У серпні Міністерство оборони України затвердило новий розклад хвороб, за якими оцінюється придатність до військової служби. Тепер призвати до війська можуть ВІЛ-інфікованих громадян навіть на другій та третій стадіях захворювання. Які скарги у ВІЛ-позитивних до проходження військово-лікарської експертизи (ВЛЕ) розповіла координаторка громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини у Львові Лідія Тополевська. 

До повномасштабного вторгнення ВІЛ-інфіковані українці призовного віку визнавались непридатними до військової служби. Після запровадження воєнного стану та внесених змін Міноборони, під мобілізацію не попадають лише ті, хто мають найгострішу – четверту стадію захворювання. 

Такі зміни стосовно ВІЛ-інфікованих у Міноборони пояснюють тим, що за умови систематичного прийому антиретровірусної терапії рівень навантаження на організм знижується настільки, що ризик передачі ВІЛ прирівнюється до нульового. 

Рішення викреслити з законодавства таку дискримінаційну норму, як позитивний ВІЛ-статус, це – позитивна зміна. Але сама процедура призову ВІЛ-інфікованих і досі має недоліки, а такі військовослужбовці не мають належних умов для служби. 

Після повномасштабного вторгнення Росії до приймалень Української Гельсінської спілки з прав людини надійшло 313 звернень від військово-придатних з ВІЛ-статусом та тих, хто перебуває у групі ризику. Ці запити стосувались як скарг на недостатнє медичне обстеження під час призову до армії. 

Після внесених змін до положень ВЛЕ правозахисникам стало важче оскаржувати її висновки. Справа у тому, що рішення про придатність ВІЛ-інфікованих у армії ухвалюється індивідуально до кожного випадку: беруться до уваги лабораторні дослідження, які визначають рівень вірусного навантаження на імунну систему. Але складність у тому, що на 2-3 стадіях хвороби, саме набуті на тлі ВІЛ супутні захворювання можуть значно ускладнювати життя людині. 

«Одна справа, коли мова йде про тих, хто свідомо, з початку інфікування приймає терапію та живе повноцінним життям. Але багато людей через нерозвинену культуру тестування дізнаються про свій статус запізно та не починають лікування вчасно. У більшості з тих, з ким я стикалася, є проблеми з пам’яттю, мовою, координацією. У війську ж, де мова йде про бойові дії, людина повинна бути дуже адекватною, щоб не підставити своїх товаришів. Тому в питаннях призову не має бути лише «суб’єктивного трактування». Необхідно брати до уваги загальний стан організму», – наголошує координаторка громадської приймальні УГСПЛ у Львові Лідія Тополевська.

Більше по темі читайте у цьому матеріалі Deutsche Welle

Матеріал підготовлено за фінансової підтримки Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» в рамках реалізації проекту «Прискорення прогресу у зменшенні тягаря туберкульозу та ВІЛ-інфекції в Україні», підтриманого Глобальним фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.