Адвокати стверджують, що українська служба безпеки працює в інтересах спецслужб авторитарних режимів.

Нещодавно СБУ затримала відомих опозиційних журналістів: Нарзулло Охунжонова, якого переслідує авторитарний режим Узбекистану та Фікрата Гусейнова (Гусейнлі), якого переслідують власті Азербайджану. Наразі їм загрожує екстрадиція на батьківщину, де у найкращому разі журналісти отримають довгі терміни ув’язнення.

Втім, дочка Нарзулло Охунжонова Фарзана налаштована значно більш песимістично. «Якщо мого батька депортують до Узбекистану, то він проживе там максимум три дні, — каже вона. — Влада хоче позбавитися від нього, заткнути йому рота, тому його обов’язково уб’ють». За словами дочки журналіста Фарзани Охунжонової, спецслужби Узбекистану вже конфіскували житло її родини вартістю 45 тисяч доларів, тому навіть якщо би Нарзулло нічого й не загрожувало, повертатися Охунжоновим нема куди.

Спочатку Нарзулло разом із дружиною та п’ятьма доньками втік до Туреччини, але й там йому загрожував арешт на вимогу узбецького КДБ. Коли ж 20 вересня родина біженця дісталася до України, виявилося, що на них тут очікує ордер міжнародного розшуку від Інтерполу. Адвокат Нарзулло Охунжонова Олексій Федоров сказав, що на батьківщині журналіста звинуватили у шахрайстві: привласненні 2000 доларів. «Це досить складно довести, — каже Олексій Федоров, — але в той же час порушити таку справу досить легко: будь-яка особа пише заяву про те, що певна людина взяла у неї кошти та не повернула, і на підставі лише цієї заяви проти журналіста порушили кримінальну справу та оголосили у міжнародний розшук». Цікаво, що про цю справу не знав навіть сам Нарзулло Охунжонов.

Адвокат каже, що родину Охунжонових затримала Державна прикордонна служба України і передала їх до ізолятора тимчасового тримання. Одразу ж вся родина Охунжонових написала заяви про отримання статусу біженців. Це вдалося зробити всім, окрім самого Нарзулло. За словами Олексія Федорова, прикордонники цілий місяць не передавали заяву журналіста до Державної міграційної служби. «У судових засіданнях, які розпочалися 23 вересня, ми надавали судді приклади публікацій журналіста у медіа з приводу незаконної діяльності влади в Узбекистані, — сказав адвокат, — але Нарзулло так і не звільнили, бо на думку судді, українське законодавство не передбачає ніяких інших запобіжних заходів, окрім тримання під вартою». Це особливо дивно, бо Прокуратура міста Києва прийняла рішення про звільнення журналіста з-під варти.

За три тижні тримання під вартою Нарзулло майже повністю втратив зір через катаракту лівого ока. За словами адвоката, на це вплинули також і умови тримання у слідчому ізоляторі. «Коли ми з ним бачились у СІЗО, він навіть не впізнав мене», — сказав Олексій Федоров. Врешті журналіста звільнили, але сталося це лише завдяки втручанню багатьох громадських активістів та народних депутатів. Одним із депутатів був Рефат Чубаров.

За словами директора Адвокаційного центру Української Гельсінської спілки з прав людини Бориса Захарова, Харківська правозахисна група наразі веде понад двадцять справ, пов’язаних із примусовою екстрадицією дисидентів. «На прикладі із Нарзулло Охунжоновим ми бачимо, що нам потрібно змінювати законодавство та передбачити альтернативні запобіжні заходи для політичних біженців, такі як особисте зобов’язання, поручительство або застава», — сказав Борис Захаров.

Аналогічний випадок стався із азербайджанським журналістом Фікратом Гусейновим. Його адвокат Дмитро Мазурок каже, що політичний біженець все ще знаходиться під вартою. «Фікрат займався журналістикою та вступив у конфлікт із діючою владою Азербайджану, — сказав адвокат. — Його викрали та катували, погрожуючи вбивством, щоб він припинив проводити журналістські розслідування щодо корумпованої родини президента». У 2008 році Фікрат був змушений залишити країну, переїхав до Європи і у 2016 році став громадянином Королівства Нідерланди. В Україну він приїхав, щоб відкрити філіал опозиційного супутникового телеканалу “Туран ТБ”, який транслюється на території Азербайджану.

Фікрат не знав про те, що влада його рідної країни оголосила його у міжнародний розшук через Інтерпол. Він приїхав до України і деякий час працював тут. 11 жовтня у базі Інтерполу з’явилося повідомлення про нього. Тому, коли Фікрат повертався назад, то українські прикордонники затримали його просто у аеропорті. Суд винес постанову щодо затримання журналіста на 18 діб, а Прокуратура вже вимагає збільшити цей термін до 40. «Ми дуже занепокоєні таким гарячим бажанням української прокуратури допомогти владі Азербайджану підготувати необхідні документи, — сказав Дмитро Мазурок. — Адже ніякої необхідності у збільшенні строку тримання немає, і весь цей час українська влада буде просто чекати, поки не прийде екстрадиційний запит від Азербайджану».

Борис Захаров сказав, що обох журналістів підтримують “Репортери без кордонів” та інші міжнародні організації. Наразі правозахисники підготували заяви до української прокуратури та офісу Інтерполу в Ліоні, щоб припинити переслідування Фікрата Гусейнова.

За словами правозахисника, СБУ викрадає політичних біженців та відвозить їх до кордону, щоб передавати спецслужбам інших країн. «Так СБУ вже передало ФСБ біженку із Дагестану Амінат Бабаєву, — сказав Борис Захаров. — Так само сталося із членом партії „Яблуко“ Володимиром Єгоровим. Йому відмовили у політичному притулку. Він був змушений перейти до Білорусі, бо наші прикордонники за наказом СБУ не впускали його до України, а там його вже заарештували та вивезли до Росії. У СБУ це називається „супровід“, але така практика суперечить всім вимогам українського законодавства. Адже будь-яке затримання без рішення суду вважається викраденням».

Борис Захаров стверджує, що Служба безпеки України неформально співпрацює із спецслужбами авторитарних країн, колишніх республік СРСР. «КДБ досі існує, СБУ співпрацює з ФСБ, та спецслужбами Азербайджану, Таджикистану, Узбекистану та інших, — каже він. — Громадянин Королівства Нідерландів Фікрат Гусейнов помітив стеження за собою в Україні, а ордер в Інтерпол на нього з’явився вже після того, як журналіст опинився в Києві. Спецслужби інших країн працюють через посольства та спіпрацюють із СБУ для покарання своїх дисидентів».

Адвокат Дмитро Мазурок пригадав, як на засіданні суддя спитав: «Як ми будемо вирішувати питання із екстрадицією Гусейнова, якщо він є громадянином Нідерландів, а у документах запиту чомусь вказано, що він є громадянином Азербайджану?» На наступному судовому засіданні суддя отримав повідомлення від уряду Азербайджану: «Ми підозрюємо, що Фікрат Гусейнов може користуватися паспортом Нідерландів».

«Як вони про це дізналися в Азербайджані? — питає Дмитро Мазурок. — На мою думку, це свідчить про зв’язок поміж СБУ та спецслужбами Азербайджану, який відбувається явно не на користь політичних біженців».

За словами Бориса Захарова, екстрадиція загрожує навіть російським добровольцям, які зараз воюють на боці української армії. «Для того, щоб запобігти таким ситуаціям, необхідно проводити ретельну екстрадиційну перевірку, тобто з’ясувати, чи щось загрожує затриманій особі у країні походження, яка подала запит щодо неї в Інтерпол, — каже правозахисник. — Перевірки мають проводитися на основі звітів міжнародних правозахисних організацій, роз’яснень УВКБ ООН, доповідей Державного Департаменту США. На жаль, наша Державна міграційна служба часто перевіряє інформацію про політичних біженців на підставі повідомлень з російського ресурсу Lenta.ru або навіть висновків із тексту Конституції Російської Федерації: адже там записано, що Росія — це демократична країна, а отже біженцям там нічого не загрожує. Загалом наша правоохоронна система спрямована на те, щоб видати людину на запит іншої держави, а найбільший спротив правозахисникам чинить СБУ».

Борис Захаров наголосив, що співпраця СБУ із спецслужбами авторитарних країн, наприклад, таких як ФСБ, ніяк не сприяє більшій безпеці в Україні.

Підготував Олег Шинкаренко спеціально для Лівого берега