Депутат ВР Степан Гавриш у законопроекті № 7183 „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (стосовно захисту прав та свобод людини і громадянина)” пропонує парламенту запровадити кримінальну відповідальність за порушення інформаційної безпеки телекомунікаційних мереж. Проект був зареєстрований 15 березня і зараз знаходиться на розгляді у Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Проект закону пропонує внести відповідні зміни до Кримінального кодексу, та до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зокрема, законопроект передбачає покарання у вигляді штрафу розміром від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів, виправних робіт на строк до 2 років, або обмеження волі до 5 років, або позбавлення волі до 3 років за порушення таємниці або безпеки листування, телефонних розмов, телеграфної кореспонденції або інформаційної системи.

За відповідні порушення щодо державних і громадських діячів пропонується карати штрафом від 300 до 1000 неоподатковуваних податком мінімумів або позбавленням волі від 3 до 12 років із забороною займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років і з конфіскацією майна.

Крім того, запропонований законопроект встановлює відповідальність за незаконний збір, зберігання, використання або поширення інформації про людину без її згоди, якщо такі дії вчинені представниками оператора мобільного зв’язку або інших телекомунікаційних систем або з їх відома.

Також у проекті визначаються поняття безпеки, інформаційної системи, телекомунікаційних мереж.

Крім того, автор законопроекту пропонує вважати адмінпомилкою порушення оператором мереж мобільного зв’язку інформаційної безпеки телекомунікаційних мереж, з анулюванням його ліцензії й сплатою штрафу.

Як йдеться у пояснювальній записці до законопроекту, його прийняття пов’язане з необхідністю реалізації та захисту принципу рівності конституційних прав і свобод людини і громадянина, та попередження порушення недоторканості приватного життя, запровадження та посилення відповідальності за порушення інформаційної безпеки телекомунікаційних мереж.

Основна ж мета, за словами автора, – здійснення принципу рівності всіх перед законом при «втіленні в життя» основних конституційних прав і свобод та захисту приватного життя громадян, його недоторканості.

На думку Володимира Яворського, виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини, дані, які містить законопроект, спрямовані насамперед на узгодження норм ККУ та КУАП з прийнятим законом про телекомунікації.

Проте насправді вони не мають великого значення для забезпечення прав людини та основних свобод. Зокрема, й через те, що збільшення санкцій за злочини, якими порушуються ці права й свободи, ніколи не призводить до зменшення порушень. Саме тому, за словами представника Української Гельсінської спілки з прав людини, розвинуті демократичні країни давно відійшли від принципу посилення покарання, забезпечуюючи його невідворотність.

„На жаль, практично по усім переліченим у проекті статтям ККУ в Україні не має засуджених осіб, тобто законодавчі норми просто не застосовуються. Наприклад, не існує жодного відомого випадку засудження за незаконне прослуховування, а тим часом СБУ здійснює незаконний моніторинг телекомунікацій, хоча за це й передбачено кримінальне покарання”, – зауважив Володимир Яворський.

Тож представникам української влади, перш ніж вигадувати нові закони, варто було б забезпечити виконання тих норм, що вже існують і показати власним прикладом, як діяльність у межах закону сприяє дотриманню прав людини та основних свобод.

Олена Голюк,

РУПОР