«Крок, який Україна мала б зробити давно» – Павліченко про ратифікацію Римського статуту
Президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт № 11484 про ратифікацію Римського статуту Міжнародного...
16 August 2024
Проблема звільнення полонених залишається актуальною для України. Процес переговорів вже довгий час не дає результатів. Потягом 2017 року не було жодного звільнення. Родичі заручників продовжують боротися та сподіваються на результат.
Експерти Української Гельсінської спілки з прав людини, Медійної ініціативи за права людини, Global Rights Complience та Харківської правозахисної групи представили свій погляд на вирішення ситуації у вигляді Концепції повернення громадян України, які знаходяться під контролем Російської Федерації та захоплені внаслідок збройного конфлікту. 28 квітня 2017 року Концепція була презентована для представників іноземних посольств в Україні та міжнародних організацій. Концепція доступна для ознайомлення англійською за посиланням.
Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко розповів про історію створення Концепції та її підґрунтя. Він також наголосив на необхідності підтримки міжнародною спільнотою постраждалих у ході конфлікту на сході України та анексії Криму.
Юрист Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Надія Волкова презентувала основні тези Концепції: розділення політичних і гуманітарних питань у ході переговорів, визнання збройного конфлікту на сході України шляхом прийняття закону про окуповані території; визнання статусу полонених, заручників, політичних в’язнів та ув’язнених з політичних мотивів, зниклих безвісти через прийняття окремого закону. Експерт наголосила на тому, що недопустимо використовувати полонених та заручників як предмету торгів у переговорах.
Про свою історію розповіла Вікторія Пантюшенко. Її чоловік, військовослужбовець Збройних Сил України Богдан Пантюшенко, з січня 2015 року знаходиться у полоні незаконних збройних формувань в Донецькій області. Вікторія наголосила, що контакту з чоловіком вона не має, як і можливості передати йому ліки та продукти харчування.
Координатор Медійної ініціативи з прав людини Марія Томак зазначила відсутність окремої платформи для обговорення питань ув’язнених у Криму та на території Російської Федерації. Також експертка відзначила, що жоден державний орган в Україні не несе відповідальність за координацію та захист політичних в’язнів та ув’язнених з політичних мотивів.
Своїми історіями також поділилися Тамара Іванівна Клих, мати засудженого у Росії Станіслава Клиха, та Ігор Котелянець, брат затриманого у Криму Євгена Панова. Вони наголосили на жорстоких тортурах, які застосовуються представниками Російської Федерації до затриманих з метою отримання пізнавальних показів. Також Ігор Котелянець розповів про новостворене об’єднання рідних заручників.
Керівний партнер Global Rights Complience Вейн Джордаш звернув увагу на те, що єдина державна стратегія по відношенню до збройного конфлікту в Криму та на сході України посилить позицію держави у міжнародних судових інстанціях. Також особлива увага, на думку експерта, має приділятися збору доказів проти держави-агресора.
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.
Президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт № 11484 про ратифікацію Римського статуту Міжнародного...
16 August 2024
Ще влітку минулого року житель Одещини звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із...
07 August 2024
Правозахисні організації закликають дотримуватися норм міжнародного права у питаннях пошуку інструментів для звільнення цивільних громадян,...
31 July 2024
22 червня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України...
29 July 2024