29 листопада 2021 року відбулася експертна дискусія: “Захист персональних даних в Україні: проблеми законодавчого регулювання”.

У заході взяли участь Роман Романов, директор програмної ініціативи “Права людини і правосуддя“ Міжнародного фонду «Відродження»; Олександр Павліченко, виконавчий директор УГСПЛ; Тарас Тарасенко, голова підкомітету з питань прав людини Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин; Тетяна Олексіюк, адвокатеса, експертка з питань доступу до публічної інформації та захисту персональних даних; Денис Волоха, експерт з права на приватність Харківської правозахисної групи; Олександр Бурмагін, адвокат, медіаюрист, виконавчий директор ГО “Платформа прав людини”; Віта Володовська, медіаюристка, голова ГО “Лабораторія цифрової безпеки”; Віталій Мороз, консультант з цифрових технологій, експерт ГО “Інтерньюз-Україна”; Володимир Яворський, експерт ГО “Центр громадянських свобод”.

Вдосконалення законодавства у сфері персональних даних є на часі, але необхідним є напрацювання дійсно якісного законодавчого регулювання захисту персональних даних та доступу до інформації. Виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко зазначив, що підходи, які застосовувались щодо законодавчого регулювання цих питань до сьогодні були далекі від досконалості і тому зараз важливо приділити увагу напрацюванню змін, які враховували б попередній не дуже вдалий досвід такого регулювання, як в аспекті забезпечення незалежності, так і в аспекті ефективності і спроможності механізму захисту.

Зобов’язання в аспекті угоди про асоціацію України і ЄС вимагають приведення у відповідність законодавчого регулювання захисту персональних даних. І тут  важливо зазначити, що законопроекти  5628 та 6177 необхідно розглядати в комплексі, оскільки вони у сукупності формують суть законодавчих змін. За словами одного із авторів цих законодавчих ініціатив народного депутата України Тараса Тарасенка, якщо 5628 формує певні матеріальні аспекти регулювання, то 6177 в більшості присвячений процесуальним аспектам регулювання.  І кожен з них є частиною системного підходу у підготовці робочою групою законодавчих змін у цій сфері. Автори цих ініціатив готові розглядати конструктивні коментарі, зауваження та уточнення.

Під час заходу були представлені висновки правозахисного аналізу проєкту закону №5628, який здійснили експерти  УГСПЛ, а також детально обговорені положення законопроєкту №6177:

• підкреслено важливість забезпечення гарантії незалежності при визначенні статусу Національної комісії з питань захисту персональних даних та доступу до публічної інформації та визначити її місце в системі органів влади, яке обговорювалось поруч із питанням важливості розділення повноважень між державним органом, який формує державну політику у визначеній сфері, та органом, який здійснює контрольні функції;
• вказано на недоліки формування Національної комісії, особливо в контексті забезпечення балансу між захистом персональних даних та доступом до інформації;
• висловлено сумніви щодо необхідності поєднання в одному органі функцій щодо захисту персональних даних та доступу до інформації (експерти критично поставилися до такого поєднання функцій в одному органі.
• звернуто увагу на потенційну загрозу обмеження права на доступ до інформації, зокрема щодо автоматичного обмеження доступу до інформації, отриманої на запит Національної комісії, яке не відповідає процедурі, передбаченій ЗУ “Про доступ до публічної інформації”;
• вказано на недосконалість процедури оскарження рішень Національної комісії і роль парламентського контролю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
• визначено необхідність доопрацювання положень щодо статусу, повноважень та відповідальності інспекторів Національної комісії;
• підкреслено необхідність забезпечення принципу правової визначеності.

Беручи до уваги важливість та складність змін у сфері захисту персональних даних, правозахисники висловили готовність долучитися до роботи на текстом проєкту закону №6177, а також рекомендували:

конкретизувати статус та обсяг повноважень Національної комісії, як органу в системі органів виконавчої влади щодо формування державної політики та здійснення контролюючих функцій. Також важливим є уточнення повноважень щодо узгодження проектів нормативно-правових актів та доопрацювання інших положень проєкту закону № 6177 з точки зору дотримання принципу правової визначеності.

Приділити окрему увагу розробці деталізованої процедури оскарження порушень у сфері захисту права на захист персональних даних та на доступ до публічної інформації. Положення проєкту закону № 6177 слід привести у відповідність до Конституції України та чинних законів України, які передбачають право на звернення. У нормах проєкту закону № 6177 слід уникати двозначних формулювань та віднесення на розсуд Національної комісії тих питань, які повинні бути чітко визначені законом.

Право на справедливий суд є однією з фундаментальних гарантій, а отже процедура прийняття рішення Національною комісією має відповідати вимогам забезпечення такого права. У проєкті закону № 6177 має бути передбачена можливість для особи оскаржити відмову у відкритті провадження до суду. Оптимальним є також визначення в законі процедури перегляду відмови у відкритті провадження самою Національною комісією з можливістю заявника взяти участь та дати пояснення в ході такого перегляду.

На думку правозахисників  6177 потребує доопрацювання та широкого обговорення із залученням найширшого кола стейкхолдерів, особливо щодо поєднання в одному органі питань захисту персональних даних та доступу до інформації.

У свою чергу, розробники проєктів законів, що були присутні на заході, висловили готовність співпрацювати із представниками громадянського суспільства і запропонували надсилати свої пропозиції для врахування у подальшій роботі.

Джерело: www.yur-gazeta.com

Із повною версією трансляції заходу можна ознайомитися тут.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «EU4USociety». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».