Протягом декількох років в Україні відбуваються вибухи боєприпасів. Від них страждають мешканці сусідніх населених пунктів. Але держава не поспішає допомогати людям. Як же їм захистити свої права?

Боєприпаси вибухали у Сватово, у Балаклії і, зовсім нещодавно, — у Калинівці. Люди, майно яких постраждало під час катастрофи, звертаються до юристів, щоб отримати компенсацію від держави. Багато таких справ у судах підтримують адвокати Української Гельсінської спілки. За словами директора Центру стратегічних справ УГСПЛ Михайла Тарахкала, наразі є декілька думок з приводу того, хто і як має виплачувати компенсацію постраждалим. Якщо йдеться про обстріли на лінії розмежування, то дехто каже, що гроші має виплачувати Росія, якщо ж мова про вибухи на складах — то відповідальною за виплати вважають українську державу. На думку Михайла Тарахкала, сьогодні в Україні немає ефективної системи компенсації завданої шкоди майну і здоров’ю постраждалих від вибухів громадян.

«Україна має створити ефективну систему захисту прав постраждалих громадян і нести відповідальність за її роботу, — каже юрист. — Крім того, необхідно налагодити систему швидкого, повного та незалежного розслідування подібних випадків. А для цього потрібно обов’язково залучити представників громадськості».

Координаторка Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова розповіла, що в процесі журналістського розслідування їй вдалося з’ясувати багато цікавих обставин, пов’язаних із вибухами на українських військових складах. За її словами, кримінальне провадження після вибухів у Сватово було порушене за статтею 158 «Терористичний акт». Крім того, військовий прокурор Анатолій Матіос розповів, що було порушено друге кримінальне провадження за статтею «Недбалість». Ольга Решетилова каже, що теракт не розслідується, оскільки головна версія події — саме недбалість.

«У жовтні минулого року у Сватівському суді було укладено мирову угоду між військовою прокуратурою та підозрюваним — заступником начальника складів Литвиненком, — каже Ольга Решетилова. — Таким чином підозрюваних у цій справі більше не лишилося».

За словами координаторки вибухи у Сватово, які сталися 29 жовтня 2015 року, — були лише епізодом у серії подібних випадків. «У грудні 2015 року зайнялися військові склади у селі Вершина Запорізької області, але пожежу було швидко локалізовано, — розповідає Ольга Решетилова. — У лютому 2016 року відбулася перша пожежа на складах у Балаклії. За тиждень до займання складів у Калинівці була пожежа на складах у Маруполі. Прокуратура заявляла, що займання відбулося через скидання якихось боєприпасів із безпілотника».

Медійна ініціатива за права людини надіслала декілька запитів до прокуратури і отримала відповіді, що розслідування ведуться за статтею 113 «Теракт» та «Диверсія». «Ми помітили, що коли провадження відкривається за статтею про теракт чи диверсію, дуже швидко з’являється військовий прокурор і каже, що насправді це була службова недбалість, — каже Ольга Решетилова. — Через деякий час увага до цього згасає, Міноборони вступається за своїх військовослужбовців, а найголовніші моменти так і лишаються нерозслідуваними».

Медійна ініціатива за права людини з’ясувала, що у Сватові є чотири будинки, які після вибухів на складах, не підлягають відновленню. Їхні мешканці досі не отримали компенсації. Крім того, є одна загибла цивільна жінка. Зруйновано також чотири великих підприємства, які формували бюджет Сватово. «Ми з’ясували, що проти посадових осіб Управління капітального будівництва Луганської обласної військово-цивільної адміністрації (ЛОВЦА) порушені кримінальні провадження щодо нецільової розтрати коштів, призначених для відновлення інфраструктури та компенсації збитків, — сказала Ольга Решетилова. — Ми дізналися, що 29 грудня 2015 року на рахунок ЛОВЦА прийшло близько 50 млн гривень. За два дні до Нового року чиновники ці кошти витратити не встигли і повернули їх на рахунок Казначейства. У 2016 році у Держбюджеті не було передбачено коштів для компенсації збитків постраждалих громадян у Сватово. Таким чином, збитки компенсувалися здебільшого з місцевих бюджетів. Крім того, надійшла гуманітарна допомога з інших областей України. Але мені не вдалося знайти у Сватово місцевих мешканців, які би отримали цю допомогу».

За словами координаторки, при обладміністрації був створений Благодійний Фонд допомоги Сватівщині, який очолила жінка, тісно пов’язана із головою адміністрації. «Ніяких фактів розкрадання гуманітарної допомоги встановлено не було, хоча місцеві мешканці стверджують, що такі факти були», — каже Ольга Решетилова.

Адвокат Центру стратегічних справ УГСПЛ, представник потерпілих у Сватовому Юлія Науменко каже, що відновлення у комунальному секторі Сватово відбулося, а коли це буде зроблено для приватного — досі невідомо. «Наразі постраждалі звертаються до Адміністрації президента та Кабміну, а звідти їхні скарги переправляють на контроль до Луганської обласної адміністрації, — каже Юлія Науменко. — Подібне листування ведеться вже два роки. ЛОДА відповідає, що немає порядку компенсації та грошей для них, оскільки Кабінет міністрів не виділяв їх».

Юлія Науменко розповіла, що один з мешканців Сватово живе у повністю зруйнованому будинку протягом двох років та чекає допомоги від держави. Інший мешканець подав позов проти Сватівської міськради, щоб зобов’язати її провести ремонтні роботи. Чиновники навіть укладали кошториси цих робіт, але, позаяк гроші на це не виділили, на тому все й закінчилося.

За словами Юлії Науменко, за два роки досудового розслідування було призначено експертизу щодо визначення збитків по трьом тисячам об’єктів. Наразі провели експертизу лише по одній тисячі. Через це більшість потерпілих не можуть сьогодні звернутися навіть до суду, оскільки не встановлений розмір збитків. Крім того, осіб, які є потерпілими, не визнають потерпілими у суді, адже із керівником військових складів у Сватово укладено мирову угоду.

«Оскільки досі невідомо, чи це був теракт, чи службова недбалість, тому неможливо подати цивільний позов через збитки, завдані у наслідок теракту, — каже Юлія Науменко, — Якщо у Балаклії людям запропонували отримати житло в інших регіонах України, замість пошкодженого, то у Сватово такого не було».

Ще одною проблемою Сватово, яка призвела до смерті жінки, була відсутність сповіщення. Загибла перебувала під час вибухів на роботі і, як багато інших, вважала вибухи на складах піротехнічними фейєрверками.

«На жаль, держава обрала тактику страуса по відношенню до вибухів на військових складах: немає безпечної системи зберігання боєприпасів, немає налагодженої системи відшкодування жертвам, немає адекватних розслідувань цих справ, — підсумував Михайло Тарахкало, — Навіть нам, людям далеким від військової справи, помітна певна системність у цих вибухах».

На зустріч із правозахисниками запросили представників Генеральної прокуратури та Кабінету міністрів, але вони не з’явилися. Здається, тактика страуса дійсно працює.

Текст та фото Олега Шинкаренка, спеціально для Лівого берега

Фото заставки — EPA/UPG