«Крок, який Україна мала б зробити давно» – Павліченко про ратифікацію Римського статуту
Президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт № 11484 про ратифікацію Римського статуту Міжнародного...
16 August 2024
29 квітня 2024 року суспільство сколихнуло повідомлення про відступ України від своїх зобов’язань за міжнародними договорами, зокрема Конвенцією про захист прав людини (далі – Конвенція) та Міжнародного пакту про політичні та громадянські права (далі – Пакт). Такий крок пояснюється дією воєнного стану. Водночас повідомлення постійного представника України від 04 квітня 2024 року не містить нових відступів, а, навпаки, звужує обсяг відступу від конвенційних прав.
Що це означає та які юридичні наслідки відступу — пояснює Анна Козьменко, юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ.
Україна, як держава-член Ради Європи, зобов’язана виконувати норми щодо дотримання прав людини, передбачені Конвенцією. У разі їхнього порушення, люди або організації можуть подати позов проти України до Європейського суду з прав людини у Страсбурзі. Утім ЄКПЛ дає державам-членам право заявити про аргументоване відхилення від виконання окремих зобов’язань через особливі обставити, у тому числі через військову агресію.
Перше повідомлення про відступ від Конвенції та Додаткових протоколів до неї було надіслано у червні 2015 року, зі змінами, внесеними у листопаді 2015 року, червні 2016 року та лютому 2017 року. У грудні 2019 року повідомлення частково відкликали, а у квітні 2021 року — оновили. Відступ від Пакту відбувався за тією ж схемою. У червні 2015 року Україна повідомила про свій відступ, потім оновила його в листопаді 2015 року, липні 2016 року, січні 2017 року та листопаді 2019 року.
Листом від 28 лютого 2022 року постійний представник України повідомив про відступ від статей 3, ч. 3 ст. 8, 9, 12, 13, 17, 19, 20, 21, 22, 24, 25, 26, 27 Пакту та пункту 3 статті 4 (Заборона рабства і примусової праці), статей 8 (Право на повагу до приватного і сімейного життя), 9 (Свобода думки, совісті і релігії), 10 (Свобода вираження поглядів), 11 (Свобода зібрань та об’єднання), 13 (Право на ефективний засіб правового захисту), 14 (Заборона дискримінації), 16 (Обмеження політичної діяльності іноземців) Конвенції, статтями 1 (Захист власності), 2 (Право на освіту) Додаткового протоколу, статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції (Свобода пересування).
Необхідність відступу від цих справ обґрунтували введенням воєнного стану, та відповідно можливістю військового командування вживати заходів, передбачених ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в результаті яких можуть бути обмежені вище наведені права та свободи. У повідомленні зазначалося, що відступ почав діяти з 00 годин 00 хвилин 24 лютого 2022 року на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях, місті Києві з 00 годин 00 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 днів (період воєнного стану).
Надалі, після кожного указу Президента України про продовження воєнного стану, постійний представник України подавав повідомлення про подовження зазначених у листі від 28 лютого 2022 року відступів, не змінюючи його зміст, не оцінюючи гостроту ситуацію, обґрунтованість та необхідність відступу з плином часу.
Повідомлення постійного представника України від 04 квітня 2024 року лише повторює зміст попередніх повідомлень, за виключенням відкликання відступу від прав, передбачених 3, частини 3 статті 8, статей 9, 13, 20, 22, 24, 26, 27 Пакту та пункту 3 статті 4, статей 9, 13, 14, 16 Конвенції. Тобто, Уряд скасував раніше заявлений відступ від деяких прав.
Водночас це не створило знищуючих юридичних наслідків, оскільки скасовується відступ від тих прав, від яких Україна не мала права відступати в принципі, або це було просто недоречним. Зокрема, забороняється, навіть під час воєнного стану, відступ від таких прав як заборона дискримінації, заборона примусової праці, право на свободу думки, совісті та релігії, право на ефективний засіб правового захисту. Що стосується обмеження політичної діяльності, то в аналізі Ради Європи такий відступ України названо «безглуздим, оскільки це положення є не правом, а обмеженням. Відступ від нього означає, що таке обмеження більше не діє в період надзвичайного стану, а отже, політична діяльність іноземців є дозволеною».
Автор: Анна Козьменко, юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ
Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.
Президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт № 11484 про ратифікацію Римського статуту Міжнародного...
16 August 2024
Оновлений навчально-методичний посібник «Вивчаючи міжнародне гуманітарне право» вже у доступі для використання! Зміст посібника оновлено...
12 August 2024
Родина Марії (ім’я змінене) з Маріуполя була на обліку у місцевих соцслужбах як така, що...
08 August 2024
Ще влітку минулого року житель Одещини звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із...
07 August 2024