Українська Гельсінська спілка з прав людини продовжує програму моніторингових візитів до виправних установ пенітенціарної системи України, одним із завдань якої є перевірка умов утримання ЛЖВ. 22 серпня 2019 року монітори УГСПЛ здійснили візит до Бучанської виправної колонії № 85» (БВК-85) та виявили багато недоліків в роботі пенітенціарної установи.

В моніторинговому візиті виконавчого директора УГСПЛ Олександра Павліченка супроводжували координаторка Мережі громадських приймалень УГСПЛ Наталія Козаренко та експерт УГСПЛ Володимир Глущенко.

Виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко: «Ситуація з утриманням та медичним забезпеченням засуджених в виправної колонії №85 є попросту жахливою і потребує негайного виправлення».

Державна установа «Бучанська виправна колонія № 85» (БВК-85) є установою середнього рівня безпеки для утримання чоловіків, засуджених до позбавлення волі на певний строк, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі.

При Бучанській виправній колонії  знаходиться багатопрофільна лікарня, що розрахована на 120 місць, на день відвідування в лікарні перебували 99 хворих засуджених.

В’язнична лікарня отримала ліцензії на здійснення лікарської практики, зокрема,  на проведення оперативного втручання та на зберігання сильнодіючих знеболювальних та нарковмісних речовин, які можуть застосовуватись при оперативному втручанні.

На якість та своєчасність надання медичної допомоги лікувальним закладом впливає забезпеченість кваліфікованими медичними працівниками. Так, загальний штат лікарні складає 58 посад медичних працівників. Незаповненими є 14 посад медичних працівників лікарні, з яких – начальник лікарні, завідувач амбулаторно-діагностичного відділення лікарні та 7 посад лікарів. Гострою є потреба у відсутніх інфекціоністі і фтизіатрі. В лікарні, де передбачено здійснення оперативних втручань, відсутній лікар анестезіолог і медсестра – асистент анестезіолога, не проводяться УЗІ. Через це планові операції, які потребують анестезії, не проводяться тривалий час.  Під час спілкування, зі скаргами на не проведення планових операцій звернулися декілька засуджених, які були переведені з інших колоній саме з метою проведення операції.  До Бучанської лікарні засуджені переводяться в тому числі й для проведення ургентних операцій. Така ситуація вимагає негайного виправлення.

Критична ситуація спостерігалась із засудженим У., в якого був складний перелом нижньої кінцівки і зараз існує загроза ускладнення (див фото ) , і він згоден на ампутацію, але операцію не можуть зробити через відсутність анестезіолога.

Засідання комісії ЛВК, яка ухвалює лікарський висновок, що надає підстави подаватись засудженим до суду за звільненням за станом здоров’я (стаття 84 ККУ)  через відсутність лікарів не проводяться. В лікарні монітори спілкувалися з засудженим М., справу якого веде адвокат УГСПЛ, який протягом року не може потрапити на огляд цієї ЛВК. Засуджений паралізований після інсульту, не може самостійно себе обслуговувати.

На обліку в колонії перебуває 13 засуджених с ВІЛ/СНІД. Хоча ця цифра може не відповідати реальній картині. Минулого року, під час візиту моніторів була встановлено, що в колонії відсутня можливість проведення досліджень з метою встановлення СD4 клітин та вірусного навантаження хворих на ВІЛ\СНІД, таке тестування є добровільним і певна частина засуджених з категорії ризику просто не проходить тестування.

Умови утримання в лікарні

Координаторка Мережі громадських приймалень УГСПЛ Наталія Козаренко: «Ситуація з умовами утримання засуджених є поганою. Передовсім, відсутність ремонту в палатах – в палатах сирість, грибок. Порушені правила безпеки – відкриті розетки.

Практично не дотримується розпорядок дня і контроль за перебуванням засуджених в палатах є дуже слабким. Всі палати  є фактично камерами із залізними дверима, які відкриває інспектор. Інспектор – один на три поверхи і на всі камери, відповідно, може бути відкрита лише одна камера. Практично неможливо за таких умов забезпечити і годинну прогулянку для кожного із засуджених, що й підтвердили самі засуджені. В палатах накурено, оскільки іншої можливості курити, ніж в палаті, немає.

Також в палатах – антисанітарія, на столах – залишки їжі, яка псується, в палатах на підлозі – мішки з печивом, яке передали благодійні організації.

Засуджені, які перебували в лікарні, висловили зауваження, що вже два тижні вони не мали змоги митись в душі. З пояснення працівників лікарні – згоріли водонагрівальні тени. Старша медсестра повідомила, що вже привезли нові бойлери і гаряча вода буде підключена, то б то ситуація буде виправлена того ж дня.

Постільна білизна, якою користуються засуджені, теж, відповідно, не змінювалась вже два тижні.

Під час відвідування засуджених в палатах було підтверджено, що справді існує проблема із забезпеченням лікарськими препаратами, здійсненням необхідного діагностування, яке неможливо забезпечити в умовах пенітенціарної установи.

В палаті № 12 – 10 ліжок, але в палаті знаходилися 11 хворих».

Місця проживання

У відділенні житлового корпусу перебуває до 150 осіб. 46 проживають в одному великому приміщенні розміром з великий зал. При цьому в приміщенні є навіть двоповерхові ліжка, на яких перебувають засуджені. Місця спільного перебування – душ, туалет, коридор потребують нагального ремонту. В санприміщеннях – сирість, пліснява. Контроль з боку адміністрації за умовами проживання та станом приміщень очевидно слабкий.

Водночас у відділенні є вже відремонтовані три кімнати, де засуджені знаходяться в кількості 4-6 осіб. Засуджені знаходяться в нерівних умовах проживання – хтось живе у відремонтованих і з невеликою кількістю осіб, а хтось у таких, які потребують капітального ремонту.

Стан впровадження пілотного проекту «Заради життя»

В партнерстві із ВБФ «Коаліція ВІЛ-сервісних організацій» в рамках пілотного проекту «Заради життя: якісні інтегровані послуги з ВІЛ, туберкульозу та вірусного гепатиту С для людей в конфлікті з законом» («Заради життя»/«Serving Life») за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в колонії планується започаткувати пілотний проект замісної метадонової терапії. Вже повністю обладнала аптека, кабінет видачі ліків, отримані всі необхідні дозволи. Наказом Міністерства юстиції України від 26 грудня 2018 року №4092/5 затверджений протокол Пілотного проекту щодо запровадження замісної підтримувальної терапії в ДУ “Бучанська виправна колонія (№85).

Пілотний проект розрахований на 6-8 осіб. Учасники ще не відібрані, бо є проблема – засуджені найчастіше вживають не опіоіди, а щось набагато дешевше, тому не можуть бути переведені  на ЗПТ.

За словами медичних працівників, в колонії  наркозалежних – до 80-85 %, а за словами співробітника колонії – 35%. Однак виходячи навіть з найменших цифр, це означає, що таких осіб в колонії не менше 200.

Під час бесіди з медичними працівниками вони посилалися на досвід Молдови, який передбачає окреме утримання осіб, які приймають ЗПТ. Також вони наголосили, що в колонії потрібен пункт обміну шприців. Було також зауважено проблему з презервативами.

Рекомендації моніторів УГСПЛ

Після обходу камер-палат, камер проживання, промислової зони та спілкування з засудженими, які перебувають на лікуванні в МОБ, монітори зазначили наступні системні порушення, які вимагають виправлення.

1. Є реальна проблема з тими засудженими, які хворіють на тяжкі захворювання і звільняються або можуть бути звільнені від відбування покарання за станом здоров’я, і які не мають можливості отримувати лікування. Через некомплект медичних працівників, засуджені не отримують належного лікування, в лікарні не проводяться хірургічні операції, не проводяться засідання ЛВК.
2. В лікарні всі палати є насправді камерами, які постійно зачинені, і засуджені перебувають практично весь час закриті в цих камерах. При цьому нерідко є ситуація, коли засуджені, які не палять, змушені дихати димом, коли палять цигарки ті, хто знаходиться з ними в одній палаті. Вихід на прогулянку, передбачений для засуджених, не є регулярним, оскільки на три поверхи лікарні є всього один черговий, який може відкривати по черзі одну камеру, та виводити з неї засуджених.
3. Засуджені, які не в змозі пересуватись без сторонньої допомоги (один такий засуджений перебуває в лікарні вже близько року) взагалі позбавлені можливості бувати на свіжому повітрі. За такими засуджені вимушені доглядати інші засуджені, а не спеціальний персонал, що також є порушенням правил догляду за хворими засудженими.
4. В лікарні не вистачає профільних фахівців, таких, як анестезіолог, інфекціоніст, фтизіатр, які мають надавати на місці необхідну медичну допомогу, натомість хворі засуджені чекають тижнями і місяцями, при цьому стан їхнього здоров’я погіршується.
5. У випадку відсутності профільного лікаря установа виконання покарань не змозі забезпечити транспортом і необхідним супровідним конвоюванням всіх засуджених з тим, щоб вони були оглянуті в цивільних лікарнях.
6. Має бути запроваджена належна політика залучення до роботи на добровільній основі, через збільшення замовлень для виробничих можливостей колонії, а види роботи мають бути більш диверсифіковані та сприяти підвищенню кваліфікації засуджених.

Фото Наталія Козаренко

Українська Гельсінська спілка з прав людини виконує проект «Розвиток правової мережі для захисту прав людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, представників ключових спільнот ЛЖВ та осіб, хворих на туберкульоз» за фінансової підтримки Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» в рамках реалізації  проекту «Зменшення тягаря туберкульозу та ВІЛ-інфекції через створення загального доступу до своєчасної та якісної діагностики та лікування туберкульозу і його резистентних форм, розширення доказової профілактики, діагностики та лікування ВІЛ-інфекції, та створення стійких та життєздатних систем охорони здоров’я», що реалізується за фінансової підтримки Глобального фонду для боротьби з СНІДом, туберкульозом та малярією.