Про небезпечну тенденцію відступу від проголошеного на Майдані гасла “права людини понад усе” йшла мова на прес-конференції Правозахисного порядку денного “Три роки після Майдану: тривожні дзвіночки для прав людини”, яка відбулася 18 липня 2017 року в Українському медіа-кризовому центрі.

«Українська влада дедалі частіше використовує риторику боротьби із російською збройною агресією для прихованого наступу на громадянські свободи. На жаль, такі дії знаходять підтримку у частини суспільства. Але виграти війну і для цього самим перетворитися на авторитарну Росію не має жодного сенсу. Якщо ця тенденція продовжиться — може постати питання про призупинення безвізу, чи не єдиного в цьому році вагомого позитивного досягнення», — вважає Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод.

Про небезпечну тенденцію відступу від проголошеного на Майдані гасла “права людини понад усе” йшла мова на прес-конференції Правозахисного порядку денного “Три роки після Майдану: тривожні дзвіночки для прав людини”, яка відбулася 18 липня 2017 року в Українському медіа-кризовому центрі.

Минулого тижня народні депутати намагалися провести через парламент цілу низку репресивних норм. Серед них президентські законопроекти №6674 та №6675, які були внесені  на заміну скандальним законам про е-декларування для антикорупційних активістів та становлять неприхований наступ на свободу об’єднань; законопроект №6688, зареєстрований народними депутатами з комітету нацбезпеки і оборони, в якому для протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері запроваджується російська практика роботи спецслужб по блокуванню доступу до інформаційного ресурсу без санкції суду.

На додачу народні депутати намагалися провести процедуру відкритого голосування за обрання кандидатів на посаду Уповноваженого Верховної Ради України, яка з невідомих причин розглядалася в рамках законопроекту про зміни до закону про Конституційний суд України. Відкрите голосування значно полегшить головам фракцій контроль за депутатами для виконання досягнутих політичних домовленостей. Але поставить під сумнів незалежність та неупередженість новообраного Уповноваженого відносно тих політичних сил, які пролобіювали його обрання. Не обійшлося і без фальшування ухваленого законопроекту, тож досі не зрозуміло, який саме текст буде направлений на підпис Президенту України.

«Із нашим парламентом — як із малою дитиною. Тільки відвернувся — або пальці в розетку, чи телефон в унітаз. І потім: «Воно саме», — коментує ситуацію Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.

Із такої оцінкою погоджується Оксана Покальчук, директорка Amnesty International в Україні та звертає увагу на те, що події минулого тижня є прямим відображенням небезпечної тенденції, що вже тривалий час знаходиться в полі зору міжнародних організацій.

«По мірі того, як зменшується міжнародний тиск на українських урядовців, погіршується ситуація з дотриманням прав людини в нашій країні. Праві рухи та церква намагаються завоювати громадську думку та насадити практики, аналогічні тим, що впроваджуються в Росії. Уряд зі свого боку, прикриваючись аргументами “національної безпеки”, намагається непропорційно обмежити права та свободи громадян. Ці вкрай тривожні тенденції несуть реальну загрозу українському суспільству та тим правам, які вдалось захистити на Майдані», — переконана вона.

На прес-конференції було вперше оприлюднена письмова декларація більше двадцяти членів Парламентської Асамблеї Ради Європи від 29 червня 2017 року. Автори декларації відзначили, що показники впровадження реформ в Україні поступово знижуються та закликали владу України припинити політичне переслідування реформаторських організацій, зокрема, антикорупційної організації «Центр протидії корупції» та журналістів-розслідувачів.

«Депутати 15 країн Ради Європи виступили на захист українських реформаторів — представників громадянського суспільства, політиків, урядовців. Кожен із них дуже добре знає ситуацію в Україні, бо постійно допомагає Україні відстоювати позицію щодо РФ чи звільняти в’язнів Кремля. Тому саме їх голос є особливо важливим меседжем для діючої влади, що політичні переслідування ніхто не буде толерувати», — зазначає Людмила Козловська, Президент Фундації «Відкритий діалог».

Платформа “Правозахисний порядок денний”

За додатковою інформацією прохання звертатися до Марини Ліліченко, Центр громадянських свобод +38066 8183510 [email protected]

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу,  аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів” ГО Центр “Соціальна Дія”, Євромайдан SOS. Координацію роботи платформи здійнює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: [email protected]