Суддя  Червонозаводського районного суді Харківської області Людмила Нікуліна у категоричній формі зажадала від представника ЗМІ подання заяви… на право користування диктофоном у судовій залі. Усі намагання журналіста пояснити, що таке право закріплене законодавством і не потребує додаткових узгоджень, не знайшли розуміння у представниці судової гілки влади. «Я нє протів, чтоб Ви прісутствовалі, но Ви ж запішитє всьо», – з такою «аргументацією» суддя зажадала від журналіста полишити зал.

– З якого Ви каналу?

– Не з каналу. Видання Харківської правозахисної групи «Права людини». Юрій Чумак.
– Ви хочете присутнім бути у судовому засіданні?
– Так, воно ж є відкритим? – Хочу.
– Воно є відкритим, але Ви… Повторіть, будь ласка, представник кого?
– Чумак Юрій Володимирович. Бюлетень «Права людини», Харківська правозахисна група. Відповідне посвідчення…
– Але це журнал чи газета, чи шо?
– Це є бюлетень плюс Інтернет-видання.
– Це є бюлетень. Дайте… Вообще, надо заявлять перед засєданієм. Єслі засоби ЗМІ, то перед засєданієм нужно пісать заявлєніє на участіє. Ви заявлєнія такого нє далі суду?
– Наскільки мені відомо, це засідання є відкритим.
– Засідання є відкритим, але по Закону «Об інформації», засоби масової інформації своїх представників, яких направляють, вони надають суду заяву – про допуск чи не допуск. Заяви такої немає?
– Немає такого в Законі «Про інформацію».
– Тоді суд не може Вас допустити, залучити. Тому Ви будете давати інформацію у засоби масової інформації, в газету, журнал. Ви не писали заяви! Напишіть, будь ласка, заяву за підписом головного редактора – ми Вас, я Вас допущу до справи. Сьогодні – ні!
– Ваша честь, в Законі «Про інформацію» немає такої вимоги… Є вимога, щодо того, що ми мусимо писати, якщо є бажання здійснювати фото або відеозапис, або аудіозапис зі стаціонарних пристроїв.
– А Ви що будете робити?!
– Ми не будемо робити ні фото, ні відеозапис або…
– Ви запишете на магнітофон?
– Так.
– Шо так?!
– Аудіозаписи мають право здійснювати всі, які присутні на засіданні.
– Но Ви обязани мнє об етом мнє заявлєніє дать! Я Вам разрєшу, что Вам дєлать: прісутствовать, дєлать відєозапісь, аудіозапісь дєлать. Ви будєтє щас дєлать аудіозапісь без дозволу суда! Я нє протів, чтоб Ви прісутствовалі, но Ви ж запішитє всьо! А для етого у мєня должна бить… Сєйчас же у нас не просто так. Нужно, чтоб Ви далі заявлєніє об етом. Я єго сєйчас поставлю на расмотрєніє, рассмотрю і скажу: допускаю Вас ілі нєт. Ви етого нє сдєлалі.
– Ще раз наголошую, що закон визначає права журналістів бути присутніми і…
– Я Вам єщо раз сказала: дайте заявлєніє! Процес открит, но Ви будєтє пісать на аудіозапісь – дайте заявлєніє об етом.
– Я зараз можу це зробити?
– Да, пішітє заявлєніє. Ви шлі в суд для того, чтоби дать заявлєніє. А нє просто… Єслі би Ви просто прісутствовалі – пожалуйста, но Ви прісутствуєтє нє просто. Ви дадітє какую-то інформацію в пєчать. Я дожна Вас… рєшить вопрос: допускать ілі нєт. Я как судья в судє.
– Ну тоді, будь ласка, винесіть процесуальне рішення, яким позбавите мене – я про це дам інформацію в пресу.
– Так заявлєнія Вашего нєт. Про що Вас позбавляти? Ви єщо нє заявлялі о сєбє. Пожалуйста, Ви о сєбє нє заявлялі! Что прошу прісутствовать. Виходітє, пожалуйста! Нема Вашої заяви про присутність!
– Це засідання є відкритим.
– Будь ласка, освободітє зал! Виходітє із зала!
– Ну вот об етом я і напишу!

Виконуючи надану (російською мовою – щоб суддя краще зрозуміла) обіцянку, публікуємо цей матеріал з ціллю, щоб вельмиповажні судді нарешті відкрили відповідні процесуальні кодекси та прочитали норми, якими регулюється присутність осіб, в тому числі й журналістів, у судовому засіданні. Аби у майбутньому не скоювали діянь, що можуть кваліфікуватися як самоправство та/або перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

Юрій Чумак, член правління Харківської обласної організації Національної спілки журналістів України

Правовий коментар:
Частина 2 статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що має промовисту назву «Гласність і відкритість судового процесу», чітко формулює, що розгляд справ у судах відбувається відкрито (крім випадків, установлених процесуальним законом).
Фактично, чинне в Україні законодавство передбачає лише один випадок, коли допускається обмеження гласності судового процесу – йдеться про ситуацію, коли суд своєю ухвалою затверджує рішення про закритий судовий розгляд.
У згаданій вище статті Закону наголошено: «Учасники судового процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби».
Спеціалізованим процесуальним законом, що регулює роботу судів під час розгляду цивільних справ, є Цивільно-процесуальний кодекс України, стаття 6 якого має схожу назву – «Гласність та відкритість судового розгляду».
У ній зазначено, що розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито. А її частина 8 визначає: «Учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої».
Ні про які «заяви» у даному контексті навіть не згадується, оскільки це право є гарантованим для всіх – і не тільки для журналістів.
Суд може визначатися лише у питанні транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, проведення в залі судового засідання фото-, відео- і кінозйомки, а також «звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури», що допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі.
Оскільки портативний диктофон відноситься саме до портативних аудіо-технічних пристроїв, його використання в судовому засіданні є вільним і законодавством не обмежується.
Навпаки, згідно зі статтею 27 Закону України «Про інформацію», порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.

Арсен Османов, медіа-юрист, член Асоціації українських моніторів дотримання прав людини