«Російська влада створила з Костенка образ кривавого майданівця, потім кривавий майданівець почав загрожувати Криму, а згодом у Криму засудили фашиста-майданівця, якраз під День Перемоги», – Дмітрій Сотніков, адвокат Олександра Костенка.

Справа Олександра Костенка є прецедентною та політично мотивованою, не витримує жодної критики з точки зору законності та стандартів правосуддя. Він знаходиться в СІЗО Сімферополя по обвинуваченню в участі у подіях на Майдані в лютому 2014-го року в Києві, у ході яких він нібито наніс легкі тілесні ушкодження бійцю кримського підрозділу МВС України «Беркут», а також по обвинуваченню в незаконному зберіганні зброї, яку, як він стверджує, йому підкинули. 

Ольга Скрирпник, голова громадської організації «Альменда» заявляє: «Неможливо пояснити, на якій підставі РФ завела кримінальну справу та засудила Костенка, громадянина України за події, які відбувались у Києві, до 4 років та 2 місяців колонії. Слідство стверджує, що Олександр нібито прийшов 6 лютого з повинною, але його батько, Федір Костенко, заявив про те, що ще 5 лютого сина викрали та повезли у невідомому напрямку. 3 березня зник сам батько Костенко».

Адвокат Костенка, Дмітрій Сотніков неодноразово звертався до різноманітних інстанцій з заявами про те, що до Костенка застосовують катування. Адвокат вимагав припинити катування, захистити підзахисного від спілкування з особами, які його катували, а також залучити їх до відповідальності. Окрім катувань, на Костенка здійснюється також психологічний тиск шляхом проведення обшуків у його родичів.

Постійні заяви прокурора Поклонської «про боротьбу з радикалами», «про крематорії у Києві», «про гестапо в КМДА» (фрази з обвинувачувальної промови Н. Поклонської в суді у справі Олександра Костенка), фальсифікація доказів, катування свідчать про те, що справа Костенка стала формою розправи над активістами Євромайдану. Вона також заявила: «Найближчим часом поряд з О. Костенком на лаві підсудних з’являться нові підозрювані». Таким чином, справа Олександра Костенка є загрозою практично для будь-якого активіста або навіть учасника Євромайдану. 

За словами Дмітрія Сотнікова: «Справа Костенка повинна увійти до анналів історії світового правосуддя. Цей процес є першим публічним процесом у Росії XXI століття. До судового процесу щодо Костенка були допущені ЗМІ. І держава активно використовувала їх як інструмент маніпуляції суспільною свідомістю. Федеральні ЗМІ не анонсували дійсний хід процесу та сутність пред’явлених обвинувачень. Особа підсудного ними просто використовувалась. Так, спочатку був створений образ кривавого майданівця, потім кривавий майданівець почав загрожувати Криму, а згодом у Криму засудили фашиста-майданівця, якраз під День Перемоги. «Сьогодні ми в особі підсудного судимо не лише його самого, але і саму ідею фашизму та нацизму!» – так сказала прокурор Поклонська Н.В. у своїй обвинувачувальній промові. Політизованість процесу та його публічність змішалися з тиском на захист: зняттям з літака, пікетами біля будівлі суду, заповненням зали суду спецназівцями «Беркут». Але найстрашніше, початок для чого був покладений у сучасній Росії для забезпечення потрібного ходу публічного процесу, – це використання катувань, а також повне ігнорування основоположних міжнародних принципів міжнародного права».

Михайло Тарахкало, директор Фонду стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) погоджується, що катування та позбавлення волі Олександра Костенка є яскравим прикладом політично мотивованих переслідувань та відсутності будь-якого адекватного правового поля на півострові сьогодні. За його словами особливе обурення викликає той факт, що: «так звані суди Криму не лише незаконно позбавили громадянина Костенко свободи, але й винесли неправосудне рішення залишаючись все ще суддями України, бо не позбавлені ВРУ такого статусу досі».

Зараз юристами УГСПЛ у співпраці з адвокатом по справі готується скарга до Європейського суду з прав людини щодо катувань та незаконного позбавлення волі Костенко.

Правозахисники сподіваються, що Суд надасть оцінку фактам грубих порушень прав людини на окупованих РФ територіях.