Україна отримала близько двох сотень рекомендацій, як покращити ситуацію з правами людини в рамках Універсального періодичного огляду (УПО) Ради ООН з прав людини. Рекомендації надали 70 країн-учасниць Ради ООН з прав людини під час діалогу в Женеві 15 листопада. 

Як передає кореспондент Центру інформації про права людини, про це сьогодні повідомили учасники прес-конференції у Києві.

Так, керівник відділу програми розвитку ООН (ПРООН) зі стратегічного розвитку Маркус Бранд зазначив, що низка країн відзначили шлях прогресу, яким йде Україна.

«Вони розуміють складні обставини, в яких зараз знаходиться Україна. Багато країн тим не менш рекомендували просуватись далі на шляху реформування та просування прав людини, а саме в межах ратифікації міжнародних конвенцій та угод, які стосуються захисту прав людини. Також вони рекомендували проводити більше реформ в антикорупційній політиці, судовій системі та інших сферах, аби ще більше покращити становище прав людини в Україні», — сказав він.

Голова Центру інформації про права людини Тетяна Печончик повідомила, що Україна цьогоріч втретє проходила процес УПО.

«У 2008 році наша країна отримала близько 40 рекомендацій. У 2012 році — 145. Тепер це близько 200 рекомендацій. Збільшення рекомендацій не пов’язане із погіршенням чи покращенням стану у сфері прав людини. Це радше свідчить про підвищену увагу до ситуації з правами людини в Україні», — вважає вона.

Серед іншого, країни-учасниці ООН схвально відзначили прогрес, досягнутий Україною за попередні чотири роки, зокрема посилення інституції Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, запуск Національного превентивного механізму, прийняття нового Кримінального процесуального кодексу, Національної стратегії з прав людини на 2015-2020 роки, а також зміни до Конституції України в частині правосуддя.

Заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції Сергій Петухов повідомив, що найбільшим викликом для прав людини в Україні є незаконна анексія Криму та окупація Донбасу.

«Збройні дії породжують масове порушення прав людини. Будь-яка держава у такому становищі зіштовхується зі зростанням кількості порушень прав людини, з’являються нові види порушень, яких не було у мирний час. Це й питання дотримання прав людини на окупованих територіях, прав внутрішньо переміщених осіб, запобігання тортурам, дотримання норм міжнародного гуманітарного права та запобігання сексуальному насильству, пов’язаному із конфліктом», — каже Сергій Петухов.

Під час обговорення країни звертали увагу, зокрема, на важливість ратифікації Стамбульської конвенції, спрямованої проти домашнього насильства, Римського статуту Міжнародного кримінального суду, на проведення судової реформи та попередження тортур, попередження мови ненависті та дискримінації.

Окрім цього, країни Ради ООН з прав людини звертали увагу боротьбу з корупцією, торгівлею людьми, забезпечення права на справедливий суд та умови для вільної роботи ЗМІ й громадянського суспільства.

Петухов відзначив, що Росія, Сирія та Венесуела вдались до політизації УПО під час інтерактивного діалогу в Женеві.

«На виступ країні дається 1 хвилина 40 секунд. Росії не вистачило часу занепокоїтись правами російської православної церкви в Україні, а Сирія встигла. Вони дали неприйнятні рекомендації», — сказав Сергій Петухов.

Країни-учасниці ООН відзначають незалежність Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, однак вони багаторазово наголошували на посиленні інституційної спроможності Омбудсмана.

«На офіс Омбудсмана покладається величезний обсяг нових повноважень — моніторинг ситуації з доступом до публічної інформації, захист персональних даних, боротьба з усіма формами дискримінації, моніторинг дотриманням ґендерної рівності. Є багато інших зобов’язань… Сьогодні звернення у частині доступу до публічної інформації ми вимірюємо не кількістю, а метрами на день», — каже Михайло Чаплига, Представник Уповноваженого.

За його словами, країни також рекомендували змінити процедуру призначення Омбудсмана.

«Сьогодні зберігається колізія з призначенням, оскільки є два різних закони. До консультацій про обрання Уповноваженого, згідно з Паризькими принципами, повинні залучатись представники профспілкових, правозахисних, громадських організацій та ЗМІ, щоб обговорити кандидатури і запропонувати до обрання. На жаль, ця процедура не передбачена в законодавстві, а політики добровільно не хочуть дослухатись до правозахисної спільноти», — каже Михайло Чаплига.

Він також повідомив, що межах Twinning (проекту “Впровадження успішного європейського досвіду з метою зміцнення інституційного потенціалу Секретаріату Уповноваженого для захисту прав і свобод людини” – ред.) розробляється проект комплексного закону про Уповноваженого, де передбачена нова процедура обрання Омбудсмана із залученням представників правозахисної спільноти.

Через велику кількість рекомендацій, яку Україна отримала від ООН, варто актуалізувати План дій з реалізації Нацстратегії з прав людини. У цьому переконана Ксенія Семьоркіна, яка моніторить в Українській Гельсінській спілці з прав людини виконання Нацстратегії.

«Таким чином ми маємо консолідувати усі зусилля — органів державної влади, громадськості, Офісу Уповноваженого і парламенту», — прокоментувала вона.

Україна має добровільно проаналізувати відгуки країн та реалізувати необхідну на її думку кількість рекомендацій.

Сергій Петухов запевняє, що український уряд ретельно розгляне усі рекомендації та надасть свою позицію не пізніше березня 2018 року, до 37-ої сесії Ради ООН з прав людини. Через 4,5 роки Україна зобов’язана буде звітувати, як вона виконувала рекомендації.

Універсальний періодичний огляд (УПО) — це система моніторингу прав людини Ради ООН з прав людини. Вона спрямована на покращення ситуації з правами людини в кожній зі 193 країн, що входять до ООН. У рамках цієї ініціативи держави-члени ООН перевіряють одна одну на предмет дотримання прав людини.

Цей механізм створений відповідно до Резолюції Генеральної асамблеї ООН 60/251 від 15 березня 2006 року, якою також було засновано Раду з прав людини. У Резолюції йдеться, що “огляд повинен бути механізмом співробітництва, заснованим на інтерактивному діалозі з повною участю зацікавленої держави, такий механізм повинен доповнювати, а не дублювати роботу договірних органів”.\\

Матеріал Центру інформації про права людини

Фото Миколи Мирного