коли керівництву райвідділів виділяються кошти на утримання спецконтингенту, та ще й у різному обсязі. Тому й доводилося членам мобільних груп з моніторингу дотримання конституційних прав і свобод людини та громадянина в діяльності ОВС не раз стикатися із фактами, коли в ІТТ в межах однієї області харчування тимчасово ув’язнених вартує зовсім неоднакові суми, звісно, так само різниться і його якість.

Повертаючись до проблематики забезпечення колоній Харківщини хлібом, зазначу, що раніше на дровах пекли хліб тільки у випадках відключення електроенергії, але з початку цього року всі колонії області перейшли на випікання хлібу у печах з альтернативними видами палива. Тобто, на дровах та на відходах меблевої промисловості, виробництво якої працює в установах управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області.

Тому навіть за умов підвищення ціни на борошно, яке пророкують аграрії у зв’язку з дефіцитом зерна через посуху та неврожай, забезпечення установ пенітенціарної системи хлібом не буде послаблене.