Пропонуємо огляд проміжних результатів проекту Посольства США в Україні “Права людини та свобода преси” за період березень – серпень 2003 р. (виступ на конференції 18 вересня 2003 року)

8 листопада 2002 року другий заступник Державного секретаря США з питань Європи та Євразії, Стівен Пайфер оголосив конкурс проектів від українських НУО та ЗМІ, що сприятимуть становленню свободи преси та дотриманню прав людини. Мета конкурсу: а) підвищення здатності регіональних НУО здійснювати моніторинг та повідомляти про порушення прав людини; б) інформування громадськості про міжнародні стандарти прав людини та свободи преси; в) зміцнення юридичної основи захисту прав людини та свободи ЗМІ, а тематичні пріоритети наступні: а) моніторинг та повідомлення про порушення прав людини та свободи слова; б) створення довідкової служби для юридичної допомоги жертвам порушення прав людини або свободи слова; в) перевірка тюрем та інших установ, закритих для широкого загалу, і поширення інформації про умови утримання в них людей; г) інформування громадськості про права людини та свободу слова шляхом створення радіо/теле передач, окремих розділів в газетах та журналах, розповсюдження інформації, надання консультацій та проведення круглих столів.

На конкурс було подано 234 заявки. Переможцями стали 42 організації, які отримали гранти розміром від 6 до 8 тисяч доларів США (загальна сума більше 300 тисяч доларів США) для здійснення Проекту “Права людини та свобода преси” в період квітень-грудень 2003 року. Посольством було надано 20 грантів для праці в галузі свободи ЗМІ і 22 гранти для праці в інших сферах прав і свобод людини. Гранти розподілялися за регіональним принципом: було надано 1-2 гранти в кожну область України, що є безумовною позитивною рисою Проекту.

Харківська правозахисна група (далі ХПГ) виконує в цьому Проекті функції координації, збору та розповсюдження інформації, надання консультацій, підготовки і проведення спільних публічних заходів (навчального тренінгу на початку проекту та конференції в вересні з демонстрацією проміжних результатів) та узагальнення результатів роботи всіх партнерів у вигляді проміжних та фінальних звітів. ХПГ має обов’язок підготувати, надрукувати і розповсюдити серед урядових та неурядових організацій підсумковий звіт у березні 2004 року.

Проект розпочався з проведення 5-денного тренінгу для виконавців проекту та інших організацій. Протягом березня ХПГ підготувала до друку та надрукувала наклад книги “Свобода вираження поглядів в Україні-2002” українською та англійською мовами (відповідно 1000 та 500 примірників, 320 та 160 стор.) Тренінг був проведений з 29 березня по 2 квітня в Харкові, у ньому взяли участь 89 активістів недержавних правозахисних організацій та 10 експертів-тренерів. До проведення тренінгу були залучені представники міжнародних організацій з прав людини, таких, як Article 19 (Велика Британія), Гельсінкський фонд з прав людини (Польща), та відомі українські фахівці. 29-30 березня учасники тренінгу прослухали лекції “Вступ до концепції прав людини”, “Що таке захист прав людини?”, “Громадські приймальні правозахисних організацій”, обговорили технічні й організаційні питання проекту: спільну діяльність та обов’язки партнерів, інформування, поширення інформації, консультації, звітність, ознайомилися більш детально з планами усіх 42 учасників проекту. Після цього учасники проекту розбилися на чотири групи, в яких розглянули приклади успішних проектів моніторингу та плани подальшої діяльності з наступних тем: свобода слова та свобода преси, доступ до інформації, доступ до правосуддя, свобода від катувань та жорстокого поводження. 31 березня – 2 квітня чотирма фахівцями Гельсінкського фонду з прав людини була проведена школа з методології моніторингу прав людини.

Кожен учасник тренінгу одержав наступні книги й інформаційні матеріали:

1. Свобода вираження поглядів в Україні-2001 (328 с.)

2. Свобода вираження поглядів в Україні-2002 (320 с.)

3. Свобода і практика ЗМІ в Україні (128 с.)

4. Бюлетень “Свобода висловлювань і приватність”, №№ 3,4 (2000), 1-4(2001), 1-4 (2002), 1(2003).

5. Проти катувань. Міжнародні механізми ООН (152 с.)

6. Проти катувань. Механізми захисту Ради Європи (200 с.)

7. Проти катувань. Огляд повідомлень, 1997-2001 (200 с.)

8. Свобода мирних зібрань та свобода об’єднань в Україні (200 с.)

9. Дотримання прав людини в Україні-2001 (64 с.)

10. Моніторинг прав людини. Інформаційні матеріали.

11. Виконання проектів по грантах посольства США. Інформаційні матеріали.

Крім того, кожен учасник отримав книги, необхідні для роботи за проектом, які були спеціально куплені ХПГ: російсько-англійський та українсько-англійський словники правничої термінології, популярну юридичну енциклопедію, Цивільний кодекс України, який вступає в дію з 1 січня 2004 року, довідник із зразками позовних заяв та інші видання.

Моніторинг свободи преси здійснювався на національному (Інститут масової інформації, далі ІМІ, й Харківська правозахисна група) та регіональному (16 партнерських організацій) рівнях. ІМІ та ХПГ працювали за близькою технологією. Вони отримували інформацію про інформаційні конфлікти від своїх регіональних партнерів, здійснювали виїзди своїх представників для з’ясування усіх деталей і надання правових консультацій, представляли інтереси журналістів та ЗМІ в судових процесах, інформували громадськість про події через свої сайти та електронні розсилки та узагальнювали зібрану інформацію в щомісячних електронних виданнях “Барометр свободи” (ІМІ) та “Свобода висловлювань в Україні” (ХПГ) українською та англійською мовами. При цьому ІМІ більше взаємодіяло із власними регіональними кореспондентами, а ХПГ використовувала матеріали, надіслані партнерами за проектом та іншими організаціями, – тим же ІМІ, Асоціацією професійних журналістів та рекламістів Житомирщини, кіровоградською асоціацією “Громадські ініціативи”, Громадським комітетом захисту конституційних прав і свобод громадян (Луганськ), Херсонською, Закарпатською, Луганською та Чернівецькою обласними організаціями Комітету виборців України, газетою “Вікна” (Калуш), Полтавським медіа-клубом та іншими організаціями. В результаті зафіксовані випадки прямої та непрямої цензури з боку різних органів державної влади, випадки злочинних замахів на журналістів, виграно декілька судових справ по дифамації. Слід відзначити, що ІМІ та ХПГ удало доповнювали одне одного: ІМІ більше уваги приділяло наданню правової допомоги, а ХПГ – аналізу і коментуванню законопроектів в галузі свободи висловлювань.

Однією з успішних ідей Проекту була організація консультацій учасникам проекту безпосередньо в місцях, де працюють партнери, та в Харкові, куди приїжджали представники партнерських організацій. Протягом квітня-серпня працівник ХПГ Олег Целуйко побував в партнерських організаціях в Черкасах, Полтаві, Кременчуку, Сумах, Запоріжжі, Кіровограді, Знам’янці, Чернівцях, Калуші, Івано-Франківську, Львові, Луцьку, Нововолинську, Хмільнику, Хмельницькому, Тернополі, Ужгороді, Чернігові, Житомирі. Усюди він зустрічався окрім партнерів з представниками обласного комітету з питань інформації (регіональні підрозділи Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення), апеляційного суду, обласної прокуратури, намагаючись вислухати точку зору другої сторони в інформаційних спорах, щоби з’ясувати причини регіональних інформаційних конфліктів. Ці поїздки виявилися дуже плідними як з точки зору збору інформації, так і з точки зору ефективності правничих консультацій. Так, наприклад, швидке отримання і розповсюдження інформації про кримінальну справу по статті 344 Кримінального кодексу проти 7 місцевих газет, зустрічі з редакторами газет, зустрічі з представниками прокуратури, які виконували доручення Генеральної прокуратури щодо виїмки примірників газет та допиту головних редакторів газет, обговорення перспективи цієї кримінальної справи привело до того, що до цієї справи була прикута увага громадськості, обставини справи жваво обговорювалися в пресі, а порушення кримінальної справи було піддане нищівній критиці. В результаті справа була закрита в травні (подробиці див. в статті Олега Целуйка в СВіП №2 за 2003 р.)

Асоціація професійних журналістів та рекламістів Житомирщини успішно проводила регіональний моніторинг свободи преси по всіх напрямках: вона фіксувала інформаційні конфлікти в своєму регіоні, надавала безкоштовні юридичні консультації журналістам та ЗМІ, зокрема, тим, проти яких були подані позови до суду, в деяких випадках здійснювала захист в судових процесах, висвітлювала узагальнені результати моніторингу у власному щомісячному журналі “Медіа Адвокат” (вийшло два спарених випуски 1-2 та 3-4), цінною рисою якого є, серед іншого, публікація судових рішень. Асоціація отримала важливі результати, проводячи моніторинг 13 обласних газет Житомирщини. Вони свідчать про втручання місцевих органів влади, зокрема підрозділу обласної держадміністрації, у діяльність редакцій місцевих періодичних видань шляхом розсилки чи передачі їм матеріалів, обов’язкових для друкування в газеті. За висновками дослідників, в місцевій житомирській пресі спостерігається тенденція до штучного висвітлення суспільно-резонансних тем (як, наприклад, обговорення конституційної реформи) під одним кутом зору. Альтернативна точка зору зовсім відсутня у державних ЗМІ, не достатньо представлена у недержавних. Не надається можливість для публікації опозиційним політикам, здебільшого вони можуть висловити свою думку лише в тих партійних виданнях, які їм же і підпорядковані. Недержавні видання друкують матеріали опозиційних партійних лідерів лише на правах реклами (не у виборчий період). Це є для них виправданням для органів виконавчої влади за те, що такий матеріал був розміщений.

Докладний опис регіональних інформаційних конфліктів подала Херсонська регіональна організація Комітету виборців України на базі моніторингу публікацій в 10 місцевих газетах. Ті ж самі джерела – публікації в газетах – використовував журнал “Ї” для аналізу стану свободи слова в Львівській і Волинській областях. Були проаналізовані всі інформаційні публікації на цю тему в трьох найбільш популярних газетах Львівської і трьох – Волинської областей. Виявилося, що Львівська область значно активніша і відкрита для преси, ніж Волинська, львівські газети мають значно вищу фінансову спроможність, що відбивається і на якості матеріалів, хоча загалом рівень матеріалів, на думку дослідників, низький і популістський. А Сумський обласний комітет молодіжних організацій провів соціологічне опитування жителів Сум та міст Глухів, Лебедин, Охтирка, Ромни Сумської області щодо прозорості місцевої влади та довіри до ЗМІ і отримав невтішні результати: сумчани в більшості своїй не вірять в те, що вибори на посаду Президента Україні будуть чесними, прозорими і демократичними, рівень демократії не зміниться, а позитивна відповідь щодо можливості впливу на владу через громадські організації коливалася від 51.7% в Охтирці до 31% в Лебедині. Отже, треба ще багато працювати, щоби досягнути реального впливу громадських організацій на ситуацію і змінити ставлення людей до дій, спрямованих на суспільні зміни.

Окрім моніторингу свободи преси учасниками проекту здійснювався моніторинг інших прав і свобод. Так, Харківський обласний союз солдатських матерів підготував ґрунтовний аналітичний звіт за результатами моніторингу прав людини в армії, де дав класифікацію порушень прав людини і вказав шляхи для усунення порушень. Харківська правозахисна група вела збір інформації про випадки катувань та жорстокого поводження в органах внутрішніх справ, місцях позбавлення волі та армії, аналізувала законодавство з метою визначити норми законів, вразливі в сенсі можливості застосування катувань. Благодійний фонд “Повернення до життя” провів аналіз нормативно-правових актів, що стосуються ВІЛ-інфікованих. Херсонська обласна організація Комітету виборців вела моніторинг порушень широкого спектру прав людини за публікаціями в 10 місцевих виданнях і підготувала систематизований опис цих порушень. Аналогічну працю виконав Закарпатський осередок Комітету виборців України.

Деякими партнерами, зокрема, ХПГ, приділялася велика увага як прийнятим законопроектам, так і законопроектам, що розглядаються Верховною Радою України, і пов’язані з тематикою проекту. Були підготовлені коментарі, зауваження та пропозиції до низки законів та законопроектів: “Про внесення змін до Конституції України”, “Про свободу совісті та релігійні організації”, “Про боротьбу з тероризмом”, “Про внесення змін до деяких законів України (у зв’язку з введенням в дію Закону “Про боротьбу з тероризмом”)”, “Про захист персональних даних”, “Про свободу пересування”, “Про Державний реєстр фізичних осіб”, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо сфери охорони державної таємниці)”, до проекту Кримінально-процесуального кодексу (тексти див. в збірці “Правові коментарі”). Ці пропозиції та зауваження спрямовувалися до відповідних парламентських комітетів, розміщувалися на декількох сайтах, друкувалися в пресі, зокрема, в газетах “Дзеркало тижня”, “Юридичний вісник України”, “Львівській газеті”, журналі “Кореспондент”. Деякі з цих досліджень вже виявилися результативними. Наприклад, аналіз Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо сфери охорони державної таємниці)”, прийнятого Верховною Радою 9 липня, був надрукований в низці відомих електронних видань (сайти “Майдан”, “Обком”, “Телекритика”, ІМІ, ХПГ), газетах “Дзеркало тижня” та “Юридичний вісник України”. Ще раніше журналістська громадськість та експерти в галузі свободи висловлювань, в тому числі ІМІ та ХПГ, звернулися до Президента з пропозицією ветувати цей Закон. В результаті Президент використав це право, і Закон в цьому вигляді не буде діяти. Парламентом були також враховані деякі пропозиції ХПГ щодо законопроекту “Про внесення змін до деяких законів України (у зв’язку з введенням в дію Закону “Про боротьбу з тероризмом”)”: були видалені найбільш одіозні норми, які дозволяли у деяких випадках вести прослуховування телефонних розмов без санкції суду і проводити оперативно-розшукові заходи без відкриття оперативно-розшукової справи.

Виконавці проекту надавали також безпосередню допомогу жертвам порушень прав людини, поєднуючи її з просвітницькою діяльністю з метою навчити людей самих захищати свої права, головним чином, через публікації в місцевій пресі. Так, за звітний період до громадської приймальні ХПГ звернулися 375 осіб, в тому числі 102 особи звернулися електронною поштою до електронної приймальні через сайт ХПГ. Усі, хто звернувся, отримали консультації, деякі – правову допомогу (у випадках, коли на нашу думку, органи влади порушували права людини). Більшість заявників – люди з невеликими доходами, які не можуть оплатити працю адвоката. Скарги стосувалися несправедливого, на думку заявників, вироку суду чи рішення по цивільній справі, невиплати зарплат, дій місцевих органів влади у зв’язку з невиплатою боргів за комунальні послуги, дій правоохоронних органів, зокрема, скарги на застосування катувань, репресивних дій владних органів відносно опозиційних видань і груп тощо. Успішно завершилися дві справи щодо невиплати зарплатні: спрацювали заяви до Європейського суду з прав людини, підготовлені ХПГ, у зв’язку з порушенням статті 6 Європейської Конвенції з прав людини, яке проявилося у невиконанні судового рішення про виплату заборгованості по зарплаті. Заборгованість була виплачена одразу після повідомлення Секретаріату Суду про початок комунікації по цих справах, після чого заявники відізвали свою скаргу з реєстру справ Суду. Ще по одній заяві до Європейського суду, яка була підготовлена ХПГ за фактом застосування катувань у Київському райвідділі внутрішніх справ м. Харкова, відкрита комунікація, ця заява має всі шанси бути визнаною прийнятною. Крім того, успішно закінчена в суді справа по дифамації, яку супроводжувала ХПГ, проти полтавської журналістки Дружиніної: заявникам було відмовлено в позові. Були й інші успіхи, зокрема, після втручання ХПГ була закрита незаконно порушена кримінальна справа. Юристи Подільського центру прав людини здійснювали виїзди в міста області і надали 285 правових консультацій в консультаційних пунктах. Громадська приймальня Кіровоградської Асоціації “Громадські ініціативи” щомісячно приймала 50 осіб, що вдвічі більше запланованого. Усюди найбільше зверталися представники соціально незахищених верств населення – пенсіонери, інваліди, безробітні. Така ж картина спостерігалася в громадських приймальнях інших виконавців проекту – Запорізької обласної громадської організації «Молодіжний рух», «Подільської правозахисної фундації», Конгресу підприємців Івано-Франківської області та інших. Обмежений час виступу не дає можливості розповісти про успішну діяльність деяких інших партнерів Проекту – черкаської Спілки солдатських матерів, газети «Юг» (Одеса) тощо.

Не всі учасники Проекту надавали інформацію про свою діяльність і вчасно підготували проміжні звіти (хоча, зауважимо, плідною була робота Всеукраїнської незалежної суддівської асоціації, донецького фонду “Доброта” – це видно з повідомлень про їхню діяльність), отже, остаточні висновки можна буде зробити тільки після його закінчення. Проте вже зараз можна сказати, що в цілому Проект є успішним, завдяки йому отримано багато важливих і корисних результатів.

Декілька слів про підготовку узагальненого проміжного звіту до конференції. ХПГ отримала проміжні звіти про виконання Проекту від 24 організацій з 42, при цьому 7 з них – це, власне, не звіти, а підготовлені в ході виконання проекту матеріали. Таким чином, ХПГ могла узагальнити тільки частину звітної інформації. Вона представлена у вигляді п’яти брошур формату А4, які надруковані у кількості 200 примірників і розповсюджені серед учасників конференції. Ми зібрали в одну брошуру 17 проміжних звітів (“Проміжні звіти виконавців проекту”, 56 стор.). Результати моніторингу свободи вираження поглядів за усіма джерелами репрезентовані в збірці “Свобода висловлювань в Україні-2003, січень-серпень” (172 стор.). Брошура “Регіональний моніторинг свободи преси” (40 стор.) містить матеріали по Житомиру, Сумам, Львову та Луганську. Збірка “Правові коментарі” (96 стор.) включає аналізи законопроектів і коментарі до них (матеріали, підготовлені ХПГ, за виключенням одного тексту фонду “Повернення до життя”). Збірка “Моніторинг прав людини в Україні. Окремі аспекти” (148 стор.) включає опис фактів катувань та жорстокого поводження, зібрані ХПГ та її партнерами за звітний період, моніторинг прав людини в армії і два регіональних моніторинги прав людини в Херсоні та Закарпатті, підготовлені Херсонським та Закарпатським відділеннями КВУ. Крім того, ХПГ підготувала збірку “Freedom of Expression in Ukraine-2003, January-August” (58 стор., це частковий переклад англійською мовою збірки “Свобода висловлювань…”) й видала брошуру “Дотримання прав людини в Україні – 2002” (переклад доповіді Держдепартаменту США). Нарешті, учасники конференції можуть подивитися виставку інших видань ХПГ і замовити літературу, яка їм потрібна для роботи, ми надішлемо її безкоштовно поштою.

Посольство США сподівається розширити всеукраїнську мережу НУО, що проводять моніторинг порушень прав людини та свободи преси в регіонах. Надалі ця мережа може підтримуватися такими міжнародними донорськими організаціями, як Програма розвитку ООН, коаліція “Партнерство за прозоре суспільство”, Фонд “Євразія”, Міжнародний Фонд “Відродження”, Національний Демократичний Інститут, Міжнародний Республіканський Інститут, Європейська Комісія, Інститут “Відкрите Суспільство”.