Керівники Української Гельсінської спілки з прав людини та Харківської правозахисної групи презентували коаліцію в інформаційному агентстві Інтерфакс

16 січня дванадцять громадських правозахисних організацій з Києва, Харкова, Одеси, Дніпра, Львова, Кропивницького, Луцька, Херсона та Чортківа (Тернопільська область) підписали Меморандум про створення Коаліції «Проти катувань». Учасники прес-конференції – виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров та голова правління УГСПЛ Олександр Павліченко – ознайомили журналістів із порушеннями прав людини в цій сфері, а також основними напрямками діяльності Коаліції та принципами своєї співпраці.

Головна мета коаліції – зменшити рівень катувань та жорстокого поводження з людьми у місцях несвободи в країні. Організації, які її заснували, вже давно працюють разом в цій сфері. Тим не менше, останнім часом порушення прав людини стали більш серйозними і вимагають більше спільних зусиль для покращення ситуації. На прес-конференції експерти зазначили, що інші коаліції, які були створені останніми роками, не охоплюють проблему катувань в повному обсязі та майже не ведуть захист прав людини у випадках конкретних порушень, вони більше орієнтовані на моніторинг діяльності державних органів. Тому виникає нагальна потреба створити коаліцію, яка буде охоплювати значну область проблем правозахисту і водночас буде націлена насамперед на захист жертв порушень прав людини.

Аркадій Бущенко наголосив на тому, що питання катувань у місцях несвободи в Україні завжди подавалось владою як таке, що “не є на часі” і факти системності цього явища почали визнаватись тільки після перемог проти держави у Європейському суді з прав людини. Правозахисник підкреслив, що традиція жорстокості вкорінилася у свідомості правоохоронців і тому завданням Коалції зокрема буде ствердження принципу нульової толерантності до катувань.

Рівень незаконного застосування сили в міліції (нині поліції) в районах, не зачеплених воєнним конфліктом, суттєво зменшився. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного п’ять разів Харківським інститутом соціальних досліджень за проектами ХПГ у 2004, 2009, 2010, 2011 та 2015 роках. Так, в 2011 році оціночна кількість жертв незаконного насильства в міліції склала 984 200, а в 2015 році – 409 080, кількість катувань – відповідно 113 331 та 62 935. Проте 63 000 жертв катувань на рік – це все одне дуже багато, а в Донецькій та Луганській областях масштаб катувань та жорстокого поводження значно більше, при цьому багато скарг на катування з боку СБУ.

Загальне підвищення відкритості кримінально-виконавчої системи, можливість відвідування її установ правозахисниками показали, що жорстоке поводження тут має системний і масовий характер. Перед Коаліцією стоїть завдання охопити моніторинговими візитами всі виправні установи і посилити захист прав засуджених, поставивши саме це питання як ключове реформуванні цих установ.

Системним в останні роки є порушення принципу неповернення, коли шукачів притулку примусово повертають або екстрадують до країн походження, в яких є загроза смерті, катувань та політичних переслідувань.

Олександр Павліченко, серед іншого, також відмітив проблему зі станом здоров’я, через який ув’язнені не можуть відбувати покарання. Наприклад, якщо він залишається стабільно тяжким, але негативної динаміки не відбувається – ув’язнений продовжує відбувати покарання в тих самих умовах.

Порівняння кількості зафіксованих фактів катувань та жорстокого поводження з кількістю засуджених за вчинення цих злочинів агентів держави свідчить про майже повну безкарність тих, хто незаконно застосовує силу, іноді навіть смертельну. Це один з головних викликів для Коаліції.

До відомих раніше сфер системного застосування катувань (міліція, система виконання покарань), починаючи з 2014 року додалися катування і погане поводження та інші екстраординарні порушення прав людини – сумарні страти, насильницькі зникнення, гендерно обумовлене насильство в Криму і на південному сході України внаслідок військової агресії Росії та військового конфлікту, викликаного цією агресією. Весь цей комплекс проблем також має бути предметом розгляду Коаліції.

За словами Євгена Захарова, в сірій зоні ставлення до дюдей стало нещадним. Він розповів про випадки, коли внаслідок встановлення розтяжок страждало цивільне населення окупованих територій. Питання жорстокості, на думку правозахисника, гостро стоїть в контексті майбутньої реінтеграції окупованих територій до України.