«Правова абетка» — юридичні терміни в історіях із життя. Випуск 27. Подкаст Олега Шинкаренка та Олени Сапожнікової «Правова абетка» виходить за підтримки мережі громадських приймалень та Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини. Гість цього випуску — юрист сумської приймальні Спілки Володимир Виноградов, тема розмови: проблеми переселенців з кредитами.

Олег Шинкаренко: Кажуть, багато переселенців мають прострочені кредити. Люди не відмовляються сплачувати взяті кошти, вони найчастіше просто не мають такої можливості — це обумовлено істотним погіршенням їхніх життєвих умов, що безпосередньо пов’язано з вимушеним переміщенням, відсутністю житла, оплачуваної на недостатньому рівні роботи, а також багатьма іншими чинниками. Вочевидь, що люди, які через конфлікт переїхали в іншу область і змінили своє місце проживання, насамперед, думають про те, як влаштуватися і вижити. Саме тому питання погашення кредитів відходять на другий план. Володимире, а скільки переселенців мають такі проблеми за вашими оцінками і про яку загальну суму коштів ідеться?

Володимир Виноградов: Ну, загалом, на мій погляд, ця проблема стосується дуже значної частини переселенців, оскільки з початком збройного конфлікту виникла така ситуація, коли на тій території, яка наразі не контролюються урядом нашої країни, було припинено фінансування, в тому числі бюджетних установ, потім припинили роботу відповідні банківські установи і особи, які залишалися на тій території, які мали картки, кредитні картки, такі картки видавав майже кожний банк, ті особи, багато з осіб у зв’язку з браком грошей були вимушені зняти гроші у тому числі з кредитних цих карток, тому виникли зобов’язання в тому числі за цими картками. Більшість цих карток і умов кредитних угод передбачали так звані «складні відсотки», тобто нарахування відсоткової ставки на залишок. Це означає, що зобов’язання цих осіб зростають, як снігова куля, якщо не буде сплати за цими кредитами, сума може перетворитися у дуже значні кошти.Олег Шинкаренко: А ви не чули скільки це приблизно коштів? Яка тут сума? Про яку суму взагалі йдеться грошей і скільки людей заборгували ці кошти?

Володимир Виноградов: Щодо тих ситуацій, які я спостерігав, загалом мова йшла про десь близько 10-15 тисяч гривень. Особи знімали з картки, бо ліміт такий був встановлений кредитний – це загальна така кількість осіб. Ви ж розумієте, що був кредитний ліміт і він залежав від…

Олег Шинкаренко: А, тобто вони брали не кредит, а вони просто знімали кредитний ліміт аби хоч щось зняти з банкомату і витратити на проїзд.

Володимир Виноградов: В тому числі і на проїзд, але ж багато установ, дуже багато установ вже виплачували заробітну плату на карткові рахунки, а під час оформлення цих карткових рахунків особам пропонувалися кредитні картки – це загалом була така ситуація. Ну, на той час не було такої ситуації, і в державі була певна економічна стабільність, тому ці картки видавали майже кожній особі.

Олена Сапожнікова: Я пропоную спершу визначити, що кредит – це кошти і матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на визначений строк та під відсоток. Кредити поділяються на фінансові, товарні і кредит під цінні папери, які засвідчують відносини позики. Тобто є декілька видів кредитів і не обов’язково під товари брати кредит.

Олег Шинкаренко: А як ви гадаєте багато таких людей взагалі, які мають такі проблеми?

30% переселенців, які звертаються до юристівУГСПЛ, мають проблемні кредити

Володимир Виноградов: Ну, з тих осіб, які звертаються до приймальні – це близько 20-30-ти відсотків загальної кількості.

Олег Шинкаренко: Це означає, що якщо переїхало приблизно 2 мільйони, то 20-ть відсотків від них це може бути навіть… Можна сказати, що кожен п’ятий переселенець має такі проблеми приблизно за Вашими спостереженнями.

Олена Сапожнікова: Банки-кредитори в цьому невинні, позичальники теж. Хто ж тоді має вирішувати проблему?

Володимир Виноградов: Ну, тут на мій погляд, на цю проблему має звернути увагу держава, оскільки вона має пряме відношення до цієї проблеми, і громадяни, і банки покладалися на захист своїх законних прав і інтересів.

Олег Шинкаренко: Держава — це ми, тобто ми маємо заплатити ці гроші зі своїх кишень.

Володимир Виноградов: Ні, треба, на мій погляд, визначити, якийсь правовий механізм, який дозволяв би певний час не стягувати ці кошти з осіб. Наразі існує законодавчо встановлена норма, за якою переселенці звільняються від сплати штрафів і пені за прострочені кредитні зобов’язання, але вони не звільнені від сплати відсотків і від погашення основної частини боргу.

Олег Шинкаренко: А як Ви гадаєте, якщо їх звільнити від сплати відсотків і основної частини боргу, чи може це призвести до колапсу української банківської системи?

Володимир Виноградов: Ні, не може привести.

Олег Шинкаренко: Тобто, сума там досить-таки не велика, наші банки це витримають?

Наразі діє мораторій про звільнення переселенців від сплати штрафів і пені за кредити.

Володимир Виноградов: Я вважаю, що так. Наразі діє мораторій, цей мораторій встановлений статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». За цим мораторієм передбачається звільнення від сплати штрафів і пені. Якщо подивиться на подібну норму, то є окремий Закон «Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх родин», то військовослужбовцям спочатку і до закінчення дій особливого періоду пеня, штрафні санкції за невиконання зобов’язань перед банками, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, а переселенці, на мій погляд, вони належать до найбільш вразливої наразі категорії громадян, і ці особи потребують додаткового захисту, тому треба якось вирішувати це питання, оскільки конфлікту вже на весні виповниться 3 роки.

Олег Шинкаренко: Ну, Ваша пропозиція, я зрозумів, така: депутати мають прийняти Закон, який би звільнив їх від сплати відсотків і тіла кредиту?

Володимир Виноградов: Так.

Олег Шинкаренко: А які тут взагалі можуть бути ще виходи? От до Вас у приймальню звертаються переселенці з такими питаннями? Що Ви їм радите?

Володимир Виноградов: Ну, наразі, якщо виходити з тієї ситуації, яка склалася з того законодавства, яке існує у теперішній час, то якщо є заборгованість за кредитом, і немає можливості особі виконати це зобов’язання, то є рекомендації щодо роботи банків із позичальниками-фізичними особами, які мають заборгованість за споживчими кредитами і потрапили в скрутне фінансове становище. Вони схвалені постановою Правління Національного банку № 461 від 06.08.2009 року, тому за цими рекомендаціями банки мають надавати позичальникам повну, доступну інформацію щодо розміру цього кредиту, а також мають провести певні заходи, які будуть направлені на те, щоб цю заборгованість реструктуризувати, тому можливо цей шлях використовувати для вирішення.

Потрібно, по-перше, звернутися до банку, з’ясувати, яка заборгованість існує на певний час, з чого ця заборгованість складається, яка заборгованість по процентах, по основному зобов’язанню, по штрафу, по пені. Якщо банк надасть інформацію, що особа має сплатити штрафи або пеню, то ці вимоги не можуть бути задоволені, оскільки діє мораторій, існує норма відповідна, яка звільняє особу від їхнього виконання, а тому після цього можливо вирішення питання про реструктуризацію кредитного зобов’язання.

Олег Шинкаренко: А до Вас приходять люди, які от саме кажуть: «Нас змушують платити пеню, відсотки»?

Володимир Виноградов: Так, така особа буквально дві години тому телефонувала на наш номер.

Олег Шинкаренко: А що це за банк був?

Володимир Виноградов: Це був Приватбанк.

Олег Шинкаренко: А, тобто державний банк уже порушує Закон змушуючи платити пеню, хоча в Законі прописано, що переселенці не мають платити пеню. Отже, банк вимагає від переселенця негайно сплатити пеню, відсотки тощо, що він насправді сплачувати не повинен, не має і що тоді йому робити?

Володимир Виноградов: У цьому випадку треба робити, я ж наголошую на тому, що треба встановити чи є у довідці, яку переселенець отримає, розрахунки відповідні щодо штрафу та пені на нараховану…

Олег Шинкаренко:  А якщо вже все, встановили, є пеня, і штраф, і папір, і печатка, і підпис, і претензія вже така категорична банку. Що ми робимо?

Володимир Виноградов: Банк, як правило, банк вже звертається до суду, але для цього треба банку звертатися за місцем проживання особи і складати позовну заяву. Ця позовна заява буде вже в неї і тоді можливо вже проведення, ініціювання в судовому засіданні фінансово-економічної експертизи, яка дозволить якось подивитися з іншого боку, з експертного боку на суму заборгованості, а також на правомірність нарахування процентів по кредиту і загалом умов кредитного договору. За висновками цієї експертизи суд вже і буде приймати відповідне рішення, тобто на вирішення експертизи ставляться судом відповідні питання, можна про це заявити в судовому засіданні, можна подати письмове клопотання і вже від конкретно визначеної ситуації вирішується дане питання, але навіть якщо суд на користь позивача вирішить справу, прийме рішення про стягнення певних коштів з переселенця, то навіть в цій ситуації є вихід із складного цього випадку. Є певні законодавчі норми, а зокрема стаття 373 Цивільно-процесуального кодексу, яка передбачає вирішення в судовому порядку питання про розстрочення або відстрочку, зміну виконання і способу рішення суду, тобто можна наполягати під час судового засідання, щоб застосував суд цю розстрочку або після вже вирішення справи звертатися до суду, суд має розглянути на підставі цієї норми заяву і прийняти відповідне рішення. Тобто переселенці майже всі переселенці перебувають у скрутному матеріальному становищі, є підстави для відповідного обґрунтування, щоб суд вирішив це питання.

Олена Сапожнікова: Але якщо впевнений переселенець, що все-таки він правий і тут неправомірно застосовані ці відсотки, і пеня, і все інше, і решта, він може піти в апеляцію і він може це рішення суду першої інстанції оскаржити у вищестоящих судах і ще й потім касаційний буде розгляд, тобто не так швидко б здаватися потрібно було б особі, так?

Володимир Виноградов: Я повністю з цим згодний. Саме так, є досить багато механізмів у тому числі затягувань судового процесу…

Олена Сапожнікова: Але це ж досить-таки дорого, хто взагалі буде ходити як адвокат на всі ці суди, звідки бідний переселенець візьме гроші на адвокатів? Він може звернутися до Вас, наприклад, в громадську приймальню?

Володимир Виноградов: Особа може звернутися до будь-якої громадської приймальні УГСПЛ і там її буде надана відповідна консультація або особа буде забезпечена відповідним матеріалом і адвокатом.​ Я знаю, що в окремих справах, оскільки громадська приймальня надає первинну правову консультацію, і у випадках серйозних справ справа направляється в Київ, вже в Центр стратегічних справ, і там вирішується питання чи надати цій особі адвоката чи ні. У Сумах наша приймальня знаходиться на вулиці Бєлінського, 2, офіс 4, кожного дня майже приймальня працює з 10.00 до 16.00 години. Номер телефону 095 354 98 88.

​Олена Сапожнікова: Я би хотіла нагадати, що ми «Правова абетка», але застосовуємо такі загальноприйняті терміни. Знову ми звертаємося до переселенців, все-таки я би хотіла застосовувати термін «внутрішньо переміщені особи» і для того, щоб слухачі зрозуміли про кого ми сьогодні взагалі говоримо, про те, що сьогодні розказував юрист громадської приймальні, це тільки окрема категорія осіб до цього стосується – це є громадяни України, іноземці або особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах та мають право на постійне проживання в Україні, і яких змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Тобто це вузька категорія осіб, внутрішньо переміщені особи або переселенці і лише до них можна застосовувати всі виключення про які ми сьогодні говоримо.

Володимир Виноградов: Доволі часто до нас звертаються такі особи. Була така ситуація, при якій кредитні зобов’язання — тобто останній платіж, який мав, який був за кредитом виконаний, був зроблений навесні 2014-го року. Тобто, фактично, навесні 2017-го року вже спливає трирічний строк позовної давнини за цим питанням. Тому буде ускладнено, скажімо так, стягнення цих коштів, оскільки, якщо банк не ініціює процедуру судового розгляду до того, як сплине трирічний строк, то будуть виникати складнощі під час звернення.

​Олена Сапожнікова: Ми сьогодні чомусь тільки про кредити банківські спілкуємося. Кредит — це набагато ширше поняття, і там є ще інші види. І от держава, наприклад, звертає дуже багато уваги кредитам на житло. І такому дивному кредиту — житло саме в сільській місцевості. І Міністерство регіонального розвитку доволі активно пропонує внутрішньо переміщеним особам такі кредити пільгові, на пільгових умовах, у сільській місцевості. Чи звертались до вас такі люди? Чи це реально взагалі? Ця програма працює? І як вона працює?

Володимир Виноградов:  Ну, як правило, внутрішньо переміщеним особам наразі кредити банки не видають, бо є певні ризики, що така особа не виконає кредитне зобов’язання. Відмовляють, коли особа пред’являє документи навіть у таких, споживчих кредитах, от Фокстрот, там на придбання ноутів, комп’ютерної техніки, телефонів, планшетів. Особа звертається, якщо кредитний спеціаліст бачить довідку про внутрішнє переміщення — відмовляє цій особі.

Можливо, є сенс згадати про списання податкового боргу? У випадку, якщо буде проведено списання кредитного боргу і буде закритий кредитний договір. Тобто, можливо і у випадках після того, як сплине строк позовної давності, і банк вже в судовому порядку не зможе стягнути ці кошти. Треба пам’ятати про норми податкового законодавства. Якщо особі проводиться списання кредитного боргу, то, за відповідними нормами Податкового кодексу України ця сума підлягає оподаткуванню. Оскільки, у цьому випадку, отримане списання особою вважається податковим благом. І тому переселенці, відносно яких це трапилось, повинні самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб. Тобто, подати річну декларацію, також сплатити судовий збір.

Олег Шинкаренко: Якщо ви внутрішньо переміщена особа, і у вас є кредит, який ви не можете виплатити, то, звісно, краще звернутися до системи безкоштовної правової допомоги, наприклад, до приймалень Української Гельсінської спілки з прав людини, і там вам можуть в цьому допомогти. І, в найгіршому випадку, ви будете судитися для того, щоби якось реструктуризувати цей борг. Але, в будь-якому разі, не варто занепадати духом і ваша доля в ваших руках.