28 червня 2023 року прийняли законопроєкт № 9342 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань пов’язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану». Документ вже підписав Президент України. Які зміни для військовослужбовців передбачає цей законопроєкт – розглянув аналітик «Правозахисної групи «СІЧ» Віктор Філатов.

Виплати та відпустка

Новий документ пропонує зміни, як у питаннях соціального забезпечення військовослужбовців, так і у питаннях мобілізації.

В результаті цих змін, військові, які виконують бойові (спеціальні) завдання зможуть розраховувати на щомісячні виплати від 30 до 100 тисяч гривень. Строковики та військові, які отримали поранення, контузію, каліцтво і тимчасово непридатні, отримуватимуть щомісячно 6 000 гривень. Також курсантам військових навчальних закладів та військових кафедр буде виплачуватися винагорода в розмірі 2350 гривень щомісячно.

Окрім цього, військовослужбовці відтепер матимуть право на щорічну відпустку тривалістю 30 календарних днів. Передбачається також відпустка за сімейними та іншими обставинами тривалістю 10 календарних днів. Основну 30-денну відпустку можна буде розділити на три частини протягом календарного року. Час, витрачений на проїзд до місця проведення відпустки не буде враховуватися в її строк, але повинен бути не більше двох діб в один кінець.

Згідно новим нормам, військовим надаватимуть відпустку для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість безперервної відпустки для лікування не повинна перевищувати 4 місяці, окрім деяких випадків, коли цього терміну недостатньо для відновлення. Після такої відпустки військово-лікарська комісія буде вирішувати питання про подальшу придатність особи для військової служби.

Зміни в проведенні мобілізації 

Щодо змін у нормах проведення мобілізації під час воєнного стану, то мобілізованих громадян України, які раніше не проходили військову службу у Збройних Силах України, не зможуть відправляти в зону бойових дій без відповідної підготовки відтепер. Мобілізованих направлятимуть до навчальних частин (центрів) для проходження відповідної військової підготовки.

Мінімальний термін підготовки – 1 місяць. 

Нові норми скорочують й перелік осіб, які мають відстрочку від мобілізації. Відтепер, ті,  хто опікуються особами з інвалідністю І та ІІ груп більше не матимуть права на відстрочку у разі, якщо в сім’ї є інші рідні, які можуть утримувати людину з інвалідністю.

Аналіз закону

Аналітик ГО «Правозахисна Група «СІЧ» Віктор Філатов оцінює більшість запропонованих змін, як конструктивні, особливо, ті, які стосуються соціально-правового захисту військовослужбовців та членів їхніх родин.

«Також позитивними слід вважати зміни, які стосуються проходження військової підготовки та набуття відповідної спеціальності. Це позитивно вплине на рівень боєздатності та злагодженості підрозділів».

Найбільш дискусійні, на думку аналітика, – зміни, які стосуються обмеження права на отримання відстрочки від мобілізації під час воєнного стану. 

«Звісно, ці зміни дозволять залучити до лав ЗСУ певну кількість громадян України, однак запропоновані норми сформульовані не зовсім коректно. Зокрема, працездатна особа, яка за законом може доглядати особу з інвалідністю, може не мати для цього фізичних можливостей. Уявімо ситуацію, коли в родині є мати, син та донька. Мати має І групу інвалідності і пересувається на інвалідному візку. Син, з прийняттям закону, втрачає право на відстрочку від мобілізації та відправляється на військову службу. З матір’ю залишається донька, яка за законом зобов’язана утримувати її. Однак доньці може бути вкрай складно або навіть неможливо переносити хвору матір або підіймати інвалідний візок на п’ятий поверх будинку. Вочевидь, якість такої допомоги стрімко падає», – вважає Віктор Філатов.

 Отже, на думку аналітика, держава повинна гарантувати таким сім’ям додаткову підтримку, зокрема, соціального працівника, який допомагатиме людині з інвалідністю. Хоча, більш конструктивним було б не обмежувати право на відстрочку, коли воно безпосередньо пов’язане з реалізацією функцій опікуна.

«Необхідно звернути увагу на правовий статус та гарантії для осіб з інвалідністю, які закріплені у чинному законодавстві. Дуже важливо з’ясувати, чи не обмежує новий закон прав людей з інвалідністю.  Зокрема, стаття 46 Конституції гарантує, що усі громадяни «мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності», – пояснює правозахисник. 

Матеріал підготували юристи «Правозахисної Групи «СІЧ», на базі якої працює громадська приймальня УГСПЛ в Дніпрі

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube