Під час зустрічі керівництво прокуратури запевнило правозахисників про бажання співпрацювати, як в справі Ігоря Індила, так і в інших справах, де є порушення прав людини, зокрема побиття та катування осіб працівниками правоохоронних органів. 

Представники Міжнародної амністії в Україні, Української Гельсінської спілки з прав людини, Центру інформації про права людини та Фундації регіональних ініціатив передали до прокуратури наступне звернення:

 

п. Пшонці В. П.

Генеральному Прокурору України

 

Шановний пане Генеральний Прокурор,

Ми звертаємося до Вас у справі Ігоря Індило, студента, що загинув у кімнаті для затриманих чергової частини Шевченківського районного управління УМВС України у м. Києві 18 травня 2010 року. Ми занепокоєнні, що розслідування факту його смерті не було проведено ефективно, повно та неупереджено.

17 травня 2010 року Ігор Індило почав святкувати свій 20-й день народження, а о 20.15 того ж дня його затримали. Співробітники міліції стверджують, що він був у стані алкогольного сп’яніння та задирався до охоронця гуртожитку. Однак на записах камер відеонагляду видно, як Ігор та його товариш без труднощів входять до чергової частини райвідділу міліції о 20.38.

 

Ігоря допитали, і о 20.52 до нього викликали швидку допомогу, тому що він знаходився у непритомному стані в кімнаті для попереднього розбору. Співробітники міліції не повідомили лікарям швидкої допомоги, чому він був у непритомному стані. Лікар, який приїхав, сказав, що Ігор ні на що не реагував до тих пір, доки вони не торкнулися його голови, коли він почав агресивно захищатися.

Коли Ігор прийшов до тями, лікарі швидкої допомоги залишили чергову частину, не обслідувавши його належним чином. Із записів камер відеонагляду чергової частини видно, що о 21.49 співробітники міліції втягнули Ігоря до камери та залишили його на підлозі. Незважаючи на надзвичайно хаотичні рухи Ігоря, працівники міліції залиши його самого в камері до 4.51, коли того знайшли мертвим.

Працівники міліції повідомили батькам Ігоря про його смерть і попросили їх забрати тіло. Їм сказали, що він задихнувся, але батьки побачили численні синці на тілі сина. Розтин показав, що Ігор Індило помер в результаті перелому черепу та внутрішньої кровотечі, і що ушкодження на його тілі виникли в результаті контакту з тупим предметом. Правоохоронці заявили, що жорстоке поводження не мало місця, і що Ігор Індило помер в результаті падіння з лавки в камері, тому що він був п’яний. Лавка знаходиться на висоті 50 см від підлоги.

 

Кримінальна справа по факту смерті Ігоря Індила була порушена 28 травня 2010 року. 5 січні 2012 року після судового засідання у Києві обидва співробітники міліції, які підозрювалися у спричиненні смерті цього студента, були звільненні. Один з них, Сергій Приходько, був засуджений до 5 років позбавлення волі умовно за «перевищення службових повноважень, що супроводжувалося діями, що ображають особисту гідність потерпілого», а інший, Сергій Коваленко, був звинувачений в «службовій недбалості без тяжких наслідків» і амністований судом.

 

Однак 14 травня 2012 року Апеляційний суд м. Києва повернув справу на додаткове розслідування.

 

Ми вважаємо, що для того, щоб провести ефективне розслідування, необхідно, щонайменше, дати відповідь на наступні питання:  

1.                  Що спричинило втрату свідомості Ігоря у кімнаті для попереднього розбору?

2.                  Якщо Ігор падав на праву сторону у кімнаті попереднього розбору, як зазначено у свідченнях  Приходька С. та Хоменко О., звідки, в нього з’явилися синці на лівій стороні?

3.                  Що насправді відбулося в кімнаті попереднього розбору тієї ночі?

4.                  Якщо Ігор був у стані сильного алкогольного сп’яніння, як стверджують міліція та лікарі, чому його не госпіталізували?  

5.                  Чому Ігорю не надали адекватну медичну допомогу у відділенні міліції (не викликали повторно бригаду швидкої допомоги), зокрема вже тоді, коли він перебував у камері, і на записах відеокамер спостереження видно, що йому було погано?

6.                  Чому не відновлені всі події тієї ночі із урахуванням повного запису всіх відеокамер? Важливо переглянути та проаналізувати абсолютні усі записи, оскільки це допоможе відновити події, а також продемонструє протиріччя та суперечності у показах свідків та підозрюваних, а також їх нездатність надати відповіді на певні запитання. Зокрема на записах видно, що близько 3 ночі до будівлі міліцейського відділу зайшли медики. Проте до Ігоря вони не заходили. Працівники міліції не змогли на судових засіданнях пояснити, що це були за лікарі, хто їх викликав і чому.  

7.                  Чому так сильно змінився стан Ігоря в гіршу сторону, коли його помістили в камеру? За твердженням міліціонерів Ігор перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння. Не зважаючи на це, він вільно пройшов крізь турнікет на вході до відділення міліції, тримаючи руки у кишенях. Але у камері його рухи стають хаотичними.

8.                  Багато запитань викликає судово-медична експертиза. Наприклад, чому немає рентгену ушкоджень кісток черепа Ігоря, а є лише письмові нотатки експерта; чому не досліджений напрямок тріщин, що допомогло б дати відповідь на питання, яким чином отримані травми. 

9.                  Чому ані експертиза, ані слідство не пояснили, звідки взялася кров у шлунку Ігоря?

10.              Чому у медичних документах зафіксовано те, чого медичні лікарі насправді не бачили, або показники, які лікарі не вимірювали? Наприклад, протокол огляду трупу підписаний лікарем швидкої допомоги, а на записах відеокамери спостереження видно, що він навіть не підходив до тіла Ігоря.

11.              Як пояснити численні протиріччя та суперечності у показах Олександра Хоменко, друга Ігоря Індило, який був з ним у відділенні міліції тієї ночі. Олександр навіть сам сказав під час судового засідання: «Я не знаю, яким моїм свідченням повинен вірити суд», і це зафіксовано у протоколі.

 

Також ми хотіли б нагати Вам, що відповідно до положень Європейської конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод, держава зобов’язана поважати право на життя. Це означає, що у випадку утримання особи під вартою, на працівників міліції покладається обов’язок наглядати за затриманим, що включає їх відповідальність за забезпечення безпеки та фізичної недоторканості затриманих. Якщо особа помирає під вартою, тягар доказування покладається на державу, яка має довести, що смерть трапилася з її вини, обґрунтовано пояснити причини смерті.

 

Ми наполегливо закликаємо Вас цього разу провести ретельне, неупереджене та повне розслідування факту смерті Ігоря Індила. 

На що було отримана наступна пропозиція