24 квітня у прес-центрі «Главком» відбулася прес-конференція Української Гельсінської спілки з прав людини, Харківської Правозахисної Групи та ВБФ «Право на захист» на тему: «Фікрат Гусейнов – довгий шлях додому. Екстрадиція жертв політичних переслідувань до країн походження».

Учасники: народний депутат України Микола Княжицький, директор Адвокаційного центру УГСПЛ Борис Захаров, керівник проекту БФ “Право на захист”, адвокат Фікрата Гусейнова Дмитро Мазурок, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров.

Процедура екстрадиції та система притулку в Україні, а також усталена практика правозастосування створюють сприятливі умови для видачі політичних біженців до країн походження, зокрема, до країни-агресора – Російської Федерації, а також інших авторитарних країн колишнього СРСР, де їм загрожують смерть, катування, насильницьке зникнення, тривалий термін ув’язнення.

За словами директора Адвокаційного центру УГСПЛ Бориса Захарова серед проблем, з якими зіштовхуються шукачі притулку з авторитарних держав, зокрема є порушення права на свободу та особисту недоторканість в екстрадиційних справах. «У нас існує обов’язковий тимчасовий арешт, немає ніяких інших запобіжних заходів, – заявив правозахисник. – Застосування практики повторних арештів, коли людину переарештовують багато разів і виходить правова колізія, коли апеляційний суд, наприклад, людину звільняє з під варти, а слідчий суддя знову заарештовує». Також він зазначив про незаконне збільшення екстрадиційного арешту, який згідно законодавства може тривати лише один рік, але досить часто додається 40 діб додаткового арешту.

Українська система у цій галузі демонструє цілий комплекс системних порушень прав людини, які проаналізовані в доповіді Харківської правозахисної групи «Безпека в Україні жертв переслідувань іноземними авторитарними режимами»:

1. Викрадення і незаконна видача в країну походження;
2. Відмова у можливості подати заяву про притулок в Україні та зловживання з процедурою подачі заяви;
3. Передача конфіденційної інформації державним органам країни походження;
4. Безпідставна відмова у наданні притулку;
5. Порушення процедури оскарження;
6. Невиконання рішень суду і багатократні оскарження судових рішень з боку ДМСУ;
7. Порушення права на свободу та особисту недоторканність в екстрадиційних справах через безальтернативність тимчасового арешту, застосування практики повторних арештів, незаконного збільшення терміну екстрадиційного арешту;
8. Катування та погане поводження.

За останні роки маємо багато випадків вбивств, насильницьких зникнень в Україні й викрадень з території України, а також катувань осіб, яких переслідує РФ та інші авторитарні режими. Харківська правозахисна група в межах проекту «Реформа системи надання притулку» за підтримки Міністерства іноземних справ Норвегії веде понад 50 справ жертв переслідувань іноземними авторитарними режимами, шукачів притулку, іноземців та осіб без громадянства, чиї права порушені. Стратегічний захист жертв переслідувань поєднаний з адвокаційними кампаніями в багатьох випадках дозволяє захистити жертв переслідувань. Один із таких випадків – справа відомого азербайджанського журналіста і правозахисника, громадянина Нідерландів Фікрата Гусейнова (Гусейнлі).

Фікрат Гусейнов 14 жовтня 2017 року був затриманий Державною прикордонною службою України в міжнародному аеропорту «Бориспіль». Під час посадки на рейс до Дюссельдорфу виявилось, що пана Гусейнова оголошено в міжнародний розшук на запит Республіки Азербайджан. Тому журналіста було затримано, а 17 жовтня – заарештовано Бориспільським районним судом на 18 діб, з метою подальшої екстрадиції. Влада Азербайджану заявляла, що Фікрат Гусейнов у 2008 році покинув країну нібито з метою організації нелегальної міграції окремих громадян з Республіки Азербайджан. Журналіста підозрювали, що він підробив документи щодо переслідування певних осіб через їх ідеологічні, політичні погляди, соціальну приналежність та представив ці відомості іноземним міграційним органам. В результаті, деякі особи отримали статус біженця в різних європейських країнах. Насправді Фікрат Гусейов покинув Азербайджан після того, як його викрали, жорстоко побили та поранили ножем в шию. Викрадачів не було знайдено. Він отримав статус біженця, а згодом і громадянство Королівства Нідерландів.

За тиждень до затримання Фікрат Гусейнов без проблем прилетів до України. Метою його візиту було відкриття української філії опозиційного азербайджанського супутникового телеканалу «Turan.TV». Журналіст заявляє, що весь час в Україні за ним стежили спецслужби.

На захист Фікрата Гусейнова звернулися: Institute for Reporter Freedom and Safety (Інститут свободи і безпеки репортерів), Нідерландський Гельсінський комітет та Гельсінська фундація з прав людини, IPHR (Міжнародне партнерство за права людини), телеканал «Turan.TV», а також інші міжнародні та українські організації.

27 жовтня Фікрат Гусейнов був звільнений з-під варти Шевченківським районним судом м. Києва на поруки народного депутата Миколи Княжицького та директора адвокаційного центру УГСПЛ Бориса Захарова.

Одразу із залу суду прокурор Рустам Сутко поїхав до Київського СІЗО, де раніше утримувався журналіст та незаконно забрав його паспорт. Лише через два місяці під час продовження запобіжного заходу прокуратурі вдалось «продавити» додатковий обов’язок для Фікрата Гусейнова: «здати на зберігання паспорт громадянина Королівства Нідерландів».

Майже одразу, дипломатичними каналами нам стало відомо, що Комісія з контролю за файлами Інтерполу видалила запис про розшук Фікрата Гусейнова у зв’язку із явним політичним переслідуванням. Однак Національна поліція, прокуратура та суди залишались байдужими до цих повідомлень і відмовлялись зробити необхідні запити.

Протягом шести місяців жодних значимих дій у справі не відбувалось. Фікрат Гусейнов був змушений залишатись в України, а прокуратура Київської області, відповідальна за екстрадиційну перевірку, не квапилась. За цей час було відправлено лише два запити до Державної міграційної служби України для з’ясування, чи звертався журналіст із заявою про надання статусу біженця в України або за набуттям українського громадянства. І лише 2 квітня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва відмовив у черговому продовження запобіжного заходу щодо Фікрата Гусейнова. Ця новина виявилась настільки неочікуваною для присутнього в суді прокурора Сергія Остапця, що він забрав паспорт журналіста у секретаря судового засідання і покинув будівлю суду. На жаль, ані звернення самого Фікрата, ані заява про злочин від народного депутата Миколи Княжицького не допомогли повернути незаконно вилучений паспорт. Фікрат знов був змушений залишатись в України без жодного обмеження, накладеного судом.

Не зважаючи на такі грубі порушення закону з боку прокуратури, за кілька днів в суд знов надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу журналісту у вигляді особистого зобов’язання не відлучатись з Києва без повідомлення прокурора та здати на зберігання до прокуратури свій паспорт. Але слідчий суддя не зміг розглянути це клопотання за одне засідання та оголосив перерву. Після закриття судового садіння адвокат Дмитро Мазурок підійшов до секретаря та забрав свої посвідчення та паспорт Фікрата Гусейнова. Не зважаючи на протести прокурора суд відмовився втручатися і покривати чергове порушення закону прокуратури.

Саме це дозволило журналісту Фікрату Гусейнову законно залишити Україну наступного дня. Він перетнув кордон із Польщею і благополучно дістався Голландії. Не зважаючи на те, що екстрадиційна перевірка ще триває, журналісту вже не загрожує видача Азербайджану.