Всі англомовні новини використовували заяву Міжнародної Амністії як єдине джерело фактів по справі – в свою чергу виглядає, що повідомлення Міжнародної Амністії повністю взяті з Іранського сайту Peyk-e Iran. Факти виглядають неясними, але історія глибоко турбує.

Ця страта – десята стата дитини-злочинця в країні зафіксована Міжнародною Амністією з 1990 року. Міжнародна Амністія закликає судову владу Ірану припинити подальші страти дітей-злочинців для того, щоб привести Іранський закон та правозастосування у відповідність до міжнародного норм з прав людини.

Також, Міжнародна Амністія вимагає пояснень від влади щодо того, чи Атеджех Раджабі мала захисника і чи законно призначений лікар визнав її осудною.

Згідно з повідомленням сайту Peyk-e Iran Атеджех Раджабі була засуджена до смертної кари місцевим судом в Нека в північній Іранській провінції Мазандарах за „дії несумісні з невинністю”. Під час суду, де за повідомленнями вона не мала захисника, суддя суворо критикував її за одяг, згодом цей же суддя накинув їй зашморг на шию.

Повідомляється, що хоча національний паспорт Атеджех Раджабі вказував, що їй 16 років, Суд Мазандаран оголосив, що їй 22. В Ірані всі смертельні вироки повинні бути затверджені в Верховному Суді. Смертний вирок був затверджений Верховним Судом і Атеджех Панджабі була повішена в центрі міста Нека 15 серпня.

Співвідповідач Атеджех Раджабі, невідомий чоловік, був засуджений за повідомленнями до 100 ударів нагайкою та відпущений після виконання покарання.

Як підписант Міжнародної Конвенції про громадянські та політичні права та Конвенції ООН про права дитини, Іран прийняв зобов’язання не страчувати дітей-злочинців. Два документи передбачають, що смертна кара не повинна застосовуватися за злочини вчинені особою, яка не мала 18 років на час їх вчинення. За повідомленнями, закон про заборону смертної страти до осіб молодших за 18 років розглядався Парламентом в грудні 2003 року. Проте, є сумніви щодо його ратифікації Наглядовою Радою, найвищим законодавчим органом Ірану.