15 вересня між 11 та 12 годиною ранку двоє правозахисників громадських приймалень Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) в місті Черкаси та м. Краматорськ вирушили на автомобілі до міста Корсунь-Шевченківській для документування воєнних злочинів, які вчиняли російські військові в Україні. 

За кермом був керівник громадської приймальні Тарас Щербатюк, його супроводжував керівник громадської приймальні УГСПЛ у м. Краматорськ, адвокат Олександр Кадієвський. На виїзді з Черкас їхню машину зупинили на блокпосту  правоохоронці. Спочатку перевірку документів і автомобіля провели патрульні поліцейські та віддали команду проїжджати далі, адже всі документи були в порядку. 

Викрадення і побиття

Одразу після цього до машини підійшли невідомі особи у військовій формі. За словами Тараса Щербатюка, вони не мали розпізнавальних знаків на шевронах та прізвищ на формі. Військові витягнули стус документів із порожніми бланками і заявили, що зараз будуть вручати повістки. 

«Я їм повідомив, що не проти прибути до військкомату для уточнення даних з усіма документами. На це мені в грубій формі військовий відповів, що я «зрадник країни» і вони «навчать воювати та любити родіну», – згадує Тарас Щербатюк. 

Невідомі особи у військовій формі проявляли такий «інтерес» лише до Тараса Щербатюка. Жодних спроб виписати таку саму повістку його колезі Олександру Кадієвському вони не робили. Лише перевірили його документи. 

Правозахисники апелювали до закону, який чітко визначає, як має бути виписана і вручена повістка до військкомату. Більше того, вони готові були пройти ці всі процедури в законний спосіб. 

«Заповнювати повістку має та сама особа, яка підписує. Я вказав, що в повістці є підпис військового комісару і печатка, але звернув увагу, що хлопець, який хотів вручити документ є рядовим. Це явно не та особа, яка виписує цю повістку. На що він покликав старшого, який виявився сержантом, а не полковником, яким є військовий комісар. Є підпис комісара, а немає самого комісара. Якщо він хоче запросити Тараса Щербатюка до військкомату, то саме комісар має і виписати на Тараса Олександровича цю повістку. Ця повістка і така дія – незаконна і ми це пояснювали. Є адреса Тараса і можна вручити її за законом, якщо є бажання. Він навіть сам готовий був особисто з’явитися, аби розібратися в цій ситуації, але вони цього не чули» – згадує правозахисник Олександр Кадієвський. 

А після того, як військові дізналися про те, що Тарас Щербатюк має другу групу інвалідності і не підлягає мобілізації, вони застосували силу на очах у поліції та перехожих.

«Підбігли п’ять людей з автоматами, клацнули затворами, направили на нас дула заряджених автоматів та почали кричати «треба їх пакувати». Лунало дуже багато образливих вигуків, змусили покласти руки на авто, як кримінальників затримують», – розповідає Тарас Щербатюк. 

Тараса витягнули з першого сидіння і кілька разів вдарили прикладами автомата. Патрульні поліцейські не втручалися і спостерігали за тим, що відбувається. Олександру люди у військовій формі наказали залишатися в машині.

«Руки за голову і повели мене ці п’ятеро людей в автобус, де кілька разів ще вдарили. Називали «зрадником родіни». Це при тому, що вони бачили в машині гуманітарку для військових, яким ми допомагаємо. Коли вивели з автобуса, то ще кілька разів вдарили у спину. У військкоматі я стояв з руками за спиною, як злочинець, обличчям до стіни. На прохання дати води або мати можливість присісти через запаморочення військові лише відповіли, що «робитимеш, що ми тобі накажемо». Забороняли навіть рухатися», – зазначає правозахисник. 

Змусили підписати

Тараса Щербатюка завели до кабінету, приставили до нього людину зі зброєю і почали оформлювати протокол про адмінправопорушення через те, що він не стоїть на обліку. При тому, що у військкоматі по його особі взагалі немає жодних документів, адже він знятий з військового обліку через другу групу інвалідності. 

«По факту воєнком не мав права виписувати взагалі на мене повістку, адже навіть даних по мені не було в Черкаському військкоматі.  Втім вони відібрали в мене всі документи, які в мене були, і там прямо на місці виписали і вручили мені повістку. Протокол виписали і змусили підписати. Я підписав, адже люди з автоматами, направленими на мене, стояли поруч постійно і чомусь готові були застосувати зброю», – згадує керівник громадської приймальні УГСПЛ.

Люди зі зброєю вивели Тараса за територію і тільки там віддали документи. Після того він викликав таксі і поїхав до автомобіля, який весь цей час залишався відкритим на блокпосту. Олександр Кадієвський залишався в автомобілі, адже йому заборонили пересуватися на момент, коли Тараса Щербатюка силою забрали у військкомат. Тарасу не дозволили навіть передати ключі від автомобіля своєму колезі. 

Одразу після повернення до автомобіля правозахисники поїхали до лікарні, щоб зняти побої, де лікарі призначили лікування через травми в тому числі і голови, та виписали лікарняний.

Повернення до військкомату

За вимогою повістки Тарас Щербатюк мав явитися 16 вересня зранку у військкомат. що він і зробив. 

«Я міг би не йти через виписане лікування. Але я не ухилянт, тож сьогодні я до них прийшов, поспілкувався, надав всі документи.  На що мені відповіли, що їм не цікаві мої будь-які документи, і військово-лікарська комісія визначить чи я буду служити, чи ні. Я вказав їм на норми закону, але сильно не сперечався через наявність великої кількості людей зі зброєю, які могли застосувати ту саму силу, що і вчора», – наголошує Тарас Щербатюк.

З 2014 року Тарас Щербатюк і вся громадська приймальня УГСПЛ в Черкасах надають безоплатну правову допомогу військовим по всій області, отримали подяку від міністра оборони, організували безліч заходів. Більше того, обидва правозахисника є регіональними представниками «Юридичної сотні» – це громадська організація, яка надає соціальну та правову допомогу учасникам російсько-української війни та їхнім родинам. А Олександр Кадієвський активно співпрацює з ініціативою Головнокомандувача Збройних сил України під назвою Адвокати ЗСУ.

Тож таке застосування сили саме від військових здивувало і розчарувало керівника черкаської приймальні. Те, що агресія була спрямована на одну людину, що озброєні люди свідомо йшли на конфлікт і не чули аргументів щодо врегулювання питання за законом, не виключає того, що така агресія була спричинена намірено через професійну діяльність правозахисника. 

«Можливо, вони і хотіли налякати, але я не злякався. Я їм так і сказав: якщо хочете стріляти – стріляйте. Але давайте все по закону. Якби вони хотіли все зробити по-нормальному, то нічого не заважало. Це була неспровокована агресія, за якою спостерігали і поліцейські, і цивільні, і навіть деякі депутати міської ради», – зауважує керівник приймальні. 

Ці люди хотіли показати перевагу зброї над законом, вважає Олександр Кадієвський. Такі фрази, що «ми вам показали, хто головний», він чув вже навіть після того, як Тараса забрали. 

«Змусили замислитися, що вся наша правозахисна діяльність і все законодавство, виявляється для них неважливе, коли в руках є зброя. При тому, що вони перебувають в центрі України, а не в зоні активних бойових дій. Я сам з міста, яке в зоні бойових дій, і там у військових більше повноважень і в громадян більше обмежень прав, але там себе так не ведуть», – наголошує Олександр Кадієвський.

Постраждалий подав заяву до поліції з приводу побиття і викрадення невідомими особами, оскільки викрадачі не представлялися і були в балаклавах. Є також питання щодо бездіяльності представників нацполіції, які теж перебували на цьому блокпосту і допустили це порушення.  

Наразі Українська Гельсінська спілка з прав людини готує скарги та можливі позови до судів.