За даними уповноваженої президента з питань забезпечення прав захисників України Альони Вербицької, близько 3,4 тис. українських військовослужбовців наразі перебувають у полоні, ще 15 тисяч людей зникли безвісти. Крім військових росіяни утримують ще й цивільних заручників. Як повинні утримувати полонених та чому Міжнародний комітет Червоного Хреста не може проконтролювати ці умови – в етері Ukraine World News розповів виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.

– За протоколами має бути заповнений відповідний документ військовополоненого, який готується в трьох примірниках: один перебуває в Україні, другий – в МКЧХ, а третій – в Росії разом з військовополоненим. Відповідно, мають дотримуватись гарантії військовополоненого. Але за цими протоколами перебуває не більше третини українських військовополонених.  І то, це практично ті, хто готується до обміну, – каже Олександр Павліченко. – Ми документуємо тих, хто виходить з полону і можемо говорити, які переживають ситуації українські військовополонені – фактичне катування і інколи вбивства. За дотриманням женевських конвенцій має наглядати саме Міжнародний комітет Червоного Хреста, який повинен отримувати доступ до місць, де перебувають військовополонені. І по українській стороні це відбувається, по російській стороні це відбувається частково. 

Зокрема, місія Міжнародного комітету Червоного Хреста так і не змогла потрапити до колонії в Оленівку, де в ніч на 29 липня 2022 року стався вибух. Тоді понад 50 українських військовополонених, серед них й захисники «Азовсталі», загинули. Через неможливість впливати на умови утримання українських полонених Червоний Хрест піддається постійній критиці. 

– Критикуючи МКЧХ ми не повинні забувати, що іншої організації, яка може входити на території, де перебувають українські полонені, крім МКЧХ, не існує, – наголошує Олександр Павліченко. – В Червоному Хресті знають, де знаходяться місця утримання українців, але Росія їх туди не допускає. Вони звертаються із запитами в доступі, але їм не дозволяють відвідувати ті місця.