У приміщенні інформаційного агентства «Укрінформ» за круглим столом актуалізували питання щодо соціального захисту заручників, полонених та громадян України, які утримуються незаконно, з політичних мотивів, а також намагалися спільно знайти оптимальне рішення в частині законодавчого врегулювання їх соціального захисту.

Короткий порівняльний аналіз двох законопроектів (проекту Закону “Про внесення змін до Закону України № 8337 “Про боротьбу з тероризмом” (щодо основ соціального захисту заручників)” та №8205 “Про правовий статус і соціальні гарантії осіб, які незаконно позбавлені волі, заручники, або засуджені на тимчасово окупованих територіях України та за її межами”) зробила народна депутатка України Ірина Суслова.

«Скажу кілька слів про законопроект № 8205. Він не є ефемерним і передбачає чимало корисних нововведень: безкоштовне отримання психологічної допомоги, повернення чи надання заробітної плати за час, коли заручники перебували у полоні, безоплатне лікування, поновлення на колишній роботі чи посаді, а також – державну правову допомогу у міжнародних судових інстанціях щодо отримання грошової компенсації. На превеликий жаль, законопроект № 8337 таких змін не передбачає і випускає з правового поля осіб, які незаконно утримуються на території окупованого Криму та в РФ», –зауважила Ірина Суслова.

Перший законопроект, рекомендований громадянським суспільством, міг би допомогти колишньому полоненому Володимиру Фомічову.

«До і після потрапляння у полон я був фізичною особою-підприємцем. Після визволення я дізнався, що за два роки полону мені нарахували купу боргів за податки та соціальні внески, які сплатити я фізично не міг. Абсурд ситуації полягає в тому, що Служба безпеки України знала, що я перебуваю у полоні, а органи Державної фіскальної служби вважали, що я – на волі і можу сплачувати податки. Прийняття цього закону важливе, аби цей абсурд більше не повторювався», – розповів Володимир Фомічов.

Перша віце-спікерка Верховної Ради України Ірина Геращенко заявила, що категорично не згодна з назвою круглого столу, оскільки, на її думку, українська влада за останні роки зробила чимало кроків заради бранців.

«Так, мушу визнати, ми не маємо позитивного сигналу від Москви щодо готовності до обміну чи звільнення заручників. Але давайте будемо об’єктивними: в березні 2018 року були внесені відповідні зміни до бюджету, коли всі родини українських політв’язнів, які утримуються в тюрмах РФ або окупованого Криму отримали по 100 тисяч гривень, та певні родини українських заручників. Важливо, що родини українських військовополонених також отримали виплати у розмірі 100 та 50 тис. грн. від Міністерства оборони. Українська сторона взяла на себе оплату адвокатів політв’язнів. Які ж вони «забуті живі», якщо ми щоденно боремось не тільки за звільнення кожного з них, але і надаємо їм підтримку – юридичну, соціальну, а також консульську», – зазначила Ірина Геращенко.

Експертка Програми USAID «Права людини в дії» Марія Томак з Медійної ініціативи за права людини коротко нагадала про масштаби проблеми.

«Йдеться про 73 громадян України, які, на думку громадського сектору, утримуються з політичних мотивів в окупованому Криму та в РФ. Йдеться про 118 цивільних заручників та де-факто військовополонених, які утримуються на Донбасі, а також 24 полонених українських моряків… Так, визнаю, багато що було зроблено. Але доки немає закону, ці люди позбавлені правового статусу і будь-яких гарантій з боку держави. Так само як і жоден документ сьогодні не дає відповіді на питання як зрозуміти, чи ув’язнена певна особа з політичних мотивів», – констатувала Марія Томак.

Виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко наголосив на важливості ухвалення якісного закону щодо правового статусу та надання соціальних гарантій бранцям Кремля. Це набуває особливої актуальності в контексті впровадження Україною правосуддя перехідного періоду, засади якого наразі формуються та яке є необхідним для подолання наслідків збройного конфлікту. Та стосується одного з критично важливих аспектів перехідного правосуддя – створення національних механізмів відшкодування збитків жертвам.

Організаторам круглого столу – УГСПЛ та іншим громадським організаціям –вдалось зібрати ключових стейкхолдерів як з числа представників органів влади, так і громадянського суспільства та родин ув’язнених. Разом з партнерами ми озвучили спільну позицію щодо необхідності винесення на голосування законопроекту №8205 (який має бути доопрацьований) та неприпустимості прийняття законопроекту №8337. Важливість ухвалення закону розуміють та публічно підтримують і в Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та ВПО, Міністерстві закордонних справ, Міністерстві ветеранів, Міністерстві соціальної політики, а також правоохоронні органи в особі Прокуратури АРК та народні депутати. Ірина Геращенко, як перша віце-спікерка парламенту, пообіцяла, що на погоджувальних радах наполягатиме на винесенні законопроектів на голосування, яке може відбутися вже в травні. До того часу громадські організації наполягатимуть на пріоритетності цього питання, а після першого читання – на створенні робочої групи на базі Комітету ВРУ з питань прав людини та врахування правок до проекту, розроблених громадськими організаціями, зокрема УГСПЛ.