Рівненська громадська приймальня УГСПЛ та Центр безоплатної вторинної правової допомоги змогли захистити незаконно звільненого працівника та поновити його на роботі.

До громадської приймальні УГСПЛ у Рівному звернувся громадянин К. зі скаргою на те, що його збираються звільнити з державного підприємства, на якому він працює, у зв’язку зі скороченням штату. К. вважав, що має переважне право залишитися на роботі, адже він є висококваліфікованим працівником зі значним стажем роботи у своїй сфері, має інші пільги, передбачені законодавством України.

Юристами громадської приймальні були оформлені відповідні звернення від його імені до адміністрації підприємства, а коли відбулося звільнення – складено позовну заяву про поновлення на роботі та відшкодування середнього заробітку у зв’язку із вимушеним прогулом.

Представництво в суді першої інстанції К. здійснював самостійно. У процесі судового засідання опонент надав низку документів, про які К. не було відомо на момент звернення до суду. Відповідно — суд першої інстанції відмовив йому у задоволенні позовних вимог повністю. Відтак К. був знову змушений звертатися за правовою допомогою для складання апеляційної скарги.

На момент чергового звернення в Рівному вже функціонував місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, з яким громадська приймальня УГСПЛ тісно співпрацює. Громадянина К. було перенаправлено до цього Центру.

Центром з надання безоплатної правової допомоги було надано доручення адвокату на ім’я К. для представництва його інтересів в апеляційному суді Рівненської області у справі про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Після вивчення матеріалів справи, адвокатом в апеляційній інстанції було заявлено ряд клопотань та витребувано докази по справі. Справа двічі зупинялася ухвалою суду для отримання судом рішення профспілкового комітету щодо надання чи відмови у наданні згоди на звільнення працівника. Відповідач різними шляхами намагався вплинути на профспілковий комітет з метою надання згоди на звільнення, навіть намагався змінити склад профспілкового органу. Не отримавши бажаного результату, відповідач надав до суду документи про те, що профспілковий орган не зареєстрований у встановленому законом порядку, а тому згода такого органу не потрібна. На спростування вказаного, суду було надано ряд доказів того, що профспілковий орган діє на підприємстві. Оскільки був порушений порядок звільнення працівника з ініціативи власника та фактичного скорочення штатів працівників не відбулося — суд апеляційної інстанції поновив К. на роботі та стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Як бачимо, кожному громадянину варто свідомо боротися за свої права та вчасно звертатися за правовою допомогою. У судовому порядку було відновлено порушені права громадянина К, проте разом із ним одним наказом було звільнено ще 10 осіб, які не звернулися за захистом свого порушеного права.

Матеріал підготували юристи Марія Ципʼящук та Іван Пилипів

В заставці використано зображення з фільму Орсона Велса “Процес” (1962), за романом Франца Кафки.