Представлено нову концепцію судово-правової реформи на 2004-2014 роки
26.02.2004
Минулої середи на науково-практичному семінарі “Концепція розвитку системи правосуддя в контексті судової реформи в Україні” було представлено та обговорено нову концепцію судово-правової реформи на 2004-2014 роки, що розроблена Центром політико-правових реформ.
Безпосередніми організаторами семінару стали Комітет Верховної Ради України з питань правової політики та Центр політико-правових реформ. Захід відбувався за фінансової підтримки Міжнародного Фонду „Відродження”.
Завданням семінару було також обговорення проблем реалізації Закону “Про судоустрій України” (минуло два роки з часу його прийняття) та чергових кроків у галузі судової реформи.
До участі у семінарі були запрошені представники Верховної Ради, Конституційного Суду, Верховного Суду, Міністерства юстиції, Державної судової адміністрації, наукових установ та громадських організацій.
Було обговорено низку проблем побудови судової влади, серед яких, мета такої реформи, структура судової влади, спеціалізація судів та суддів, перевантаженість судів, недостатнє фінансування. Особливо привернула увага дискусія щодо шляхів розвантаження судів.
Зокрема, Перший Заступник Голови парламентського Комітету з правової політики навів факти, що за їхнім дослідженням на сьогодні навантаження щомісяця на одного суддю становить: в місцевих судах – приблизно 100-110 справ, в апеляційному – приблизно 5-6 та у Верховному суді – приблизно така ж як і в місцевих судах.
Серед шляхів подолання завантаженості судів та, відповідно, не дотримання розумних строків розгляду судових справ, що забезпечується статтею 6 Європейської Конвенції з захисту прав людини та основних свобод, згадувалися:
– перенести з судів більшість справ про адміністративні правопорушення (в тому числі і щодо ДТП), якщо при накладанні стягнення не існує спору між сторонами;
– заборонити за загальним правилом повертати апеляційними судами справи на повторний розгляд до місцевих судів – таке можна припустити тільки у виключних випадках;
– чітко визначити строки призначення справи до розгляду (оскільки на сьогодні такого не існує), що є значно ефективнішим, ніж встановлення загального строку розгляду справи;
– встановити строки надсилання повісток та вчинення інших процесуальних дій;
– заборонити у кримінальному судочинстві повертати справи на дорозслідування, оскільки цим суд фактично визначає вину особи, стверджуючи ніби вона винна, але треба ще провести певні процесуальні дії для доведення цього, а також цим порушується низка прав осіб.
Також обговорювалися й інші способи розвантаження українських судів.
Заступник міністерства Юстиції України Інна Ємельянова зазначила, що зараз вони працюють над удосконалення правового статусу потерпілого у кримінальному процесі. Мова йде про розширення його процесуальних прав. Зокрема, було згадано що розробляється механізм відшкодування шкоди державою, що заподіяна злочином, якщо злочинець не знайдений або є неплатоспроможним. Така заява є цікавою і сумнівною щодо реалізації. Держава не взмозі забезпечити належну компенсацію особам, що зазнали незаконного кримінального переслідування, а про відшкодування шкоди потерпілому мало віриться, що стане можливим у майбутньому.
Особливої критики зазнав проект Кримінально-процесуального кодексу України.
Також було згадано і про суд присяжних та абсолютну не визначеність цього інституту в Україні. Багато висловлювалось думок, що даний інститут може суперечити вимогам щодо забезпечення справедливого судового процесу. Мова йде про виникаючу проблему обґрунтування судового рішення, особливо в кримінальному судочинстві.
На основі наданих пропозицій та рекомендації фахівці Центру політико-правових реформ удосконалять розроблений ними проект судово-правової реформи та передадуть його на розгляд парламенту.
Секретаріат Ради українських правозахисних організацій
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.