Проект закону
Харківської правозахисної групи
від 27.03.2014 року

Закон України «Про люстрацію в Україні»

Цей закон визначає підстави та процедуру проведення люстрації в Україні з метою захисту демократії, прав людини та основоположних свобод.

Розділ I. Загальні положення

Стаття 1. Люстрація.
1. Люстрація – тимчасове обмеження права займати визначені цим законом посади в органах державної влади та місцевого самоврядування відповідно до встановлених критеріїв та процедури.

Стаття 2. Дія закону.
1. Цей Закон поширюється на осіб, що займають чи претендують займати наступні посади:
1) Народного депутата України, сільського, міського Голови та депутатів місцевих рад;
2) Прем’єр-міністра України та членів Кабінету Міністрів України;
3) Першу, другу та третю категорію посад державних службовців та прирівняних до них посад, включно з посадами старшого та вищого начальницького складу;
4) Судді;
5) Члена виборчої комісії;
6) Члена Вищої ради юстиції;
7) Члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Стаття 3. Критерії люстрації
1. Відповідно до цього закону люстрація застосовується за наявності таких обставин:
1) Приналежність до керівництва Центральних комітетів КПРС, КПУ та інших союзних республік СРСР, обласних комітетів Комуністичної партії радянського союзу (КПРС), Комуністичної партії України (КПУ) та інших союзних республік СРСР, Центрального Комітету ЛКСМУ та інших союзних республік СРСР, обласних комітетів Ленінської Комуністичної Спілки Молоді України (ЛКСМУ) та інших союзних республік СРСР до 19 серпня 1991 року;
2) Служба в КДБ СРСР, КДБ УРСР, КДБ інших союзних республік СРСР у якості штатного працівника чи негласного агента;
3) Співпраця зі спецслужбами інших країн у формі негласного агента або таємного штатного працівника;
4) Співпраця зі Службою безпеки України у формі негласного агента або таємного штатного працівника за винятком випадків розслідування злочинів відповідно до законодавства;
5) Зайняття в період з 15 грудня 2000 року до 23 січня 2005 року та з 1 квітня 2010 року до 1 квітня 2014 року наступних посад:
а) Президента України, прем’єр-міністра України, члена Кабінету міністрів України;
б) Генерального прокурора Україна, заступника Генерального прокурора України;
в) Голови Служби безпеки України, заступника Голови служби безпеки України, Начальника підрозділів Центрального управління Служби безпеки України, начальника регіональних органів – обласних управлінь Служби безпеки України;
г) Заступники Міністра МВС, начальники головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, начальники районних, районних у містах, міських, лінійних управлінь (відділів) головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, командира, заступника командира військової частини спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, командира полку та його заступників, командира батальйону та його заступників підрозділу особливого призначення “Беркут”;
д) Члена Центральної виборчої комісії;
е) Члена Вищої ради юстиції України;
ж) Члена Вищої кваліфікації кваліфікаційної комісії суддів України;
з) Голови Конституційного суду України, Голови Верховного суду України, Голів Вищих спеціалізованих судів та їхніх заступників, Голови апеляційного суду міста Києва та його заступники, Голови Печерського районного суду та його заступників, Голови Київського апеляційного адміністративного суду України та його заступника, Голови Окружного адміністративного суду міста Києва;
и) Члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України;
к) Інших посад, що відносяться до першої категорії посад державних службовців.
6) Вчинення наступних дій під час перебування на посаді: Президента України, прем’єр-міністра України, члена Кабінету міністрів України, першої, другої та третьої категорії посад державних службовців та прирівняних до них посад, посад старшого та вищого начальницького складу, судді, народного депутата, сільського, міського Голови та депутатів місцевих рад та вчинення наступних дій:
а) Організація чи участь у фальсифікації виборів Президента України 2004 року;
б) Організація чи участь у фальсифікації результатів виборів народних депутатів у 2012 році на виборчих дільницях № 94, 132, 194, 197 та 223;
в) Організація чи участь у забороні чи перешкоджанню мирним зібранням в період з 1 квітня 2010 року до 22 лютого 2014 року;
г) Організація та участь у переслідуванні осіб за їхню політичну та громадську діяльність в період з 15 грудня 2000 року до 23 січня 2005 року та з 1 квітня 2010 року до 1 квітня 2014 року шляхом свавільних затримань і арештів, порушенні кримінальних проваджень, проведенні слідчих та оперативних дій, примушення до відчуження майна;
д) Організація та вчинення дій, що призвели до втрат державного та місцевого бюджетів у сумі понад 1 млн грн.
е) Дія чи бездіяльність, що призвели до порушення прав людини та основоположних свобод, визнаних рішенням Європейського суду з прав людини, Комітетом ООН з прав людини та іншими міжнародними органами.
2. Обставини, визначені в пункті 6 частини першої цієї статті, підтверджуються виключно рішенням суду, що встановлює відповідний факт, або іншими документами.
3. Відсутність обставин, визначених у частині першій цієї статті, є необхідною вимогою для зайняття посад, визначених у статті другій цього закону.

Стаття 4. Особливості люстрації суддів.
1. Обов’язкова перевірка наявності обставин для люстрації суддів здійснюється на етапі призначення судді вперше під час добору кандидатів на посаду судді або перед обранням судді безстроково. Обов’язкова перевірка обставин для люстрації суддів Конституційного суду здійснюється перед їх призначенням.
2. Суддям, що не подали декларацію про відсутність обставин для люстрації або щодо яких встановлено недостовірність такої декларації, забороняється займати адміністративні посади в судах.
3. Суддям, що не подали декларацію про відсутність обставин для люстрації або щодо яких встановлено недостовірність такої декларації, забороняється бути суддею Верховного суду України, вищих спеціалізованих судів та апеляційних судів.

Стаття 5. Строк люстрації
1. У випадку встановлення недостовірності декларації про люстрацію особі забороняється займати посади, визначені в статті другій цього закону, строком від трьох до десяти років.
2. Конкретний строк заборони встановлюється рішенням Люстраційного комітету індивідуально в залежності від тяжкості дій особи.
3. Встановлений строк люстрації не може бути зменшений чи переглянутий, окрім випадків встановлення судом неправдивості фактів, на яких ґрунтувалося рішення про визначення цього строку.
4. Строк люстрації діє з дня набрання чинності рішенням Люстраційного комітету.

Розділ ІІ. Люстраційний комітет

Стаття 6. Правовий статус Люстраційного комітету
1. Державна політика у сфері люстрації здійснюється Люстраційним комітетом.
2. Люстраційний комітет – незалежний позавідомчий державний орган, що здійснює свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб.
3. Люстраційний комітет складається з одинадцяти осіб.
4. Люстраційний комітет має печатку із зображенням малого Державного Герба України та своїм найменуванням.
5. Місцезнаходженням Люстраційного комітету є столиця України – місто Київ.
6. Завдання Люстраційного комітету:
1) Здійснювати перевірку декларацій щодо відсутності обставин для люстрації;
2) Здійснювати попередню перевірку осіб щодо наявності обставин для люстрації перед зайняттям посад, визначених у статті другій цього закону;
3) Здійснювати збір, зберігання та обробку документів і інших матеріалів для підтвердження обставин для люстрації;
4) Ведення реєстру осіб, щодо яких застосована люстрація;
5) Консультаційна допомога та сприяння органам державної влади та місцевого самоврядування у відборі кадрів для зайняття відповідних посад.

Стаття 7. Вимоги до кандидатури члена Люстраційного комітету
1. На посаду члена Люстраційного комітету може бути висунутий громадянин України, не молодший тридцяти п’яти років, що має високі моральні якості та авторитет у суспільстві, володіє державною мовою.
2. Стосовно осіб, які претендують на зайняття посади члена Люстраційного комітету, за їхньою письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”.
3. Не можуть бути рекомендовані на посаду члена Люстраційного комітету громадяни:
1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків;
3) які мають не зняту чи не погашену судимість за вчинення злочину, крім реабілітованої, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
4) мають громадянство інших країн;
5) які були членами політичних партій протягом останніх п’яти років або висувалися кандидатами у Президенти України, народні депутати України, депутати місцевих рад, посад сільського чи міського голови протягом останніх п’яти років;
6) щодо яких наявні обставини для люстрації, визначених статтею третьою цього закону.
4. Член Люстраційного комітету не може мати представницького мандата, обіймати будь-які інші посади в органах державної влади, виконувати іншу оплачувану чи неоплачувану роботу в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, громадських об’єднаннях, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, крім викладацької, наукової або іншої творчої діяльності. Він не може бути членом будь-якої політичної партії.

Стаття 8. Голова Люстраційного комітету
1. Керівництво Люстраційним комітетом здійснює Голова Люстраційного комітету.
2. Голова Люстраційного комітету призначається Верховною Радою України за поданням Президента України строком на п’ять років.

Стаття 9. Процедура обрання членів Люстраційного комітету
1. Президент України та Верховна Рада України призначає по п’ять членів Люстраційного комітету за консультацією з Головою Люстраційного комітету. Три з п’яти призначених членів Люстраційного комітету повинні мати вищу юридичну освіту та досвід роботи у галузі права не менше п’яти років.
2. Член Люстраційного комітету призначається на п’ять років.

Стаття 10. Присяга члена Люстраційного комітету
1. При вступі на посаду член Люстраційного комітету на пленарному засіданні Верховної Ради України складає присягу такого змісту: «Я, (ім’я та прізвище), заступаючи на посаду члена Люстраційного комітету урочисто присягаю чесно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати люстрацію з метою захисту демократії, прав людини та основоположних свобод відповідно до принципу верховенства права, Конституції та законів України. Зобов’язуюся діяти незалежно, неупереджено та в інтересах людини і суспільства».
2. Повноваження члена Люстраційного комітету починаються з моменту складення присяги.

Стаття 11. Припинення повноважень члена Люстраційного комітету
1. Повноваження члена Люстраційного комітету припиняються у випадку:
1) його письмової відмови від подальшого виконання обов’язків;
2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;
3) набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім або про оголошення його померлим;
4) завершення строку, на який його було призначено;
5) його смерті.
2. Верховна Рада України приймає рішення про звільнення з посади члена Люстраційного комітету до закінчення строку, на який його було обрано, у разі:
1) порушення присяги;
2) порушення вимог щодо несумісності діяльності відповідно до статті четвертої цього закону;
3) припинення громадянства України чи набуття громадянства іншої країни;
4) неспроможності протягом більше трьох місяців поспіль виконувати обов’язки через незадовільний стан здоров’я чи втрату працездатності.

Стаття 12. Гарантії забезпечення діяльності Люстраційного комітету
1. Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб у діяльність Люстраційного комітету забороняється.
2. Люстраційний комітет не зобов’язаний давати пояснення по суті справ, які закінчені або перебувають у його провадженні, за винятком випадків, визначених законом.
3. Член Люстраційного комітету користується правом недоторканності на весь час своїх повноважень. Він не може бути без згоди Верховної Ради України притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий, заарештований, підданий обшуку, а також особистому огляду. Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може бути здійснено члену Люстраційного комітету лише Генеральним прокурором України.
4. Життя та здоров’я членів Люстраційного комітету підлягають обов’язковому державному страхуванню на випадок смерті, травми, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання ними службових обов’язків. Порядок та умови страхування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
5. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, посадові та службові особи, до яких звернувся Люстраційний комітет, зобов’язані співпрацювати з ним і надавати йому необхідну допомогу, зокрема:
1) забезпечувати доступ до матеріалів і документів, у тому числі відповідно до законодавства про охорону державної та службової таємниць;
2) надавати інформацію і давати пояснення стосовно фактичної і правової підстави своїх дій та рішень.

Стаття 13. Організація діяльності Люстраційного комітету
1. Для забезпечення діяльності Люстраційного комітету утворюється секретаріат. Структура секретаріату, розподіл обов’язків та інші питання щодо організації його роботи регулюються Положенням про секретаріат Люстраційного комітету, що затверджується на засіданні Люстраційного комітету.

Стаття 14. Порядок фінансування діяльності Люстраційного комітету
1. Фінансування діяльності Люстраційного комітету провадиться за рахунок Державного бюджету України та щорічно передбачається в ньому окремим рядком.
2. Люстраційний комітет розробляє, подає на затвердження Верховної Ради України та виконує кошторис своїх витрат.
3. Фінансова звітність подається Люстраційним комітетом у порядку, встановленому законодавством України.
4. Верховна Рада України і відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування створюють необхідні умови для діяльності Люстраційного комітету та його секретаріату.

Стаття 15. Повноваження Люстраційного комітету
1. Члени Люстраційного комітету для виконання своїх функцій мають право:
1) Доступу до документів, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, вилучати документи або отримувати їхні копії в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, громадських об’єднаннях, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, органах прокуратури, включаючи справи, які знаходяться чи розглядаються в судах;
2) Отримувати від посадових і службових осіб, громадян України, іноземців та осіб без громадянства усні та письмові пояснення щодо обставин, які перевіряються в люстраційному провадженні;
3) бути присутнім на засіданнях судів усіх інстанцій, у тому числі на закритих судових засіданнях.

Стаття 16. Регламент Люстраційного комітету
1. Порядок організації та внутрішньої роботи Люстраційного комітету, що не врегульований цим Законом, визначається Регламентом Люстраційного комітету, який за поданням голови або не менш як трьох членів Люстраційного комітету затверджується Люстраційним комітетом більшістю від його повного складу. Регламент Люстраційного комітету не може суперечити вимогам Конституції України, цього та інших законів України.

Стаття 17. Засідання Люстраційного комітету
1. Засідання Люстраційного комітету скликаються головою Люстраційного комітету або не менш як трьома його членами відповідно до Регламенту Люстраційного комітету.
2. Виключно на засіданнях Люстраційного комітету приймаються рішення:
1) про відкриття люстраційного провадження;
2) про визнання поданої декларації недостовірною та заборону займати посади, визначені у статті другій цього закону, протягом визначеного строку;
3) про закриття люстраційного провадження у випадку відсутності обставин для люстрації.
3. Засідання Люстраційного комітету є відкритими.
4. Розгляд люстраційних проваджень та винесення рішеннями за ними є закритими, якщо іншого не письмово не вимагає особа, щодо якої відкрито люстраційне провадження.
5. Засідання Люстраційного комітету є правомочним, якщо на його засіданні є присутніми не менш ніж шість його членів.
6. Рішення Люстраційного комітету вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше шести членів Люстраційного комітету.
7. Рішення Люстраційного комітету підписується Головою Люстраційного комітету протягом двох днів з дня його винесення й негайно видається особі, котрої воно стосується.
8. На засіданні Люстраційного комітету ведеться протокол, який протягом трьох днів після засідання підписує Голова Люстраційного комітету.
9. Особа, щодо якої здійснюється люстраційне провадження, має право:
1) брати участь у засіданні Люстраційного комітету особисто або через свого представника;
2) бути повідомленою про засідання, де буде розглядатися питання щодо неї, за п’ять днів до засідання;
3) користуватися правовою допомогою;
4) надавати пояснення та докази, ознайомлюватися з доказами щодо неї;
5) інші права, передбачені цим та іншими законами України.

Стаття 18. Рішення Люстраційного комітету
1. За результатами розгляду та обговорення на засіданні Люстраційного комітету питання порядку денного Комітет ухвалює рішення.
2. Рішення Люстраційного комітету повинно містити:
1) найменування Люстраційного комітету;
2) найменування рішення Люстраційного комітету;
3) дату та місце ухвалення рішення Люстраційного комітету, порядковий номер;
4) встановлені факти та підстави для ухвалення рішення Люстраційного комітету, а також акти законодавства України, за наявності – рішення судових органів, якими керувався Люстраційний комітет при прийнятті рішення;
5) висновок Комісії про достовірність чи недовідність поданої декларації про відсутність обставин для люстрації.
6) У разі встановлення недостовірності поданої декларації про відсутність обставин для люстрації, визначення строку заборони займати посади, визначені статтею другою цього закону.
3. Рішення Люстраційного комітету приймається на засіданні Комітету відкритим голосуванням більшістю голосів від складу Комітету.
4. Рішення Люстраційного комітету підписуються Головою Комітету, а у випадках його відсутності, – головуючим на засіданні Люстраційного Комітету.
5. Рішення Люстраційного комітету, прийняте в межах його повноважень, є обов’язковим для виконання.

Стаття 19. Архів Люстраційного комітету
1. Матеріали діяльності, матеріали люстраційних проваджень, оригінали рішень Люстраційного комітету зберігаються в архіві Люстраційного комітету безстроково.
2. Положення про архів Люстраційного комітету затверджується Люстраційний комітетом.

Розділ ІІI. Процедура люстрації

Стаття 20. Декларація про відсутність обставин для люстрації
1. Кожна особа, що претендує на зайняття посади чи займає посаду, визначену статтею другою цього закону, зобов’язана подати декларацію щодо відсутності щодо неї обставин для люстрації.
2. Особа не може бути призначена чи обрана на посади, визначені в статті другій цього закону, без подання декларації про відсутність обставин для люстрації.
3. Зразок декларації про відсутність обставин для люстрації затверджує Люстраційний комітет.

Стаття 21. Добровільне визнання обставин для люстрації
1. У разі наявності обставин для люстрації замість декларації про відсутність обставин для люстрації, особа може подати заяву про добровільне визнання обставин для люстрації. Заява про добровільне визнання обставин для люстрації не підлягає розголошенню й залишається таємною.
2. Заява про добровільне визнання обставин для люстрації подається одночасно із заявою про відставку чи звільнення із займаної посади за власним бажанням. На підставі цієї заяви особа повинна бути звільнена протягом п’яти днів.
3. У випадку подання заяви про добровільне визнання обставин для люстрації особі забороняється займати посади, визначені статтею другою цього закону, протягом п’яти років з дати подання такої заяви.

Стаття 22. Люстраційне провадження
1. За заявою осіб чи за власною ініціативою, Люстраційний комітет може відкрити люстраційне провадження для перевірки декларації про відсутність обставин для люстрації.
2. Заява особи повинна містити її ім’я, поштова адресу, номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо такі є, перелік обставин, визначених статтею третьою цього закону, а також докази таких обставин. Анонімні заяви не розглядаються.
3. З моменту відкриття люстраційного провадження Люстраційний комітет може здійснювати збір інформації про особу щодо наявності обставин для люстрації.
4. На підставі зібраних доказів Люстраційний комітет виносить рішення:
1) Про визнання поданої декларації недостовірною та заборону займати посади, визначені у статті другій цього закону, протягом визначеного строку;
2) Про закриття люстраційного провадження у випадку відсутності обставин для люстрації.
5. Рішення Люстраційного комітету має містити встановлені та підтверджені доказами обставини для люстрації.
6. На підставі рішення Люстраційного комітету про встановлення обставин для люстрації особа повинна бути звільнена з посади протягом п’яти днів.
7. Рішення Люстраційного комітету набуває чинності з дня спливу строку для його судового оскарження, а в разі оскарження – з моменту набрання чинності судовим рішенням.

Стаття 23. Оскарження рішення Люстраційного комітету
1. Рішення Люстраційного комітету може бути оскаржено особою, щодо якої воно прийнято, до Київського апеляційного адміністративного суду в десятиденний строк.
2. Оскарження рішення Люстраційного комітету в судовому порядку призупиняє його дію.

Стаття 24. Особливості розгляду адміністративних справ про люстрацію
1. Позовна заява, яка надійшла після закінчення строку, визначеного частиною першою цієї статті, має бути повернена позивачу без розгляду. Цей строк не може бути поновлено.
2. Про відкриття провадження у справі, дату, час та місце розгляду справи суд негайно повідомляє позивача та Люстраційний комітет. Судові виклики і повідомлення осіб здійснюється виключно рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур’єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами або зазначених у процесуальних документах поданих до суду.
3. Суд вирішує адміністративну справу про люстрацію протягом десяти днів після відкриття провадження.
4. У випадку доведення достовірності декларації про відсутність обставин для люстрації суд скасовує рішення Люстраційного комітету.
5. Апеляційна скарга на рішення Київського апеляційного адміністративного суду може бути подано до Вищого адміністративного суду України протягом десяти днів після його проголошення або вручення копії.
6. Вищий адміністративний суд України розглядає апеляційну скаргу протягом десяти днів.
7. Рішення Вищого адміністративного суду України є остаточним й оскарженню не підлягає.
8. Розгляд справи в Київському апеляційному адміністративному суді та Вищому адміністративному суді України в закритому судовому засіданні, якщо про інше не подано клопотання зі сторони особи, щодо якої воно стосується.

Стаття 25. Порядок виконання рішення Люстраційного комітету
1. У випадку прийняття рішення Люстраційного комітету про визнання недостовірною декларації про відсутність обставин для люстрації, особа має бути звільнена із займаної посади протягом 5 днів з дня набрання чинності цим рішенням.
2. У випадку, коли особа займає виборну посаду, особа має бути звільнена протягом тридцяти днів з оголошенням нових виборів.
3. При набутті статусу кандидата на посаду або перед призначенням особи на посади, визначені в статті другій цього закону, здійснюється перевірка особи в Реєстрі осіб, щодо яких здійснено люстрацію. У випадку заборони на зайняття цих посад, особі відмовляється у статусі кандидата на посаду чи відмовляється у призначенні на посаду у зв’язку з порушенням вимог до відповідної посади.

Стаття 26. Реєстр осіб, щодо яких здійснено люстрацію
1. Люстраційний комітет веде реєстр осіб, щодо яких встановлено обставини для люстрації й застосовано обмеження права займати посади в органах влади, визначені статтею другою цього закону.
2. Порядок ведення Реєстру осіб, щодо яких здійснено люстрацію, визначається Положенням, що затверджується Люстраційним комітетом.

Стаття 27. Захист персональних даних та права на приватне й особисте життя
1. Люстраційний комітет має право збирати, запитувати та отримувати будь-яку інформацію про особу для перевірки обставин для люстрації.
2. Зібрана Люстраційним комітетом інформація про особу є таємною. Матеріали люстраційного провадження не розголошуються, за винятком матеріалів, що були передані до суду в рамках розгляду відповідної судової справи.
3. Рішення Люстраційного комітету оприлюднюється після спливу строку на його оскарження або після набрання чинності судовим рішенням про відмову в задоволенні позову. Рішення комітету містить вказівку на обставини для люстрації та мотивацію щодо його прийняття.
4. Інформація про особу, зібрана під час добровільного визнання обставин для люстрації, а також рішення щодо неї залишається таємною.

Стаття 28. Відповідальність за порушення вимог цього закону
1. Неподання декларації про відсутність обставин для люстрації протягом 14 днів є підставою для звільнення з займаних посад, визначених статтею другого цього закону.
2. Неподання декларації про відсутність обставин для люстрації кандидата на посади, визначені статтею другою цього закону, є підставою для зняття такої кандидатури на посаду.
3. За відмову у наданні інформації чи видачі документів та інших матеріалів, що підтверджують обставини для люстрації, перешкоджання законній діяльності члена Люстраційного комітету, навмисне подання неправдивої інформації до Люстраційного комітету винні особи несуть адміністративну та кримінальну відповідальність.

Розділ ІV. Прикінцеві положення

Стаття 29. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування й втрачає чинність 1 квітня 2024 року.
2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
1) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;
2) забезпечити приведення у відповідність із цим Законом нормативно-правових актів органів виконавчої влади.
3. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
4. Протягом місяця з дня набрання цим законом чинності усі особи, на котрих поширюється дія цього закону, зобов’язані подати декларацію про відсутність обставин для люстрації. У випадку не подання такої декларації або добровільного визнання обставин для люстрації, ця особа підлягає звільненню в 10-денний строк після спливу місячного строку відповідно до вимог пункту 2) частини першої статті 30 закону про державну службу.
5. Народні депутати України, обрані на момент набрання цим законом чинності, продовжують виконувати свої обов’язки до закінчення їхніх повноважень. Вони зобов’язані подати декларації про відсутність обставин для люстрації протягом десяти днів з дня набрання чинності цим законом. У разі встановлення недостовірності декларацій про відсутність обставин для люстрації, цим особам заборонено займати посади голови комітету, заступника голови комітету, секретаря комітету та бути членом тимчасових спеціальних чи слідчих комісій до завершення своїх повноважень. У разі неподання декларації про відсутність обставин для люстрації повноваження народного депутата України припиняються достроково через порушення вимог щодо несумісності депутатського мандату в порядку, визначеному законодавством.
5. Судді, що не подали декларації про відсутність обставин для люстрації або щодо яких встановлено недостовірність такої декларації відповідно до вимог цього закону, звільняються з адміністративних посад в судах протягом десяти днів з дня встановлення таких обставин.
6. Судді, що не подали декларації про відсутність обставин для люстрації або щодо яких встановлено недостовірність такої декларації відповідно до вимог цього закону, переводяться протягом тридцяти днів з моменту встановлення таких обставин до місцевих судів відповідно до наявних вакансій.
7. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) У Законі України «Про державну службу в Україні» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 52, ст.490) додати частину четверту статті 16 в такій редакції:
«Не можуть перебувати на посаді першої-третьої категорії посад державних службовців особи, щодо яких існують обставини для люстрації відповідно до закону про люстрацію.»
2) У Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010, №41-42, № 43, № 44-45, ст.529):
– додати частини сьому статті 20 в такій редакції:
«7. Не може обіймати адміністративну посаду суддя, що не подав декларацію про відсутність обставин для люстрації або щодо якого встановлено недостовірність такої декларації відповідно до закону про люстрацію.»
– додати останнє речення до частини четвертої статті 26 в такій редакції:
«Не може обіймати посаду судді апеляційного суду судді, що не подали декларацію про відсутність обставин для люстрації або щодо яких встановлено недостовірність такої декларації відповідно до закону про люстрацію.»
– додати останнє речення до частини третьої статті 31 в такій редакції:
«Не може обіймати посаду судді Вищого спеціалізованого суду судді, що не подали декларацію про відсутність обставин для люстрації або щодо яких встановлено недостовірність такої декларації відповідно до закону про люстрацію.»
– додати останнє речення до частини другої статті 39 в такій редакції:
«Не може обіймати посаду судді Верховного суду України судді, що не подали декларацію про відсутність обставин для люстрації або щодо яких встановлено недостовірність такої декларації відповідно до закону про люстрацію.»
– викласти частину другу статті 52 в такій редакції:
«2. Суддю не може бути переведено до іншого суду без його згоди за винятком випадків встановлення обставин для люстрації відповідно до закону про люстрацію.»
– додати частину п’яту статті 53 в такій редакції:
«5. Перебування на посаді судді несумісне із обставинами, що є підставою для люстрації відповідно до закону про люстрацію»