Селище Велетенське Білозерської громади Херсонщини потерпає від регулярних обстрілів російської армії. Більшість мешканців цього населеного пункту виїхали ще під час окупації. Після звільнення Велетенського українською армією, люди також були змушені виїжджати: росіяни цілять у їхні будинки. Серед тих, хто залишається у рідному селі – Олександр Гречко. Про те як сусідський будинок врятував його від смерті чоловік розповів документаторам Херсонської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в рамках ініціативи «Трибунал для Путіна». Текст розмови опубліковало видання «Вгору».

У Велетенському Олександр Гречко мешкає з 60-х років минулого століття. Все своє життя чоловік відпрацював технологом хлібопекарства. Нині він один з небагатьох місцевих мешканців, хто залишився у рідному селищі після деокупації. На вулиці пана Олександра живуть ще четверо людей. Це літні чоловіки та жінки. 

За словами Олександра Гречка своєю ціллю росіяни обирають саме житлові будинки. Особливо ті, де помічають проблиск світла. Тому з настанням сутінок місцеві щільніше затуляють вікна: лампочки майже не вмикають, ліхтариками користуються вкрай обережно. 

Але навіть такі заходи безпеки не завжди рятують. Одного разу чоловік ледь не загинув під час ворожого обстрілу «градами». 

«У нас тоді ще провідний інтернет працював. Я сидів, дивився  телевізор, передачі через інтернет. Й тут щось як гупне, і повз мене, поряд з головою, щось пролетіло, в шифоньєр за спиною врізалося. Спочатку не зрозумів, що то таке. Виколупав, а то уламок снаряда, ще гарячий», – згадує Олександра Гречка. 

Чоловік каже, що якби не сусідський будинок, він міг би загинути. 

«Один зі снарядів, судячи з траєкторії, розірвався б якраз в моїй оселі, але його політ зупинив сусідський будинок. Отам, де немає пів хати, влучила ракета, що не долетіла до мене. Тоді там вже пусто було, сусіди виїхали. А їх хата, можна сказати, врятувала мені життя», – каже чоловік. 

Ще один снаряд граду тоді влетів у будинок першої вчительки Олександра Гречка, що мешкає на куті вулиці. На щастя, вона лише пробила стіну та застрягла у підлозі, не розірвавшись.  Наступного дня після обстрілу вибухонебезпечний предмет вилучити вибухотехніки. 

Попри все пережите: окупацію, обстріли та підтоплення селища через підрив росіянами Каховської греблі, велетенці продовжують жити та працювати. Вони відновлюють зруйноване майно та не втрачають оптимізму. Разом з місцевими фермерами селяни доглядають за фруктовими садами, яких тут багато, та вирощують городину.

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube

Якщо ви теж є свідком чи жертвою воєнного злочину РФ, повідомте про це. Напишіть на пошту: [email protected] або просто залиште контакти й правозахисники з вами зв’яжуться. Кожна історія важлива! Ці свідчення не дозволять забути про горе, яке росіяни принесли на українські землі та покарати винних. З початку повномасштабного вторгнення, у рамках ініціативи Т4Р, задокументовано понад 59 тисяч воєнних злочинів Росії проти України. Усі дані документатори вносять у загальну базу, яка оновлюється щодня.

Нагадуємо, що мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу постраждалим унаслідок війни Росії проти України, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ми працюємо у 18 областях країни. Щоби дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ.