Наприкінці минулого року країну сколихнула новина про напад на 36-річного активіста та Артема Мирошниченка у Бахмуті Донецької області. Увечері 29 листопада на Артема Мирошниченка напали неподалік його власного дому. Зловмисники завдали потерпілому серйозних пошкоджень, зокрема – відкриту черепно-мозкову травму та численні переломи черепа. Артема госпіталізували у непритомному стані, він ще кілька днів пробув у комі. Його не стало 6 грудня. 

Нападники на Артема – двоє неповнолітніх осіб. 7 грудня Артемівський міськрайонний суд відправив до СІЗО Олександра Баришка, якому на момент нападу було 17 років. 11 грудня Донецький апеляційний суд помістив під варту 16-річного Миколу Барабаша.

Слідство у справі нападу на активіста завершилося. Наразі тривають судові засідання.

Адвокат УГСПЛ Олександр Кадієвський представляє інтереси рідних Артема в цій справі. Розповідаємо вам, що інкримінують неповнолітнім нападникам, як проходять судові слухання та куди подівся свідок, який запевняв, що Артема побили за його україномовність.

 

Що інкримінують нападникам

Неповнолітнім Миколі Барабашу та Олександру Баришку інкримінують ст. 121 ККУ та ст. 187 – нанесення умисно тяжких тілесних ушкоджень та розбійний напад.

“Нападники нишпорили по кишенях Артема, – пояснює Олександр Кадієвський. – Є відповідне відео з камер відеоспостереження. На них чітко видно, що вони нишпорили по кишенях і щось шукали”.

Під час попереднього засідання, яке відбулося у травні, Барабашу та Баришку зачитали обвинувальний акт та допитали чотирьох свідків. Серед них – дівчина з компанії обвинувачених, випадкова очевидиця подій, яка проходила повз та з будинку якої були зняті камери відеоспостереження, а також батьки Артема Мирошниченка.

Наступне засідання було заплановане на 11 червня. Утім, слухання перенесли, бо брат Артема Сергій отримав повістку з помилковою датою засідання. Тож наступний суд відбудеться 25 червня. 

Якщо знову нічого не завадить проведенню засідання, то буде допитано ще одного свідка – сусіда сім’ї загиблого, який разом із батьком забирав Артема з місця події, та Сергія, брата вбитого.

 

Позиція сторони захисту

Родичі нападників за весь час не намагалися сконтактувати з сім’єю потерпілого. 

“З родичами обвинувачених ми стояли неподалік під час перерви у судовому засіданні. Вони не намагалися навіть з нами заговорити, я вже не кажу про якісь вибачення”, – пригадує брат загиблого Сергій. – Родичі тих, хто вбив, на нас ніяк не реагують, а лише обурюються сумі відшкодування“.

А самі обвинувачені – заперечують свою вину.

Олександр Баришок з самого початку не вважав себе винним і наполягав, що напад скоїв другий обвинувачений. Сам Баришок уже має судимість за злочин проти власності. Зі ЗМІ відомо, що підлітка виключили з аграрного ліцею. В одному з творів той нібито написав, що хоче стати кілером.

Натомість Микола Барабаш змінив свою позицію.

“На досудовому слідстві нападник, котрий наносив більшість ударів, визнавав свою вину. А зараз позиція захисту зовсім протилежна. Вони повністю не визнають свою провину, заперечують позов”, – зазначає Кадієвський.

 

Куди поділась версія про мову

За кілька днів після нападу на Артема Мирошниченка у ЗМІ з’явилася версія про те, що напад на волонтера стався на грунті мовного конфлікту. Начебто існував свідок, який став випадковим очевидцем діалогу нападників та загиблого.

“Чего ты тут ходишь?” — спитали вони випадкового перехожого. Той щось відповів та пришвидшив рух. “А на нормальном языке ты не можешь? Мы на этом не понимаем!”, – так описує видання “Український тиждень” події, які начебто передували нападу, зі слів анонімного свідка. 

Однак ні під час слідства, ні в судовому засіданні версія про напад через україномовність Мирошниченка не фігурує.

“Немає свідків, – пояснює Кадієвський. – Таких даних не знайшло доудове слідство. Свідок, який залишився невідомим, турбуючись про своє життя і здоров’я, не захотів свідчити. Тому ми не можемо на нього навіть посилатися”. 

За словами юриста, свідки, які були допитані в суді, повідомили, що нападники були в неадекватному стані і деякий час прямували за загиблим. 

“З якою метою? Напевно, з метою розбійного нападу”, – додає він. 

До слова, ще в грудні 2019 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області оприлюднив заяву, у якій назвав інформацію про мовний конфлікт недостовірною та зазначив, що під час обрання запобіжного заходу Баришку підтвердження їй не знайшлося.

“Після розгляду судом клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу неповнолітньому, який підозрюється у вчиненні злочину відносно активіста та волонтера м. Бахмута, у публікаціях та особистих коментарях в соціальних мережах розповсюджується інформація про те, що цей злочин був скоєний на ґрунті ненависті до української мови та України. Поширена інформація ґрунтується на неправдивих даних та є недостовірною. У ході закритого судового засідання, яке проводилось судом 02 грудня, таких фактів не встановлено та не виявлено”, – йдеться в документі.

Версія про вбивство через україномовність Артема Мирошниченка, ймовірно, з’явилася тому, що прифронтові регіони досі перебувають у зоні ризику. За відсутності зрозумілої державної політики з урегулювання та примирення конфлікти між проукраїнським та проросійським населенням посилюються, а настрої радикалізуються. 

Не зважаючи на це, наголошує сім’я загиблого, дивує поведінка в суді адвоката підсудного Барабаша. Попри те, що майже всі свідки спілкувалися українською мовою, захисник принципово не переходив на державну і питання ставив винятково російською мовою. 

“Згідно з законом, судочинство ведеться державною мовою. Є лише виключення для свідків. Вони можуть давати покази зручною для них мовою, якщо належать до національних меншин“, – пояснює Кадієвський. 

Тому адвокат подав клопотання до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області, в якому відбуваються засідання, з вимогою зобов’язати захисника спілкуватися в суді державною мовою. Сторона потерпілого сподівається, що суд розгляне це клопотання найближчим часом.

Окрім букви закону, це принципова позиція сім’ї загиблого Артема Мирошниченка. Адже з початку війни у 2014-му році вони всі перейшли на українську мову та розмовляли винятково нею. Таким був вибір і самого Артема.

 

***

Сім’я загиблого волонтера просить підтримати їх під час розгляду справи.

“Якщо зможете, приїжджайте або підтягуйте народ, тому що вони (нападники) дуже вільно почали себе відчувати. Коли ми були в Бахмуті, багато людей приходило, військові, активісти, тоді вони сиділи спокійно. А зараз підтримки немає. Нападники сидять у залі суду, посміхаються”, – розповідає Сергій Мирошниченко.

 

УГСПЛ інформуватиме про перебіг судових слухань.