3 березня 2020 року в приміщенні в ІА «Главком» відбулася прес-конференція УГСПЛ на тему порушення права власності в умовах збройного конфлікту на Сході України та презентація дослідження “Порушення права власності в умовах збройного конфлікту на сході України та способи захисту”.

Спікерами заходу були:

Максим Щербатюк, програмний директор УГСПЛ;

Наталія Козаренко, координатор мережі громадських приймалень УГСПЛ;

Юлія Науменко, юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ.

З моменту початку проведення АТО/ООС в ході бойових дій на Сході України було завдано значних руйнувань будівлям державної, комунальної та приватної власності і суттєво пошкоджено інфраструктуру цього регіону. Але до сих пір постраждалі громадяни України не отримали компенсації за зруйноване або пошкоджене житло.

Згідно даних Донецької обласної військово-цивільної адміністрації в Донецькій області на територіях підконтрольних українській владі, зруйновано або пошкоджено 13 030 житлових будинків всіх форм власності, з них 1 129 багатоквартирних та 11 901 приватних будинків.

Луганською обласною військово-цивільною адміністрацією було надано інформацію, що кількість зруйнованих і пошкоджених під час проведення АТО/ООС на території Луганської області об’єктів житлового фонду станом на 1 серпня 2019 року складає 7 468 об’єктів із розміром грошової компенсації за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у Луганській області – 951 790 765 грн. За інформацією МТОТ (Мінветеранів – Главком) на території Луганської та Донецької областей пошкоджено (зруйновано) 13 021 об’єктів житлового фонду (з них 825 – будинків комунальної форми власності, 12188 – будинків приватної власності, 8 – будинків Об’єднань співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ)).

«Орієнтовна сума коштів, необхідних для відновлення зазначених об’єктів, становить 2 млрд. 719 млн. 2917 тис. 356 грн. Вказані дані стосуються лише території Донецької та Луганської областей, які підконтрольні українській владі та не містять інформацію щодо кількості зруйнованого/пошкодженого майна на непідконтрольній Україні території. В свою чергу, згідно доповіді УВКПЛ щодо ситуації з правами людини в Україні 16 листопада 2018 року – 15 лютого 2019 року, станом на 15 лютого 2019 року по обидва боки від лінії зіткнення нараховувалося понад 50 тис. будинків цивільного населення, пошкоджених під час бойових дій», – каже Максим Щербатюк.

Крім того, враховуючи розташування українських військових у ряді міст Луганської та Донецької областей на лінії розмежування, багато житла та майна цивільного населення використовується військовими.

«В доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини щодо ситуації з правами людини в Україні 16 травня – 15 серпня 2019 року зазначено, що упродовж звітного періоду УВКПЛ продовжило документувати порушення прав людини на житло, землю і майно. Використання майна цивільних осіб у військових цілях без компенсації залишається предметом глибокої стурбованості. Ані національні, ані місцеві органи влади не забезпечили житлом і не виплатили компенсацію особам, які переїхали через використання їхнього майна у військових цілях або через безпосередню близькість до військових позицій», – зазначає Юлія Науменко.

Вона додає, що у зв’язку з численними порушеннями права власності громадян України в районі проведення АТО/ООС, зокрема, пошкодженням, руйнуванням чи знищенням об’єктів нерухомості (будинків, квартир) в результаті вчинення терористичних актів, а також майна, що знаходилося в них, зайняття військовослужбовцями збройних сил України майна громадян, використання даного майна під час їх участі в проведенні АТО/ООС за відсутності відповідних рішень про це з боку органів місцевого самоврядування чи військових частин, у постраждалих осіб виникає право на отримання матеріальної компенсації за зруйноване (пошкоджене) та мобілізоване майно.

Під час прес-конференції правозахисники презентували звіт «Порушення права власності в умовах збройного конфлікту на сході України та способи захисту». Звіт аналізує наявні механізми отримання компенсації за зруйноване майно. В звіті проводиться аналіз як наявного адміністративного механізму відновлення права власності згідно Кодексу цивільного захисту, так і наявної судової практики національних судів у справах щодо отримання компенсації за зруйноване/пошкоджене майно та практики Європейського суду з прав людини в аналогічних міжнародних збройних конфліктах.

В статті використана інформація з порталу uazmi.info

Проведення заходу, дослідження та видання цього звіту стало можливим за сприяння Норвезької ради у справах біженців (NRC) в рамках здійснення гуманітарної діяльності за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації жодною мірою не відображає офіційну точку зору Європейського Союзу та Норвезької ради у справах біженців. Європейська Комісія не несе відповідальності за будь-яке використання інформації, що міститься в публікації.