Родина переселенок з Донецької області отримала право на адресну допомогу завдяки підтвердженню з Антитерористичного центру

До Сумської приймальні УГСПЛ звернулася родина переселенців П. Сім’ї було відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на наступний шестимісячний строк. Підстава – їхнє попереднє місце проживання.

Родина П. була зареєстрована у селі Сонцевому Старобешівського району Донецької області. Село не входило ні до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, ні до переліку населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення (зазначені переліки затверджені розпорядженням КМУ №1085-р від 07.11.2014 р.). Таку правову позицію зайняв відповідний орган соціального захисту, який відмовив родині П. у виплатах так званих «переселенських грошей». Ця соціальна виплата для родини, що складається лише з жінок: мами, бабусі та доньки – була вагомою часткою сімейного бюджету. Юристи приймальні розібралися в ситуації.

Дійсно, як і зазначено в листі – офіційній відмові переселенкм, – ПКМУ №370 від 31.05.2017 р. були внесені зміни до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Відповідно до змін, щомісячна адресна допомога надається ВПО, зокрема тим, що перемістилися з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Розпорядженням КМУ №1085-р від 07.11.2014 р. затверджено два переліки: «Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження» та «Перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення». Кожний з Переліків містить список населених пунктів, розміщених за ознакою  належності до областей – Донецької та Луганської, та поділені, в свою чергу, на категорії: «Міста обласного значення» і «Населені пункти».

Разом з тим, якщо переглянути ці Переліки, то нескладно помітити, що в категорії «Населені пункти» знаходяться як назви районів, так і назви міст, селищ, селищ міського типу. Водночас, якщо територія деяких районів у повному обсязі (без виключення якихось населених пунктів) підпадає під певну за змістом категорію (наприклад, «Населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження»), то в цьому випадку жодний населений пункт таких районів окремим рядком в Переліку не зазначається. В Переліку, таким чином, присутня лише назва такого району і відсутні назви самих населених пунктів. Наприклад: «Населені пункти: Амвросіївського району».

І навпаки, якщо у певному районі територіально підпадають під дану категорію тільки деякі населені пункти, тоді в цьому випадку в Переліку зазначається назва району, а далі, після двокрапки – назви населених пунктів, що входять до даної категорії. Наприклад: «Артемівського району*: смт Булавинське м. Вуглегірськ смт Олександрійське і т. д.».

Таким чином, завдяки простому граматичному тлумаченню тексту даного нормативного правового акту, можна зробити висновок, що с. Сонцеве Старобешівського району, Донецької обл., відноситься до категорії населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, оскільки в Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, присутній рядок «Старобешівського району», після слова «району» немає двокрапки і далі не наданий ніякий список населених пунктів, які б входили до даної категорії.

Граматичний спосіб тлумачення норм права враховує розбіжності між буквальним текстом і справжнім змістом юридичних норм. Завдання тлумачення і його успішного розв’язання залежить як від знання суб’єкта пізнання (законодавця), який формулює норму у вигляді статті, так і від правозастосовувача, який використовує текст нормативно-правового акту, керуючись загальномовними нормами. Важливою передумовою є також і техніко-юридична досконалість самого тексту. Мета тлумачення – правильне й однакове розуміння норм права та правильне й однакове застосування і реалізація норм права.

На підтвердження такої юридичної консультації, яка була надана родині П., співробітники приймальні оформили ще й офіційне звернення до Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України.

Через деякий час правовий висновок щодо с. Сонцевого був також підтверджений листом, що надійшов від Штабу Антитерористичного центру при СБУ у відповідь на звернення, підготовлене приймальнею. Як зазначено в листі, згідно з додатком до розпорядження КМУ №1275-р від 02.12.2015 р., с. Сонцеве віднесено до Старобешівського району Донецької обл., включеного у перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (додаток 1 до розпорядження КМУ №1085-р від 07.11.2014 р.).

Отже, співробітники відповідного управління соціального захисту населення неправильно розтлумачили та застосували розпорядження КМУ, коли вирішували питання щодо призначення родині П. щомісячної адресної допомоги ВПО на наступний шестимісячний строк. В результаті цього було прийняте неправомірне рішення.

Порушенню прав сім’ї П. можна було б запобігти, якби чиновники просто звернулись за офіційним роз’ясненням зазначеного розпорядження. І для цього у органу соціального захисту було набагато більше можливостей, аніж у громадян вразливої категорії, що звернулись за допомогою до приймальні УГСПЛ в Сумській області.

У листі від Штабу Антитерористичного центру при СБУ, правники отримали офіційне підтвердження факту – с. Сонцеве Старобешівського району Донецької області належить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Інформація, викладена в листі  підтверджувала, що інших підстав, які могли б негативно вплинути на прийняття рішення щодо призначення щомісячної адресної допомоги, немає. Після цього юристи приймальні УГСПЛ у Сумах підготували письмове звернення в інтересах сім’ї П. до органу соціального захисту. У ньому зазначались вимоги взяти до уваги інформацію, викладену у листі Штабу Антитерористичного центру; повторно розглянути заяву щодо про призначення щомісячної адресної допомоги та врешті прийняти рішення щодо призначення на наступний шестимісячний термін.

Наразі заява була задоволена – родина П. отримує належну їй допомогу.

За словами заступниці координатора приймальні УГСПЛ у Сумах Наталії Єсіної, історія є класичною інструкцією, як треба діяти в подібних ситуаціях. «На жаль, найчастіше, у людей просто опускаються руки і вони не мають ані сил, ані бажання сперечатися з чиновниками. Випадки вільного тлумачення діючого законодавства трапляються час від часу у різних підрозділах з питань соціального захисту населення, – каже вона.  – Тільки за останні два місяці юристи приймальні проконсультували ще три родини, які переїхали з невеликих населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. У кожному з випадків, після консультації з правозахисниками, рішуче налаштовані переселенці записувалися на особистий прийом до керівників відповідних установ і після обґрунтованого усного звернення, з викладенням усіх обставин справи, їх заяви щодо призначення щомісячної адресної допомоги, розглядалися позитивно».