Станція Рача на Житомирщині – проміжна залізнична станція на лінії Овруч — Вільча. Знаходиться лише в кількох кілометрах від державного кордону з Білоруссю, тому вже в перший день повномасштабного вторгнення її мешканці опинились під обстрілами російських військ, а потім і окупацією. Майже місяць місцева пенсіонерка Тетяна Бурба переховувалась по сусідах, а потім пішки евакуювалась. Свої свідчення жінка надала документаторам Рівненської та Львівської приймалень УГСПЛ в межах ініціативи «Трибунал для Путіна». 

Війну Тетяна Бурба зустріла у ліжку. Її розбудив сусід о пів на п’яту годину ранку: чоловік повідомив, що почалась війна і вже горить лісництво. Жінка швидко зібрала документи і разом з іншими односельцями пішла ховатись у ліс. Вже там люди стали свідками обстрілу «градами» території України з-за білоруського кордону. 

Жінка вирішила повертатись додому. Вона подолала небезпечну дорогу: постійно ховаючись від вогню, який вели російські військові. Коли пенсіонерка дійшла до Станції Рачі, там вже нікого майже не залишилось: переважна більшість односельців одразу виїхали до смт Народичі. 

Перший час пенсіонерка переховувалась в оселі своєї «неходячої» знайомої в селі Радча. Жінки бачили, як російські вертольоти літають над будинками, а потім відбувались обстріли «градами». Під час одного з них вибухова хвиля пошкодила будинок: все потрощило, повилітали вікна, Тетяну відкинуло в іншу кімнату, а її товаришка опинилась під ліжком. На щастя, обидві залишились неушкодженими. 

Впродовж місяця Тетяна Бурба ще прожила в межах села Радча: вона ходила то до знайомих, потім вдалось перебратись до сватів. 

«Росіяни постійно обстрілювали. Тільки вийдеш з погреба – свистисть: треба знову ховатись. Найсильніші обстріли були вночі. Від «градів» усе небо було яскравим. Осколки побили машину мого свата. Через обстріли п’ять хат згоріли по селу», – розповідає Тетяна Бурба. 

Залишатись у населеному пункті було небезпечно. Крім того, гуманітарної допомоги не було: не привозили хліба, ліки закінчились. 

Вже наприкінці березня одна з односельчанок запропонувала пані Тетяні йти пішки в бік Залісся. Але їхній шлях мав пройти повз російських військових. 

Жінки начепили на себе білу тканину і відправились у путь. 

«На тому перехресті було море військових. Я нарахувала 6 танків, які вони закопали, самі дула стирчали. Нас зустріли кілька військових зі зброєю, яку вона наставили на нас з попутчицею. Коли ми пояснили хто та куди йдемо, вони погукали старшого. Він став розпитувати також чи є в нас діти, де вони, де наші чоловіки. Ми сказали, що в нас нікого немає», – ділиться спогадами жінка. 

Військові «завантажили» жінок на бронетехнику і відвезли в село Грезля. Звідти вони пішли пішки на Залісся. 

«В мене не було сил йти. Трішки пройду і лягаю на землю. Пити хотілось страшенно. Доводилось набирати з землі снігу та топити його в роті», –  згадує Бурба. 

Жінкам пощастило. За деякий час вони побачили машину знайомого, який «підбирав» односельців, які самостійно евакуювались. 

Тетяна Бурба спочатку опинилась у лікарні. Жінка вперше за місяць змогла помитись та отримати необхідну медичну допомогу. Впродовж наступних п’яти місяців вона перебувала в різних населених пунктах Житомирщини і в серпні повернулась додому. 

На жаль, будинок отримав серйозних пошкоджень від російських обстрілів поки жінка була в евакуації. 

Якщо ви теж є свідком чи жертвою воєнного злочину РФ, повідомте про це. Напишіть на пошту: [email protected] або просто залиште контакти й правозахисники з вами зв’яжуться. Кожна історія важлива! Ці свідчення не дозволять забути про горе, яке росіяни принесли на українські землі та покарати винних. З початку повномасштабного вторгнення, у рамках ініціативи Т4Р, задокументовано понад 57 тисяч воєнних злочинів Росії проти України. Усі дані документатори вносять у загальну базу, яка оновлюється щодня.

Нагадуємо, що мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу постраждалим унаслідок війни Росії проти України, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ми працюємо у 18 областях країни. Щоби дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ.

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube