В Українському кризовому медіацентрі відбулась прес-конференція «Уряд окупованих речей. Наслідки скасування Постанови 1035 для кримчан та держави»

14 червня 2017 Київський адміністративний апеляційний суд визнав незаконним та нечинним пункт перший постанови Кабінету Міністрів № 1035. Не зважаючи на радість цього рішення, питання сумнозвісної постанови, яка обмежувала права кримчан на перевезення значної кількості особистих, не закрито остаточно. В чому ж проблема?

Почнемо з початку. Постанова Кабінету Міністрів, яка діє з початку 2016 року, мала на меті обмежити торгівлю з окупованим півостровом. Але, також, вона, на жаль, мала обмеження, які спричинили порушення прав звичайних людей на евакуацію з Криму свого майна та права власності внутрішньо переміщених осіб, перешкоджаючи їх адаптації на материку.

Втім, проблема постала не лише для людей, які вимушені були стати переселенцями, але й для тих, хто був вимушений залишитись в окупації.

«Фактично тисячі кримчан вимушені були залишатися на окупованій території виключно через те, що не могли евакуювати своє майно з окупованих територій», — каже юристка Української Гельсінської спілки з прав людини Дар’я Свиридова.

Вона також наголосила, що незаконність цього положення постанови відмічалася не лише правозахисною спільнотою у численних звітах, але також наголошувалась у рекомендаціях до парламентських слухань. А зміни до Постанови, розроблені за участю громадських організацій, пропонувало Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. Втім крапку в цьому питанні лише через рік зміг поставити суд.

Кримчанка Юлія Лісова є позивачем у справі щодо оскарження Постанови КМУ № 1035. Змусити подати позов до суду її змусила особиста проблема, коли її близький родич не міг у багажнику власного автомобіля провезти прості інструменти для ремонту. Судова справа була підтримана Центром стратегічних справ УГСПЛ.

Юлія Лісова звернула увагу, що Постанова № 1035 порушувала не лише право володіти та розпоряджатись майном, але також вона й торкалось таких, закріплених в Конституції прав, як вільно переміщатися та вибирати місце проживання, а також не бути дискримінованим. Адвокат відмітила, що суд у своєму рішення також посилався на практику Європейського суду з прав людини, якій суперечила Постанова Кабміну.

«Право розпоряджатись та мирно володіти своїм майном — не є абсолютним. Так, держава має право його обмежити, але обмежувати його вона має право лише з легітимною та обґрунтованою метою, — зазначила Юлія Лісова. — В інтересах національної безпеки — так, може, як це вказано у повноваженнях Кабінету міністрів. Але яку національну загрозу я несу, провозячи мікрохвильову піч або пилосос? Ніякої. І, на жаль, уряд в суді також не зміг ніяк обґрунтувати національну безпеку та легітимну мету таких обмежень».

Перший заступник Міністра з питань тимчасово окупованих Юсуф Курчки заявив, що приносить вибачення громадянам, які планували переїзд з окупованого Криму до України, через те, що держава не встигла надати їм умов, які б зробили його вільним. Також він висловив сподівання, що це рішення буде стимулом, яке дасть можливість якнайшвидше внести зміни до цієї злощасної постанови, якою Міністерство займається від початку створення.

Юсуф Курчки представив до уваги журналістів листування щодо Постанови.

«Я сподіваюсь, прийде час та, напевне, буде видана книга, яка буде називатись „Історія однієї постанови“. Я думаю, що обличчя та прізвища людей, які найбільш безглуздими аргументами відмовлялись прийняти або відправляли на допрацювання цю постанову, імена цих людей в цій книзі, напевно, будуть написані», — прокоментував він, демонструючи чималий стос кореспонденції.

Повертаючись до того, що справа ще не закінчена, Дар’я Свиридова відмічає поведінку працівників митної служби. Вони, за її словами, досі чинять перепони до реалізації прав громадян, які перетинають адмінкордон з особистими речами. Митники просто ігнорують рішення суду, вказуючи на те, що вони не чули про відповідне рішення, або що у їхніх інструкціях нічого про такі зміни не сказано. За ці дії чиновники можуть понести кримінальну відповідальність. Юристка припускає, що причина ігнорування рішення суду може критися в тому числі у корупційних схемах, які вигідні працівникам митниці. Дар’я Свиридова радить громадянам у разі відмови в перевезенні особистих речей через КПВВ з Кримом вимагати її в письмовому вигляді та звертатись до спеціалізованої приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в Херсоні, яка надає кримчанам безоплатну правову допомогу.