Шановні друзі!

З прикрістю дізнався про номінування моєї кандидатури на премію «Будяк року» у номінації «найнебезпечніша законодавча ініціатива у галузі прав людини».

Запевняю Вас, що я як народний депутат, політик не підтримую контраверсійних норм законопроекту №3301 «Про доступ до публічної інформації» (щодо удосконалення окремих процедур)».

Хочу прояснити ситуацію, як мій підпис потрапив на подання цього проекту Закону.

Я – член міжфракційного об’єднання «За місцеве самоврядування». На одному із засідань депутати – члени об’єднання за участю представників Асоціації міст України обговорювали питання необхідних законодавчих ініціатив.

Зокрема, у обговоренні прозвучала ініціатива про потребу внесення змін до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Я як народний депутат підтримав законопроект, у якому:

1.     коригується норма про створення розпорядниками інформації спеціальних структурних підрозділів, оскільки це роздуває штат органів влади. Вважаю таку зміну до Закону вартою уваги, оскільки це забезпечуватиме економію державних коштів, і в той же час не зменшуватиме відповідальність органів державної влади та місцевого самоврядування у роботі з інформаційними запитами;

2.     оприлюднення проектів рішень з метою прийняття поширюється на всіх розпорядників інформації, а не тільки на органи місцевого самоврядування;

3.     доповнюється норма про оприлюднення нормативно-правових актів за 20 робочих днів положенням «якщо інше не передбачено законом». Адже станом на сьогодні деякі положення Закону України «Про доступ до публічної інформації» (зокрема, стаття 15) суперечать положенням інших законів. Скажімо, Бюджетним кодексом визначено, що місцеві бюджети на наступний рік повинні бути прийняті у двотижневий строк з часу оприлюднення закону про Державний бюджет. Відтак неможливо забезпечити виконання норми про оприлюднення у 20-денний термін рішень про бюджет органів місцевого самоврядування;

4.     змінами до Закону «Про доступ до публічної інформації» чітко передбачається, що розпорядники інформації зобов’язані надавати інформацію за запитами на інформацію.

Власне, це ключові положення законопроекту, на поданні під яким я поставив свій підпис. І коли я побачив оприлюднений проект закону 3301 на сайті Верховної Ради України, то, звісно, зрозумів, що це не той документ, який я підтримав як народний депутат. А тому й передав для реєстрації в секретаріаті парламенту заяву про відкликання підпису під законопроектом 3301 «Про доступ до публічної інформації» (щодо удосконалення окремих процедур)». Відкликання мого підпису відбулося у день його реєстрації.

Жодної участі у підготовці цього крамольного законопроекту як народний депутат я не брав, про що повідомила прес-служба ВО «Батьківщина» у офіційному коментарі: http://www.pravda.com.ua/news/2013/09/24/6998620/

Ситуація з моїм підписом та з його відкликанням була детально пояснена пресі моїм помічником-консультантом: http://4vlada.com/rivne/30112

Хочу ще раз наголосити, що невідкладне відкликання мого підпису однозначно свідчить про те, що я не підтримую драконівські зміни до Закону України «Про доступ до публічної інформації», особливо в частині визнання конфіденційними будь-яких даних про фізичних осіб (оскільки це дасть можливість приховувати інформацію державними службовцями та посадовими особами місцевого самоврядування); дозволу не відповідати на інформаційний запит, якщо в ньому не вказано зворотної поштової адреси; ускладнення отримання відповіді на інформаційний запит засобами процедури оплати та ін.

Антипремія «Будяк року» – дієвий інструмент суспільних маркерів у галузі порушень прав людини в Україні. Вважаю, що її заслуговують особи, які вчинили дії з метою свідомого обмеження прав громадян, громадянського суспільства.

Зі свого боку хочу запевнити Українську Гельсінську спілку з прав людини в усвідомленні мною важливості дотримання прав людини та громадянського суспільства державними інституціями в Україні.

З огляду на зазначене, прошу Вас розглянути можливість зняття моєї кандидатури з числа номінантів.

Сподіваюся на розуміння членів конкурсної комісії.

З повагою, народний депутат Валентин Королюк