Мене завжди дивували номери на машинах серії «ВР» та подібні до них. Навіщо? Їхати на червоне світло не можна, ніякі інші привілеї законом також не передбачені. Видається, що такі сумніви були не лише в мене, раз міністр Луценко почав боротьбу з цими номерними прівілеями, подумалося навіть про зміну державної політики та про рівність усіх перед законом. Але не довго грала музика демократії…

Минулого тижня новий Кабмін почав перейматися безпекою телефонних розмов українських політиків і чиновників і доручив СБУ створити «спеціальну мережу мобільного зв’язку Національної системи конфіденційного зв’язку».

Як вже стало відомо спецоператор буде створений на базі департаменту спеціальних телекомунікаційних систем і захисту інформації СБУ, а точніше – держпідприємства «Українські спеціальні системи». Через цю організацію СБУ має намір створити власного провайдера, який буде обслуговувати чиновників на базі існуючих GSM-мереж, для цього буде оголошено конкурс. Першими користувачами стануть працівники міністерств і депутати, яким будуть видаватись спеціальні трубки із „секретом”. Вони будуть оздоблені криптографічним захистом інформації, яка буде кодуватись в самій трубці і йти в ефір у зашифрованому вигляді. Таким чином, прослухати, про що говорить той або інший депутат, стане неможливим, принаймі так вважать автори цього рішення.

Це рішення стало реакцією на тотальне прослуховування та істерію навколо цього питання, яке є актуальним для українського суспільства вже декілька років. Але ця реакція не може не дивувати – замість того, щоб забезпечити приватність УСІХ громадян України – чиновники в приступі егоїзму потурбувалися лише про себе. Прямо Орвелл зі своїми тваринами одні з яких рівніші за інших.

Попри нерівність громадян та виокремлення касти чиновників, такий спосіб зберегти конфіденційність має декілька очевидних вад. A як бути з дзвінками на стаціонарний телефон наприклад свого помічника з цієї чудо-трубки? А як щодо прослушки рідні? А як же з розмовами політиків, які не при владі?

Варто також згадати за чиї гроші будуть впроваджувати ці «припарки до мертвої» приватності. За бюджетні – тобто за наші. За даними, які оприлюднила «газета по-Киевски» вартість впровадження такої системи буде коштувати мінімум 3 мільйона доларів.

Інший аспект проблеми – слухати у нас можна і законно, і усілякі криптографічні цяцянки не допоможуть. За неофіційніми данними в Україні в 2002 році Верховним судом було видано близько 40 тисяч санкцій на зняття інформації з каналів зв’язку, що приблизно в 40 раз більше, ніж у США. За данними колишнього секретаря СНБО України навіть 15-20% відстотків з таких справ за якими видають дозвіл на зняття інформації з каналів зв”язку не доходять до суду. Людей слухають цілком законно і …просто так. Левова частка таких дозволів припадає на СБУ, якій і доручили забезпечити таємність чиновничого зв”язку. «Послухали лисичку і щуку кинули у річку».

Чи є вихід з цієї ситуації?

Один з шляхів вирішення проблеми пропонують експерти Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ), які наполягають на необхідністі введення системних змін в сфері оперативно-розшукової діяльності (до якої належить прослуховування), а для цього необхідно перш за все змінити українське законодавство.

„У відповідності до практики Європейського суду з прав людини та позитивної практики європейських демократичних країн необхідно запровадити, щоби зняття інформації з каналів зв’язку (в т.ч. прослуховування) мало бути крайнім заходом”, – сказано у заяві правозахисників. Також правозахисники наголошують , що зняття інформації з каналів зв’язку проводилось протягом обмеженого терміну, визначеного в санкції суду (на сьогодні, максимальний термін не визначений законом, тобто за людиною можуть стежити без обмеження в часі). А якщо припустити, що всі прослуховування, які велись досі були санкціоновані самими спецслужбами, то в цьому контексті дуже непокоять повноваження, які отримало СБУ – вирішувати власноруч кому видавати «спецмобілки».

„Ми вважаємо, що без прийняття законодавчих змін безпідставне стеження за громадянами буде тривати й надалі, навіть якщо в громадян будуть мобілки із зашифрованим сигналом. До тих пір поки цією справою займається СБУ не про яку конфедиційність і захищеність громадян не може йти і мови. Тільки створення системи незалежного контролю за прослуховуванням телефонів та іншими формами електронного стеження може позбавити Україну такої ганебної практики втручання в приватне життя громадян та незаконного контролю комунікацій бізнесменів, громадських і політичних діячів”, – сказав Директор програм УГСПЛ Володимир Яворський.

Наразі чиновники замість вирішення проблеми по суті переймаються наслідками. Цікаво, коли вони зрозуміють, що такий спецзв”язок ненадійний шлях до забезпечення власної приватності? Коли такі спецмобілки почнуть продавати крутим пацанам за гарні гроші як це було і є з тими спецномерами з яких і починалась наша розповідь?

Вікторія Онищенко

Українська Гельсінська спілка з прав людини

P.S. Хоча добре, що чиновники так сильно прониклися питанням приватності, напевне, наступним кроком буде створення спеціального інтернет-провайдера вільного від незаконного моніторінгу СБУ на базі … СБУ.