6 листопада 2019 року в ІА «Укрінформ» відбулась прес-конференція УГСПЛ на який було обговорено коло питань щодо стихійних ромських поселень в Києві.  Звідки і чому відбувається сезонна трудова міграція ромів до столиці? Чому стихійні поселенні ромів у Києві – проблема не тільки поліції? Що та як може робити влада для мешканців стихійних поселень?

На прес-конференції 6 листопада саме така постановка питань була досить прихильно сприйнята гостями ІА «Укрінформ». Адже негаразди з ромськими громадами, які приїздять до Києва під час сезонної трудової міграції, трапляються постійно. Погрози, підпали стихійних поселень, побиття – увесь цей спектр негативних явищ вказував на те, що «ромська проблема» пролягає нібито у площині поліцейської діяльності. Тому допомога з боку влади вбачалася виключно у вжиті превентивних заходів Національної поліції.

Проте спікери досить переконливо продемонстрували, що більшість проблем, пов’язаних із стихійними ромськими поселеннями в Києві, є проблемами соціального порядку. І допомагати вирішувати їх повинні й місцеві орган самоуправління. Це, перш за усе, стосується створення гідних умов для перебування в столиці – наявність біотуалетів, контейнерів для сміття, доступ до питної води та електомережі. По-друге – організація та надання соціальних, освітніх і медичних послуг для мешканців ромських поселень. По-третє, це робота з координації інтересів місцевої громади, потенційних роботодавців, ресурсів неурядових організацій та власне потреб самих ромів.

І головною проблемою при вирішенні означених проблем постають зовсім не матеріальні чинники, а виключно психологічна готовність представників місцевого самоврядування до роботи у цьому напрямку. Олег Мартиненко (УГСПЛ) повідомив, що за розрахунками Деснянської РДА кошторис надання комунальних послуг (13 біотуалетів, 5 контейнерів для сміття) для 130 ромів, які перебувають на її території, складає лише 28250 грн. на місяць. Це сума, яку можна закладати як у бюджет РДА, так й очікувати від благодійних та міжнародних організацій після звернення до них з боку РДА. Але саме ці дії для посадових осіб КМДА є найбільш складними через їх неготовність сприймати вирішення ромських проблем як частину своїх посадових обов’язків.

Олег Матвєйцов (МВС України) та Сергій Єфименко (Національна поліція) розповіли про непростий процес розробки алгоритмів взаємодії органів правопорядку з місцевою владою у випадку, коли стихійне ромське поселення з’являється в межах столичної юрисдикції.

Юліан Кондур (МБО «Ромський Жіночий Фонд «Чіріклі») окреслив увесь обсяг проблемних питань, з якими мають справу ромські громади під час сезонної трудової міграції. Будучи одним з експертів, який працював над розробкою алгоритмів взаємодії органів влади, він звернув увагу на необхідність подальшої підготовки ромських медіаторів, допомога яких є неоціненною у випадках, коли представниками влади потрібно долати не лише мовний бар’єр, але й враховувати специфіку ромської культури.

Перспективним результатом обговорення, здійсненого в станах «Укрінформу» за підтримки МФ «Відродження», стала готовність спікерів більш активно залучати експертні ресурси КМДА для створення сучасної, безконфліктної моделі реагування на потреби усіх громад, що проживають на території столиці.

Фото Укрінформ

Юридична та адвокаційна допомога ромському населенню здійснюється УГСПЛ у рамках проекту «Сприяння соціалізації ромського населення та захист його прав» за підтримки МФ «Відродження».