Міжнародна правозахисна місія, до якої увійшли представники Будинків прав людини, відвідала окупований Кримський півострів з метою документування ситуації з правами людини.

Моніторинговий візит правозахисників до Криму відбувся з 14 по 18 вересня 2018 року. В ньому взяли участь представники Будинків прав людини з Азербайджану, Білорусі та України.

Правозахисна місія сфокусувалась на проблемах зі свободою слова, мирних зібрань та об’єднань в Криму, а також умовах діяльності та участі в суспільному житті місцевих правозахисників та юристів. Це була унікальна можливість зібрати перевірену інформацію для оцінки ситуації з правами людини на півострові.

Поїздку організував Центр інформації про права людини (Київ, Україна), підтримали Фонд Будинків прав людини (Осло, Норвегія) та організація People in Need (Прага, Чехія).

“За чотири роки окупації Крим перетворився на “сіру зону” – територію, куди не мають доступу міжнародні організації, в чий мандат входить захист прав людини (такі, як ООН, ОБСЄ, Рада Європи). За час окупації тільки двоєпредставників цих організацій змогли відвідати Крим – комісар Ради Європи з прав людини Нільс Муйжніекс (вересень 2014 року) таспеціальний посланець генерального секретаря Ради Європи Жерар Штудман (січень 2016 року). Вже в декількох резолюціях Генеральна асамблея ООН закликає забезпечити належний і безперешкодний доступ міжнародних моніторингових місій з прав людини і правозахисних неурядових організацій в Крим. Необхідно перейти до напрацювання реальних механізмів втілення таких рекомендацій”, – зауважила Дар’я Свиридова, юристка Української Гельсінської спілки з прав людини (організації-засновниці Освітнього Дому прав людини в Чернігові).

У зв’язку з цим, за її словами, потрібно, щоб неурядові правозахисні організації продовжували їздити до Криму. Тому візит Будинків прав людини особливо важливий.

У зв’язку з цим, за її словами, потрібно, щоб неурядові правозахисні організації продовжували їздити до Криму. Тому візит Будинків прав людини особливо важливий.

Як повідомила Тетяна Печончик, голова Центру інформації про права людини (організація-учасниця Кримського Будинку прав людини), візит Будинків прав людини в Крим відбувся відповідно до українського законодавства: група в’їхала на півострів з материкової частини України, а іноземці, що входять до складу місії – громадяни Білорусі, Азербайджану та Казахстану – отримали необхідні дозволи від Державної міграційної служби України.

“Місія в’їхала в Крим відкрито, декларуючи правозахисну мету поїздки і відповідно до передбаченої в Україні процедури. Однією з цілей поїздки було перевірити доступ до півострова для українських та іноземних правозахисників як з українського, так і з російського боку. І в цьому плані така місія важлива для апробування процедури доступу міжнародних правозахисних місій до окупованого півострову, а також для вироблення відповідних рекомендацій щодо спрощення такого доступу”, – сказала вона.

Під час роботи в Криму місія Будинків прав людини зустрілася з жертвами порушення прав людини, родичами політв’язнів, адвокатами, а також журналістами та громадськими ініціативами, які працюють на півострові.

“Рівень політичних репресій, розв’язаних в Криму в 2014 році, не знизився, видозмінилися форми та види тиску й переслідувань”, – вважає учасниця місії Тетяна Ревяка, представниця Білоруського будинку прав людини ім. Бориса Звозскова.

Зокрема, за її словами, не розслідуються насильницькі викрадення кримськотатарських та українських активістів, які відбулися у 2014-2015 роках. Для придушення інакомислення триває кримінальне переслідування й активне застосування законодавства РФ, пов’язаного з протидією екстремізму і тероризму.

“За участь у мирних зібраннях проти їх учасників використовують адміністративні та економічніпереслідування – арешти та великі штрафи. Сім’ї та близькі політичних в’язнів живуть під постійною загрозою власним безпеці та здоров’ю. Проти них заводять сфабриковані кримінальні справи, вони відчувають труднощі з роботою (звільнення і неможливість знайти нове місце роботи), на їхніх дітей тиснуть в школах, їм погрожують позбавленням батьківських прав”, – повідомила правозахисниця.

Як заявив ще один учасник місії Кирило Єкимов, представник Освітнього Будинку прав людини в Чернігові, спостерігається також узгодженість дій силових органів і місцевих ЗМІ: обшуки, арешти, суди мають показовий характер, а дії силових органів супроводжуються пропагандистськими кампаніями.

“Фактично сформувалася репресивна система, до якої залучені багато державних органів –судова система, прокуратура, правоохоронні органи, МНС, органи нагляду за освітою та інші“, – заявив він.

“Вкрай важливо, щоб ситуація з правами людини в Криму була відома за межами півострова. Завдяки цьому візиту досвідчені правозахисники з трьох Будинків прав людини допомогли забезпечити достовірність фактів, задокументованих на місці, та почути голоси місцевого громадянського суспільства. Солідарність і об’єктивне інформування відіграють ключову роль в забезпеченні позитивних змін для кримчан, – зазначила старша радниця Фонду Будинків прав людини Ане Тусвік Бонде. – На регіональному і міжнародному рівнях ми з нетерпінням чекаємо на рішення ключових питань, виявлених в ході моніторингу, у співпраці з Будинками прав людини”.

Довідка. Фонд Домів прав людини об’єднує правозахисні організації в Будинки прав людини. Їхня мережа складається з 16 будинків в 11 країнах, розташованих у Східній та Західній Європі, на Кавказі та на Балканах. Фонд Домів прав людини знаходиться в Осло, також є офіс в Женеві і представництва в Брюсселі та Тбілісі.

Інформація: Центр інформації про права людини

Фото: Український кризовий медіацентр