«Крок, який Україна мала б зробити давно» – Павліченко про ратифікацію Римського статуту
Президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт № 11484 про ратифікацію Римського статуту Міжнародного...
16 August 2024
Від початку воєнної агресії росії проти України на тимчасово зайнятих територіях окупанти користуються нерухомим майном, зокрема, квартирами і будинками, а також облаштуванням помешкань, меблями та технікою, внаслідок чого майну завдається шкода. Водночас зафіксовано непоодинокі випадки мародерства, тобто розкрадання майна, речей чи інших цінностей, з боку російських військовослужбовців на тимчасово зайнятих територіях.
Перш за все зауважимо, що незаконне, беззмістовне і великомасштабне знищення і привласнення майна, яке не викликане військовою необхідністю, належать до серйозних порушень міжнародного гуманітарного права, які тягнуть за собою право на відшкодування шкоди та компенсацію збитків. Розкрадання заборонено відповідно до ст. 28 IV Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та ст. 33 IV Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни. Більше того, розкрадання є воєнним злочином, який передбачений статтею 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Зауважимо також, що міжнародне гуманітарне право передбачає індивідуальну відповідальність фізичних осіб і зобов’язує держави, які беруть участь у збройному конфлікті, вживати заходів щодо припинення будь-яких порушень його вимог.
На національному рівні мародерство, тобто викрадення на полі бою речей поранених чи вбитих, є військовим кримінальним правопорушенням, відповідальність за яке встановлена ст. 432 Кримінального кодексу України. Водночас відповідно до змін у національному законодавстві, викладених у Законі України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство», в умовах війни «мародерство» також охоплює крадіжку, грабіж, розбій, вимагання, привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені під час воєнного стану не лише на полі бою, але й на інших територіях.
Для притягнення до відповідальності винних осіб необхідно документувати усі випадки мародерства та збирати відповідні докази. Вочевидь оцінити вартість втраченого майна, транспортних засобів, меблів, техніки, коштовностей та інших цінностей, яке було викрадено окупантами на тимчасово зайнятих територіях, вкрай тяжко. Втім усі громадяни України, які втратили власне майно в результаті мародерства з боку окупантів, мають право на відшкодування завданої шкоди.
Так, зокрема, згідно зі ст. 91 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I) сторона, що перебуває у конфлікті й порушує положення Конвенцій або цього Протоколу, повинна відшкодовувати завдані збитки, якщо для цього є підстави. Вона несе відповідальність за всі дії, що вчиняються особами, які входять до складу її збройних сил. Обов’язок відшкодувати шкоду та компенсувати збитки, завдані порушенням норм міжнародного гуманітарного права, міститься й в нормах звичаєвого права міжнародного гуманітарного права.
Водночас держави повинні здійснювати ефективні, невідкладні, ретельні та безсторонні розслідування фактів порушень, а за наявності підстав вживати заходи для переслідування винних осіб відповідно до національного або міжнародного права, а також надавати жертвам ефективні засоби правового захисту, включаючи відшкодування шкоди та компенсацію збитків.
Основними способами відшкодування заподіяної шкоди у випадку мародерства можуть виступати, зокрема, реституція, тобто відновлення статусу, що існував до порушення, тобто повернення захопленого майна, або компенсація, яка надається за будь-яку шкоду і визначається в економічній оцінці, яка має бути співмірною серйозності порушення в кожному індивідуальному випадку.
Вочевидь повернення майна на практиці буде важко реалізувати, особливо зважаючи на численні повідомлення ЗМІ та соціальних мережах, що російські окупанти уже вивезли розкрадене майно з території України. Крім того, існує потенційна ймовірність, що росія не захоче виконувати зобов’язання із відшкодування шкоди, заподіяної її військовослужбовцями, а тому доцільно було б реалізувати на практиці можливість компенсації завданої шкоди зі спеціально створених фондів, кошти у які надходили б, наприклад, з примусово вилучених чи арештованих російських активів.
Зауважимо, що 20 березня 2022 року Уряд затвердив Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» від 20.03.2022 №326 (далі – Порядок). Цей Порядок покликаний встановити процедуру визначення шкоди та збитків за окремими напрямками. Одним з таких напрямків є компенсація втрат житлового фонду і об’єктів житлово-комунального господарства, що включає втрати житлового фонду і об’єктів житлово-комунального господарства, об’єкти незавершеного будівництва житлової нерухомості, дачних і садових будинків, фактичні витрати, здійснені для їх відновлення. Однак цей Порядок не містить положень щодо відшкодування втрат облаштування помешкання, техніки чи іншого майна, втраченого внаслідок злочинних дій окупантів, оскільки основними показниками, які оцінюються при компенсації втрат житлового фонду і об’єктів житлово-комунального господарства є:
Таким чином, наразі в Україні відсутній механізм компенсації за транспортні засоби, майно, техніку, меблі, коштовності та інші цінності, що втрачені під час воєнних дій, внаслідок тимчасового зайняття територій та мародерства з боку окупантів. Відтак, наголошуємо на необхідності законодавчому врегулювання цього питання для забезпечення належного відшкодування потерпілим від неправомірних дій військовослужбовців росії.
Не залежно від того, яким саме може бути майбутній механізм компенсації втраченого майна, нижче наведено основні дії, які варто було б здійснити для правильної фіксації та подальшого визначення розміру завданої шкоди:
Щойно Вам стало відомо про факт втрати вашого майна варто звернутися до правоохоронних органів із відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення:
Після прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення правоохоронні органи зобов’язані видати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, інформацію про розкрадання майна військовослужбовцями росії можна надіслати через офіційний сайт Офісу Генерального прокурора – https://warcrimes.gov.ua/, який створений для належного документування воєнних злочинів і де зазначено алгоритм фіксації таких відомостей та перелік відомостей, які необхідно фіксувати.
Також варто повідомити про такі випадки безпосередньо на електронну адресу Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, який збирає докази вчинення воєнних злочинів в Україні – [email protected].
Водночас Ви можете звернутися до об’єднання правозахисних організацій “Україна. П’ята ранку” ([email protected]), до складу якої увійшли 23 українських правозахисних організацій, серед яких й Українська Гельсінська спілка з прав людини, які збирають та документують воєнні злочини вчинені росією під час війни в Україні та надають юридичну допомогу.
Для об’єктивної оцінки заподіяної шкоди і визначення розміру компенсації варто зібрати докази, які могли б підтвердити вартісну оцінку втраченого майна. Відсутність підтвердження вартості втраченого майна жодним чином не перешкоджає отриманню відповідної компенсації, оскільки цілком зрозуміло, що в умовах активного ведення воєнних дій такі здійснити збір таких доказів вкрай тяжко або й неможливо. Водночас наявність документального підтвердження значно полегшить обґрунтування і визначення розміру компенсації. Такими доказами можуть бути електронні квитанції, рахунки-фактури (інвойс) та квитанції про оплату, гарантійний талон разом з чеком, товарні накладні, договір купівлі-продажу чи інші документи, які підтверджують вартість певного майна, включаючи виписки про історію покупок з особистого кабінету інтернет-магазинів (наприклад, Розетка чи Епіцентр), додатку магазину чи отримавши інформацію безпосередньо від магазинів про купівлю товару і підтвердивши це квитанціями з банку про оплату. Також доказами є фото чи відео, в тому числі з камер відеоспостереження, за допомогою яких можна підтвердити факт втрати майна чи встановити особу правопорушника.
За можливості можна скласти перелік свідків події, встановити їх контактні дані (прізвище, ім’я та по батькові, дату народження, адресу місця реєстрації та проживання, номер телефону та інших засобів зв’язку), записати або зняти під відеозапис показання свідків щодо відомих їм обставин. Однак варто пам’ятати, що без згоди свідків не можна розголошувати їх дані. Крім того, варто попередити свідків про можливість використання їх показань національними та міжнародними правоохоронними і судовими органами.
Якщо інформація про особу, яка безпосередньо причетна до руйнування майна, є доступною, необхідно за безпечної можливості зафіксувати прізвище, ім’я та по батькові такої особи, дату та місце народження, військове звання, позивні чи інші деталі. Ця інформація сприятиме розслідуванню відповідних воєнних злочинів та притягненню винних до відповідальності.
Додатково до описаних вище дій та за наявності такої можливості радимо зберігати інформацію зі ЗМІ та інших відкритих джерел (зокрема, публікації у соціальних мережах чи повідомлення органів влади), що можуть підтвердити факти дислокації відповідних військ чи підрозділів окупанта на території вашого міста. Ці дані зможуть додатково підтвердити час, обставини та, можливо, інформацію про осіб причетних до здійснення розкрадання вашого майна.
Наголосимо, що право потерпілих на відшкодування заподіяної шкоди є основоположним правом людини. Основним питанням у цьому аспекті є необхідність забезпечення адекватних, ефективних, швидких та належних засобів правового захисту, включаючи відшкодування шкоди та врегулювання на національному рівні питання компенсації вартості майна, втраченого внаслідок мародерства з боку окупантів.
Адекватне, реальне і швидке відшкодування шкоди має на меті сприяти досягненню справедливості і відновлення порушених прав. Відшкодування у будь-якому разі повинно бути співмірним ступеню тяжкості порушення та нанесеної шкоди. Водночас держава має вживати заходів щодо інформування населення про їх право на компенсацію заподіяної шкоди і механізми отримання відшкодування.
Законодавчі зміни мають передбачати чіткий та прозорий механізм розрахунку розміру компенсації шкоди, які поніс власник майна у зв’язку з його втратою. Оцінка шкоди та розрахунок компенсації можуть також передбачати виплату разової або щомісячної грошової компенсації або можливість використання інших альтернативних механізмів, наприклад, надання кредитів для купівлі майна на пільгових умовах, надання відповідного майна, яке є необхідним для проживання, або надання інших пільг чи благ.
Виплата компенсації повинна здійснюватися без дискримінації. Водночас відшкодування може присуджуватися не лише безпосереднім потерпілим, але й членам їх сімей.
Фото: Укрінформ.
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.
Президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт № 11484 про ратифікацію Римського статуту Міжнародного...
16 August 2024
Оновлений навчально-методичний посібник «Вивчаючи міжнародне гуманітарне право» вже у доступі для використання! Зміст посібника оновлено...
12 August 2024
Родина Марії (ім’я змінене) з Маріуполя була на обліку у місцевих соцслужбах як така, що...
08 August 2024
Ще влітку минулого року житель Одещини звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із...
07 August 2024