У проекті Податкового кодексу введена норма, що підвищує податки для громадян, які оплачують їх за спрощеною системою, залежно від того, де вони ведуть свій бізнес.

Так, у статті 294.8 кодексу зазначено, що «фізичні особи, які ведуть господарську діяльність не за місцем державної реєстрації або по всій території України, отримують одне свідоцтво платника податків і платять податок за ставкою 1500 грн. з розрахунку на календарний місяць».

Також проектом податкового кодексу вводяться різні ставки спрощеного податку залежно від того, де проживає платник податків. Якщо він веде підприємницьку діяльність у населеному пункті, де зареєстровано менше 150 тисяч чоловік, податкова ставка складе від 20 до 200 грн. на місяць. Якщо населений пункт більший, то ставка зростає до 200-600 грн. на місяць.

Конкретний розмір ставки в цих діапазонах щороку встановлюють міські, сільські і селищні ради індивідуально для різних видів господарської діяльності.

Винятком з цього принципу є підприємці, що працюють у сфері інформатизації, – для них розмір податку складає 1000 грн. на місяць.

Максим Щербатюк, юрист Української Гельсінської спілки з прав людини стверджує, що таке нововведення порушує ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». За його словами: “Відповідно до ст. 2 «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Так само визначено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

По суті встановлення у проекті Податкового кодексу умови щодо суттєво більшого розміру єдиного податку у випадку, якщо особа зареєстрована в одному місці, а здійснює свою діяльність в іншому регіоні, обмежує права  людини  А отже маємо порушення принципу закладеного у ст.2 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».