9 жовтня у приміщенні Українського кризового медіа-центру відбулась презентація дослідження «Релігійна окупація: утиски Української православної церкви Київського патріархату в Криму» щодо порушення прав УПЦ КП та її парафіян на окупованій території Криму.

Окупація Криму стала викликом сучасній системі захисту прав людини. Відтак усе пов’язане з Україною на півострові зазнало переслідування. Разом з російським законодавством на окуповану територію поширилась і політика нетерпимості до православних конфесій, відмінних від православних церков Московського патріархату. Ситуація, в якій опинилась Кримська єпархія УПЦ КП, ще раз доводить неготовність влади РФ дотримуватись норм міжнародного права.

Ще до вторгнення Росії, віряни УПЦ КП складали релігійну меншину: кількість общин Київського патріархату на півострові вже тоді була у 14 разів менша за кількість общин УПЦ МП. Значною була і різниця у кількості споруд для богослужіння: 415 в УПЦ МП та 12 в УПЦ КП.  «Таке домінування стало однією із підстав представникам УПЦ МП фактично блокувати участь кліриків УПЦ КП у заходах місцевого самоврядування і навіть, в окремих випадках, брати участь в урочистостях, присвячених державним святам. Це ж можна сказати і про представленість УПЦ КП у державних чи муніципальних ЗМІ півострова — згадки про цю Церкву проводилися переважно для її критики», — Олександр Саган, релігієзнавець.

Всього за рік окупації свою діяльність на півострові припинили 38 з 46 парафій  УПЦ КП (продовжують діяти 8). Як мінімум у трьох випадках приміщення храмів були захоплені владою — у м. Севастополь, м. Сімферополь та у с. Перевальне. В останньому — приміщення передали УПЦ Московського патріархату, оскільки її Кримська єпархія уклала договір з російською владою щодо допомоги з патріотичного виховання військових. В деяких випадках парафії припиняли свою діяльність через те, що власники споруд, що використовувались для богослужінь, покинули територію Криму.

«Через загрозу втрати бізнесу за підтримку вірян Київського патріархату, впродовж шести місяців 2014 року було зачинено парафії, що знаходились у приміщеннях українських бізнесменів, у містах Саки, Красноперекопськ, Керч», — архієпископ Сімферопольский і Кримський Климент.

Свобода віросповідання та захист духовних осіб гарантовані міжнародним гуманітарним правом та міжнародним правом прав людини. «Висуваючи жорсткі вимоги щодо перереєстрації релігійних громад відповідно до законодавства РФ, позбавляючи УПЦ КП храмів та церковного майна, російська влада втручається у права, гарантовані статтею 9 Європейської конвенції з прав людини», — коментує Анастасія Мартиновська, юрист Української Гельсінської спілки з прав людини.

«Ситуація, що склалась на півострові, призвела до значного зменшення релігійної групи, яка і без того була меншиною. Дії російської влади можна назвати проявом дискримінації за національною ознакою, оскільки належність до УПЦ КП — є одним з небагатьох доступних способів зберегти українську ідентичність», — Сергій Заєць, експерт Регіонального центру прав людини.

Тематичний огляд «Крим без правил. Релігійна окупація: утиски Української православної церкви Київського патріархату» розкриває більш детально проблему, пов’язану з порушенням релігійних прав кримчан, надає правову оцінку діям окупаційної влади та містить документи на підтвердження порушень з боку Росії.

З оглядом можна ознайомитись за посиланням.