Саме таку суму він оцінив моральну та матеріальну шкоду від пошкодження його майна під час вибухів на військових складах.

Вночі 23 березня Андрій Усатенко не прокинувся від звуку сильних вибухів та вогняної заграви на обрії. «Дружина розбудила мене десь за п’ять хвилин до третьої, — пригадує він. — Сказала: «Щось на базі горить та вибухає».

Андрій подивився у вікно, з якого видно військову частину, і зрозумів, що все дуже серйозно та небезпечно. Останній раз він чув вибухи, коли працював військовим за контрактом у складі українського контингенту в Іраку у 2003 році. Вони розбудили дитину, швидко зібрали документи, гроші та буквально вистрибнули з квартири. Андрій посадив родину до робочої машини, яка стояла на виході з під’їзду, бо відчував, що поки виводитиме з гаража власну, може втратити багато дорогоцінного часу. І відчуття його не зрадили: незабаром просто у гараж влучила міна, і машина повністю згоріла. Родина Усатенків поїхала до села за 25 кілометрів від Балаклії, де мешкала мати Андрія, щоб перечекати катастрофу.

В ту ніч частково або повністю були зруйновані 373 будинки і 93 родини залишилися без своїх осель.

Наступного дня, 24 березня Усатенки повернулися до квартири і побачили там розгром: вікна і двері валялися на підлозі, холодильник знищено скалками, одна стіна розвалилася, а плитка валяється на підлозі. Андрій схопився за голову та пішов фотографувати залишки своєї машини у спаленому вибухами гаражі.

Пізніше до квартири Усатенків прийшли представники держави та поміняли пошкоджені вікна. На цьому допомога закінчилася. Тоді Андрій відкрив свій Facebook та знайшов там Романа Ліхачова. Цей харківський адвокат давно співпрацює із Центром стратегічних справ Української гельсінської спілки з прав людини і останнім часом займається судовими процесами щодо відшкодування майна громадян, пошкодженого під час АТО або іншим чином.

«Після складання актів пошкодження майна 25 та 26 березня ніяких дій з боку держави не було, тому ми вирішили повернути свої збитки через суд», — каже Андрій.

Юрист Роман Ліхачов склав позов до Міністерства оборони України та Управління СБУ в Харківській області і подав його до Київського суду Харкова. В ньому йшлося, зокрема, про те, що “…на території 65-го ракетно-артилерійського арсеналу боєприпасів (військова частина А 1352 Міністерства оборони України) м. Балаклія Харківської області почалася пожежа з подальшими вибухами боєприпасів. В результаті вказаних подій був знищений автомобіль Позивача Mitsubishi Lancer білого кольору, 2009 року випуску, 2 комплекта гуми на автомобіль; гараж №57. Також була пошкоджена квартира, співвласником якої є позивач: вибиті шибки, впала стіна з гіпсокартону, у ванній кімнаті та кухні відпала плитка, пошкоджені міжкімнатні двері, холодильник”.

Позивач уклав перелік завданих збитків:

• Автомобіль 317 880 грн. (12000$ на курс НБУ станом на 05.05.17)
• Гараж 39 735 грн. (1500$ на курс НБУ станом на 05.05.17)
• 2 комплекта гуми 26 490 грн. (1000$ на курс НБУ станом на 05.05.17)
• стіна з гіпсокартону та вирваний паркет – 2000 грн.
• плитка у ванній кімнаті 560 грн.
• плитка на кухні 741,84 грн.
• пошкоджені міжкімнатні двері 3 450 грн.
• пошкоджений холодильник 10 000 грн.

Всього на суму 400 856,84 грн.

Крім того, Андрій Усатенко оцінив моральну шкоду від цих подій у 400 тисяч гривень. З них 700 856 гривень – з Міністерства оборони і 100 тисяч гривень – СБУ. Звісно, це лише попередня оцінка шкоди, адже суд все одно призначить свою експертизу, і в результаті сума може зменшитись.

«Я боюсь, що суд навряд чи підтримає відшкодування моральної шкоди, — каже адвокат Андрія Усатенка. — Така практика більш характерна для США».

Роман Ліхачов каже, що до нього звернулося декілька мешканців Балаклії. Всі вони збираються позиватися до держави за пошкоджене майно.

«Ми вже маємо прецеденти виграних судових справ після вибухів на військових складах у Новобогданівці», — каже юрист.

Юрист вважає, що українська держава має нести відповідальність за пошкодження, адже наразі у нас офіційно відсутня держава-агресор, яку можна було би притягнути до відповідальності за обстріли.

«Оскільки у нас відбувається АТО, то відповідальність за шкоду має нести власник джерела підвищеної безпеки, тобто — Міністерство оборони, — каже Роман Ліхачов. — Таких позивачів у Балаклії декілька тисяч, і якщо суд почне підтримувати їхні позови, то держава буде змушена виплатити декілька мільярдів. Але якщо не звертатися до суду зараз, то через три роки мине термін на відшкодування».

Підготував Олег Шинкаренко спеціально для Лівого берега

Фото заставки — ukr.media