Ксенія Ляпіна: «В Україні немає політики поводження зі збиранням та використанням інформації про громадян»
16.03.2007
Нещодавно засоби масової інформації оприлюднили повідомлення про те, що упродовж місяця приватному консорціуму «ЄДАПС» буде надано право виготовляти документи МВС за «захмарними цінами». Зокрема бланки на право власності на транспортні засоби, на виробництво, ремонт та носіння зброї, на виробництво та реалізацію підакцизних товарів. Цьому ж підприємству, за заявою нардепа Василя Грицака, буде надано право виготовляти паспорт нового зразка.
Проти цього активно виступає народний депутат Ксенія Ляпіна, яка стверджує, що концентрація інформації та бланкового бізнесу в одних, до того ж приватних руках загрожує не лише національній безпеці, але й особистому життю і власності кожного українця.
Непокоїть народного депутата Ксенію Ляпіну і запропонований Василем Грицаком законопроект «Про національний демографічний Регістр». За словами пані Ляпіної законопроект містить законодавчі маніпуляції з технічним описом найважливіших для життєдіяльності кожного пересічного громадянина документів, створює загрозу концентрації в одних руках баз даних з інформацією про майно кожного українця (будинки, квартири, земельні ділянки, цінні папери тощо) та містить ще цілий ряд недоліків. Зокрема:
– більша частина його положень (22 статті з 40) замість регулювання суспільних відносин, які склалися в сфері збору інформації персонального характеру, її обробки, храніння і розповсюдження, визначення прав, обов’язків і відповідальності їх учасників, детально описує технічні вимоги до блакнів документів, які ідентифікують особу чи її певні права. Ці та інші положення Законопроекту зводяться до регулювання суспільних відносин, які не входять в сферу регулювання закону і мають бути регламентовані на підзаконному рівні – нормативно-правовими актами КМУ;
– Законопроект підготовлений без урахування міжнародних стандартів в сфері, що розглядається, зокрема які передбачені Конвенцією Ради Європи про захист фізичних осіб стосовно обробки персональних даних і вільному русі таких даних;
– Законопроект підготовлений без глибокого аналізу його місця в механізмі правового регулювання суспільних відносин, що розглядаються, і без урахування досвіду законотворчої діяльності в цій сфері іноземних держав. Він потребує суттєвого доопрацювання з метою приведення у відповідність до Конституції та законам України, міжнародним договорам України, а також приведення у відповідність до нормопроектвальній техніці;
– Законопроектом передбачається добровільне внесення даних в Регістр зі сторони фізичної особи за її заявою, що на практиці скоріш за все перетвориться в обов’язкову процедуру. Згідно ст. 15 Законопроекту, за отримання довідки (чи її дублікату) про внесення інформації в Регістр стягується платні в розмірі, визначеному спеціальним уповноваженим органом. Тобто функціонування Регістру буде вимагати документального і матеріального навантаження для громадян України. При цьому критеріїв визначення розмірів оплати і на чию користь вона має стягуватись не визначено;
– Відповідно до частини 9 статті 8 Законопроекту Адміністратором Регістру може бути певна юридична особа, яка відповідає кваліфікаційним вимогам, регламентованим законодавством, і з якою МВС у встановленому порядку заключило договір на виконання певних функцій. В зв’язку з чим в Законопроекті доцільно визначити кваліфікаційні вимоги до юридичної особи, яка може бути таким адміністратором.
Ксенія Ляпіна переконана, що створення і ведення таких баз даних як національний демографічний регістр чи єдиний регістр персональних даних фізичних осіб – тобто регістр національного масштабу – слід доручити Державному комітету статистики України.
Також народний депутат Лапіна вважає, що для захисту конфіденційної інформації про громадян, необхідно якомога швидше прийняти Закон «Про захист персональних даних», а також Закон «Про паспорт громадянина України».
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.