В суботу, 3 березня 2018 року, зранку поліцейські та військовослужбовці Нацгвардії під приводом виконання судового рішення зайшли до наметового містечка, вивели практично всіх, хто перебував в цьому містечку, після чого почали розбирати намети, паркани, споруджені барикади та завали.

Що ж відбулося? Виконання судового рішення і відновлення громадського порядку чи порушення права на мирні зібрання і свавільне видворення тих, хто перебував у наметовому містечку?

Чи всі дії відбувались у законний і правовий спосіб, чи не порушувались права окремих осіб? Чи дії правоохоронців були правомірними? Чи дії мітингувальників були в межах закону?

Фото суботнього ранку – розбиті голови, посаджені у сніг на коліна декілька мітингувальників, машини швидкої допомоги, до яких завантажують травмованих.

Короткий статистичний виклад – 13 потерпілих мітингувальників, що отримали ушкодження, з них один потрапив того ж дня на операційний стіл, 7 правоохоронців отримали травми.  111 осіб були доправлені до двох райвідділів поліції в статусі свідків, на чотирьох таких осіб були складені адмінпротоколи (https://www.unian.ua/society/10029704-z-bilsh-nizh-sotni-zatrimanih-pid-radoyu-adminprotokoli-sklali-lishe-na-chotiroh-policiya.html). Потерпілими від дій поліції стали три журналісти різних видань, про що заявили в Інституті масової інформації http://imi.org.ua/news/imi-vymahaje-nehajno-rozsliduvaty-i-pokaraty-pravoohorontsiv-yaki-napaly-na-zhurnalistiv/.

Правоохоронцям відразу закинули перевищення повноважень і надмірне застосування сили, примусовий привід в якості свідків всіх мітингуючих під Верховною Радою. Закидали, що поліцейські були без ідентифікаторів на шоломах, однак, як мінімум декотрі з них були з відповідними нанесеними цифрами – див. фото https://www.unian.ua/society/10029506-shturm-pid-radoyu-11-mitinguvalnikiv-u-likarni-odnogo-operuyut.html

Поліція, в свою чергу, через своїх речників не припускала навіть можливості, що вона діяла поза межами закону, і демонструвала знайдені холодну зброю та боєприпаси як виправдання для жорстких дій із затриманням осіб.

Як, чому саме в такий спосіб і що відбувалось – це має бути встановлене в результаті обов’язкового розслідування, яке має бути проведено неупереджено, професійно і без зволікань.

Досить сказати, що вся операція (а це була саме підготовлена та здійснена операція із залученням понад 600 співробітників поліції та національної гвардії) супроводжувалась відеозйомкою журналістів та спостерігачів, так само відбувалась оперативна зйомка правоохоронцями, що мала фіксувати всі порушення, які мали місце під час здійснення цієї операції. Відтак, в результаті розслідування обставин цієї події необхідно визначити, за яких обставин і наскільки правомірно були завдані тілесні ушкодження, хто віддавав наказ та виконував такі дії (як з боку правоохоронців, так і з боку тих, хто перебував у наметовому містечку), чи законними були дії правоохоронців і чи пропорційним було застосування сили з їхнього боку.

Ситуація не є ані простою, ані однозначною, і навішування ярликів на будь-кого з учасників цієї події не наблизить до встановлення істини та виправлення порушень. Тому має бути максимально прозорий публічний, професійний і неупереджений процес розслідування цього інциденту з належними висновками.

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини

Олександр Павліченко

Директор Харківської правозахисної групи

Євген Захаров

фото RadioSvoboda.org