Про упередженість та дискримінацію людей за станом їхнього здоров’я уже сказано чимало, але проблема від того нікуди не зникла. Працівники поліції продовжують боротися з обігом наркотичних засобів шляхом переслідування не виробників та розповсюджувачів, а споживачів. Тим більш недолуго це виглядає у випадку, якщо мова йде про пацієнтів програми замісної підтримувальної терапії (ЗПТ), які не мають жодного відношення до обігу вуличних наркотиків, але, не зважаючи на це, регулярно потерпають від пильної уваги та незаконних дій з боку правоохоронців. Про один з таких випадків – докладніше далі.

 05 березня  2020 року близько 13.00 Сергій, Євген (імена змінені) та двоє їхніх знайомих (усі учасники програми замісної підтримувальної терапії), відпочивали на лавці на центральній алеї на пр. А. Поля в м. Дніпро, коли до них підійшли працівники патрульної поліції з метою перевірки документів та вмісту речей. Усі присутні добровільно підкорились вимогам правоохоронців, пред’явили паспорти та вивернули кишені і сумки. У Сергія була в наявності одна упаковка лікарського засобу “Димедрол” (рідкої форми), який він отримав того дня в аптеці за рецептом сімейного лікаря для полегшення алергічних реакцій. У Євгена виявилася лише поламана телескопічна палка.

Це стало підставою для затримання та виклику слідчо-оперативної групи, яка прибула на місце події аж через дві години (!). Після вилучення препарату, телескопічної палки та складання протоколу слідчим, усіх доставили в Дніпровський відділ поліції для допиту.

Затримані сприйняли це незаконне затримання як приниження їх гідності та упереджене ставлення до них, оскільки перехожі знімали їх на відео. Чоловіки побоювалися безпідставного викладення в мережі інтернет інформації про їх затримання як злочинців.

Як пояснює адвокатка “Правозахисної групи “Січ” (м. Дніпро) Марина Кіптіла, в даному випадку були відсутні підстави для їх затримання, адже наявність у Сергія лікарського засобу – “Димедролу” (рідкої форми) не свідчила про порушення ним обігу сильнодіючих лікарських засобів, оскільки  він не входить до переліку  сильнодіючих лікарських засобів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України № 490 від 17.08.2007 року «Про затвердження переліків отруйних та сильнодіючих лікарських засобів», а також до переліку наркотичних засобів та психотропних речовин, затвердженого Наказом МОЗ №188 від 01.08.2000 р. «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу». Крім того, як було вище зазначено, лікарський засіб він отримав за рецептом сімейного лікаря.

Коментуючи події 05 березня  2020 року,  адвокатка зауважила:

“Затримання правопорушників є невід’ємним елементом боротьби зі злочинністю і застосовується поліцейськими органами всіх без виключення країн світу. Водночас, як свідчать звіти міжнародних та національних правозахисних організацій, саме на етапі затримання відбувається чи не найбільша кількість порушень прав людини.

Необхідно приділяти особливу увагу трьом основним правам затриманих осіб: праву особи повідомити про факт свого затримання третю сторону за власним вибором (члена родини, друга, консульство), право доступу до адвоката і право вимагати медичного обстеження лікарем за власним вибором”.

У поліцейському відділку їм не тільки не пояснили підстави для затримання, а й позбавили права на захист: за національним законодавством України, про кожний випадок адміністративного затримання поліція негайно після фактичного затримання особи має повідомляти центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) за допомогою телефонного чи інших видів зв’язку (п.2 Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затвердженого Постановою КМУ №1363 від 28.12.2011 року).

Однак відомо, що центри надання вторинної правової допомоги так і не були проінформовані про їх затримання, відповідно, правнича допомога адвоката на захист надана не була.

За таких умов Сергій та Євген прогнозовано не могли пояснити підстави для затримання своїм рідним, які телефонували та хвилювалися за них, що лише погіршило ситуацію із дотриманням прав затриманих.

Чоловіки змогли залишити відділення поліції лише близько опів на шосту, тобто з моменту фактичного затримання до моменту залишення відділення минуло 4 годин 30 хвилин, хоча для цього не було жодних підстав. Більше того, такі дії поліцейських є порушенням ч. 2 ст. 37 ЗУ «Про національну поліцію»: затримання не може тривати довше, аніж 3 години з моменту фактичного затримання, а не від часу складання протоколу. при цьому, у документі має бути зазначено фактичний час затримання.

Відповідно до п.п.5 п.13 Розділу VI. Інструкції №440, рішення про можливість утримання осіб, зокрема, які є пацієнтами замісної підтримувальної терапії, хворих з опіоїдною залежністю, оперативний черговий приймає залежно від висновку лікаря, що фіксується в журналі реєстрації надання медичної допомоги особам, які перебувають в органі (підрозділі) поліції, та письмового доручення начальника органу (підрозділу) поліції. Заходи реагування до таких осіб можуть уживатися лише після надання їм невідкладної медичної допомоги або з дозволу лікаря за результатами проведеного ним огляду затриманої особи.

На адвокатський запит М. Кіптілої надано відео з нагрудних камер працівників поліції щодо обставин затримання Сергія та Євгена. Виявлено, що співробітники поліції таки були проінформовані про те, що затримані є пацієнтами ЗПТ, однак, затримання не фіксувалося у відповідному журналі реєстрації надання медичної допомоги особам, які перебувають на ЗПТ.

Поведінка поліцейських мала ознаки упередженого ставлення до Сергія та Євгена, як до осіб, що перебувають на ЗПТ, та нехтування їхніми правами на свободу пересування. Тому адвокатка звернулася з проханням провести службове розслідування. Відповідно до результатів службового розслідування Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, затримані перебували у якості запрошених в період з 15-30 до 17-30 год. Однак, дана інформація не відповідає дійсності, оскільки отримане відео свідчить про те, що затримання тривало з 12 год. 56 хв., а не з 15-30 год. (отже, складає 4 год. 30 хв.).

Враховуючи вищевикладене, зібрані докази порушень були направлені разом із заявою про вчинення кримінального правопорушення до Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві, які внесли відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань лише після звернення до слідчого судді зі скаргою на їх невнесення.

Наразі Територіальним управлінням ДБР, розташованим у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ст. 365 КК України (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу).

Українська Гельсінська спілка з прав людини виконує проект «Юридичний захист людей, які живуть ВІЛ, ТБ та представників уразливих до ВІЛ груп населення через надання комплексної юридичної допомоги» за фінансової підтримки Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» в рамках реалізації  проекту «Прискорення прогресу у зменшенні тягаря туберкульозу та ВІЛ-інфекції в Україні», що реалізується за фінансової підтримки Глобального фонду для боротьби з СНІДом, туберкульозом та малярією.