Арешт Юлії Тимошенко – черговий ідіотизм – відволікає суспільство від проблем, пов’язаних із щоденним порушенням прав людини в Україні. Я навіть допускаю думку, що саме для цього її і арештували.

Але не шукайте логіку там, де ви її не клали. Маю великі сумніви, що хтось про щось взагалі думав. Можливо, просто треба було позбавитися людини, яка дійсно є авторитетним опонентом влади, тим більше, що судовий розгляд ще й підвищив її рейтинг.

Арешт Юлії Володимирівни відвернув, як на мене, увагу суспільства від абсолютно незаконної заборони трансляції судових засідань. І Тимошенко, і Луценко не можуть висловлювати свої позиції так, щоб їх чула вся Україна. Якщо є свідки, які не хочуть, щоб їх знімали, можна було б вказати журналістам, не знімати відео, коли свідчить цей конкретний громадянин. Все інше транслювати наживу, щоб громадяни самі зробили висновки про винуватість чи невинуватість екс-прем’єра та екс-міністра внутрішніх справ. Влада не розуміє, що закривши та втаємничивши судові засідання, вона тільки підтверджує підозри, що ці справи надумані і обвинувачення прокуратури безпідставні.

Але мене хвилює те, що за цими гучними справами губляться щоденні порушення прав людини. Наприклад, заборони на проведення пікетів біля СІЗО у Києві та мітингів на підтримку Тимошенко та Луценка в Києві і Харкові, постійна штовханина з «Беркутом» на Хрещатику біля Печерського суду громадян, які прийшли підтримати обвинувачених.

Демократія – це процедура, і вона постійно порушується владою. Дуже погано, якщо суспільство буде звикати до цих порушень на тлі арештів, бійок з міліцією тощо.

В Харкові 9 серпня на майдані Свободи заборонили мітинг на підставі того, що в цей час і саме на цьому місці будуть тренуватися учасники танцювального проекту телеканалу «Інтер» – «Майданс». Саме таку інформацію повідомила директор Департаменту культури міськради Світлана Бабицька. Але на каналі «Інтер» про таку репетицію в Харкові нічого не чули і повідомили харківським журналістам, що початок другого проекту цього телевізійного проекту відбудеться 10 серпня, в манежі авіаційного університету. Спочатку там пройде реєстрація і тільки після реєстрації почнуться репетиції. Саме тому міліція оточила найбільшу в Європі площу і нікого не пропускала проходити через неї. Влада відверто нехтує правами громадян, навіть не намагаючись це якось прикрити.

Посилився тиск на пресу, напади на журналістів. 9 серпня на мітингу в Харкові, коли журналістка Наталія Статівко намагалася підійти до начебто учасників репетиції проекту Майданс, міліціонери в грубій формі не пускали її, штовхали, зірвали журналістське посвідчення, топтали його. А в ніч з 10 на 11 серпня в Харкові міліція зносила палатку протестуючих робітників «Міськелектротрансу», і під час цих дій майор міліції Володимир Чугаевський, який керував діями міліції, особисто побив журналіста газети «Наше життя» Дениса Корнєва. Чугаєвський є начальником сектору охорони громадського порядку Дзержинського райвідділу міліції. Саме цей майор був активним учасником розгону захисників парку Горького і Лісопарку в 2010 році. І саме за ці дії Чугаєвський отримав догану, а його шеф – начальник Дзержинського РВВС Шкуропатський позбувся посади.

В мережах кабельного телебачення глядачі відмічають перебої в транслюванні передач 5 каналу та TVi. В Харкові зменшили обсяг передач опозиційних каналів

Але на тлі божевільних судових засідань і Тимошенко, і Луценко, й інших екс-урядовців з забороною трансляції, з абсолютно невмотивованим арештами – це все вже сприймається як дрібниці.

Я думаю, що і правозахисники, і громадськість в цілому повинні відстоювати свої права: право на інформацію – тобто вимагати відновлення трансляції судових засідань у справах Тимошенко і Луценка, право на мирні зібрання, право на свободу висловлювання поглядів тощо.

Час авторитарних режимів у Європі минув. Авторитарні країни (виключаючи Росію, яка продовжує бути імперією з притаманними імперії особливостями) рано чи пізно занепадають і втрачають можливість розвитку. Я розумію, що нашу владу це не обходить, але громадяни повинні розуміти, що так звані реформи, якими вже порушили їх права, є невід’ємною частиною загальної політики.

І арешти, і суди над опозицією – це частина того політичного і економічного підґрунтя, яке хоче нав’язати нам наша влада.

Пересічні громадяни у цій ситуації взагалі втрачають будь-яку можливість захищати свої права.

Кишенькові суди, кишенькова прокуратура, міліція, яку ніхто не контролює і яка не захищає громадян! Усе робиться так, щоб залякати більшість і ізолювати меншість, яка готова на спротив. Будь-яке порушення прав людини повинно обговорюватися громадськістю, і влада повинна бути контрольованою. Це можна зробити, і це необхідно зробити.