«Крок, який Україна мала б зробити давно» – Павліченко про ратифікацію Римського статуту
Президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт № 11484 про ратифікацію Римського статуту Міжнародного...
16 August 2024
До участі у роботі Форуму були залучені судді та юристи ЄСПЛ, представники Комітету Міністрів Ради Європи, відомі правозахисники та експерти у сфері захисту прав людини. Українську Гельсінську спілку з прав людини представляла Віталія Лебідь, юрист Центру стратегічних справ.
Під час Форуму були обговорені нові тенденції практики Європейського суду з прав людини; виклики, пов’язані із захистом прав людини; прогрес реформ у сфері юстиції; прогалини та недоліки національних законодавств і практики.
Перший день було присвячено аналізу нових рішень ЄСПЛ. Зокрема, суддя ЄСПЛ від України Ганна Юдківська виступила із доповіддю «„Великий брат слідкує за тобою“? Розумне очікування приватності в цифрову еру». Суддя розповіла що означає поняття «розумне очікування приватності» у практиці ЄСПЛ, зазначивши, що це поняття вперше було застосовано Верховним Судом США у справі «Кац проти США» (Katz v. United States, 1967), яке Європейський Суд використав згодом при розгляді справи «Голфорд проти Британії» (Halford v. the United Kingdom, 1997)1.
Пані Юдківська відзначила важливість розмежування між змістовними даними та даними трафіку (метадані). Концепція метаданих передбачає, що у людини не повинно існувати розумних очікувань приватності відносно її метаданих (куди здійснено дзвінок, скільки тривала розмова і т.д.), адже особа добровільно передає ці дані компанії, що надає послугу. Такий підхід було сформовано 50 років тому Верховним Судом США, проте, у сучасну інформаційну еру, така концепція не діє, адже нові технології дозволяють отримати величезну кількість метаданих, за допомогою яких можна з’ясувати змістовні дані. Саме така проблема постала перед ЄСПЛ у справі “Big Brother Watch and Others v. The United Kingdom”2, яка наразі знаходиться на розгляді Суду. Підсумовуючи доповідь пані Юдківська підкреслила, що ситуація, коли жодна наша сторона приватного життя не захищена від контролю і спостереження цілком суперечить Конвенції. Право на приватність є досягненням європейської правової культури, і вона зникне, якщо ми це дозволимо. Фундаментальне право контролювати те, яким чином ми постаємо перед навколишнім світом – це легітимні очікування, які мають буди захищені навіть в часи тероризму.
Протягом другого дня Форуму учасники обговорювали окремі аспекти права на справедливий суд. Відповідно до тлумачення статті 6 Конвенції у практиці ЄСПЛ на національні суди покладено обов’язок мотивувати рішення. Дана тема була презентована юристом ЄСПЛ Тарасом Пашуком. Він пояснив трактування ЄСПЛ таких понять як «необгрунтованість» та «невмотивованість» судового рішення, відмінність аргументів факту та аргументу процесуального права. Позиції Європейського суду з цих питань висвітлені у справах «Проніна проти України»3, «Волошин проти України»4, «Бендерський проти України»5, «Мала проти України»6.
Також цього дня доповідачем був Уповноважений з питань Європейського суду з прав людини Іван Ліщина, який виступив із темою «Застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції Європейським судом з прав людини щодо ситуацій військового конфлікту». У своєму виступі пан Ліщина проаналізував практику ЄСПЛ щодо питань захисту права власності в умовах конфлікту, що є надзвичайно актуальним питанням для України. Наприкла, це справи «Кіпр проти Туреччини», «Орхан проти Туреччини», «Саргсян проти Азербайджану». Уповноважений зазначив, що на даний момент до Європейського суду надійшло близько трьох тисяч справ, які стосуються порушень прав людини в результаті конфлікту на сході України. Наразі п’ятдесят з них уже комуніковано до Уряду України. Щодо справ з питань захисту права власності під час конфлікту в Україні, то поки що до Уряду не надійшло жодної комунікації, проте, за словами Уповноваженого, очевидно, хвиля таких справ очікується в майбутньому. Пан Ліщина, посилаючись на практику ЄСПЛ зазначив, що Україна несе позитивні обов’язки щодо відшкодування компенсації особам, майно яких було знищено чи пошкоджено в результаті конфлікту. Таким чином, держава зобов’язана розробити ефективний механізм виплати таких компенсацій. Досі такого механізму Україною не впроваджено. За словами доповідача процедура виплат компенсацій перебуває на стадії розрозробки.
Упродовж третього дня учасники обговорювали проблему виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини. Серед доповідачів були представники Департаменту виконання рішень ЄСПЛ-Клер Браун, Павло Пушкар, і Голова Департаменту правосуддя та правового співробітництва Ради Європи Ханне Юнкер. Головними тезами протягом цього дня були наступні: серед усіх справ, які наразі перебувають на контролі Комітету Міністрів Ради Європи близько 16% це справи проти України, що є дуже високим показником; 80% з цих справ розглядаються у Комітеті Міністрів за розширеною процедурою (складність у процесі імплементації рішення державою, структурні проблеми у правовій системі); незважаючи на певний прогрес у процесі реформування в Україні (реформа Верховного Суду, внесення змін до Конституції, розробка нового процесуального законодавства), залишається багато проблем, які потребують нагального вирішення. Зокрема, гостро стоїть проблема невиконання рішень національних судів та створення ефективнмих механізмів захисту («Бурмич проти України»), поблема тривалості проваджень, неефективності розслідування випадків катування, поганих умов утримання у місцях несвободи та неналежна медична допомога у таких місцях.
1 http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-58039
2 http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-140713
3 http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/974_096
4 http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-126631
5 http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/974_313
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.
Президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт № 11484 про ратифікацію Римського статуту Міжнародного...
16 August 2024
Ще влітку минулого року житель Одещини звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із...
07 August 2024
Правозахисні організації закликають дотримуватися норм міжнародного права у питаннях пошуку інструментів для звільнення цивільних громадян,...
31 July 2024
22 червня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України...
29 July 2024