Наявна концепція вступу абітурієнтів з окупованого Криму до українських ВНЗ не відповідає потребам вступників та призводить до їх дискримінації та сегрегації

Джерело: Центр інформації про права людини

Про це на презентації аналітичної доповіді «Освіта для Криму» розповіла голова Центру громадянської просвіти «Альменда» Валентина Потапова, передає кореспондент Центру інформації про права людини.

За роки окупації в Україні пройшло вже чотири вступні кампанії, проте правозахисники кажуть, що кількість вступників із Криму залишається мізерною. Наразі для них існують дві системи подання документів – загальна та спрощена, що працює в 35 вишах (без складання ЗНО, також для вступу їм не треба мати із собою паспорт і шкільний атестат – ред.). Проте досі міністерства, які опікуються медичними та культурними університетами, не надали можливості кримчанам вступати до цих закладів.

Ще одною проблемою стала неможливість створених освітніх центрів «Крим-Україна” працювати з тими абітурієнтами, які хочуть вступати до ПТУ на контрольованій території.

«У Бердянську в нас було декілька звернень, коли діти з Криму просто хотіли отримати робочі спеціальності, але освітні центри в місті не могли надати документ для ПТУ, що підтверджує закінчення дев’яти класів, адже такий механізм не прописаний у дійсному порядку», – розказала Потапова.

У 2018 році Україна провела масштабну інформаційну кампанію, яка мала б привернути увагу більшої частини кримчан до перспектив, які надає навчання в українських ВНЗ.

Згідно з результатами, отриманими вже після вступу, цьогоріч кількість студентів із Криму в українських вишах зросла на 30% (227 людей вступили за спрощеною системою), що дорівнює лише 3% від загальної кількості вступників, які проживають на півострові.

«Працювали всі кримські медіа, було підготовлено багато інфографік, відео, дорожніх карт, але краще за всіх спрацювала установка білбордів на адмінкордоні. Дочка однієї з моїх кримських подруг розповіла, що не могла зайти з півострова навіть на сайт МОН, а це означає, що наші посилання через інтернет туди просто не доходять, а тому треба думати про нові підходи. Також давайте згадаємо, що інформаційна кампанія починається в травні, але рішення про вступ приймають набагато раніше», – підкреслює Потапова.

Для вирішення наявних проблем, які пов’язані не тільки з роботою державних служб, але й із впливом пропаганди на неконтрольованих територіях, правозахисники рекомендують створити спеціальні центри прямо на адмінкордоні з Кримом, де б спеціалісти надавали відповідну допомогу, та почати думати над зміною чинної вступної системи для абітурієнтів з окупованих територій.

У 2018 році, за даними МОН, з окупованого Криму й окупованих частин Луганської та Донецької областей в українські вищі навчальні заклади вступили 1749 дітей.

Діти вступали до українських навчальних закладів через освітні центри «Крим-Україна» і «Донбас-Україна», які працювали в різних областях України з 4 червня до 28 вересня 2018 року. Найбільше кримчан обрали для навчання Таврійський національний університет імені Володимира Вернадського (працює зараз у Києві), Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана і Львівську політехніку.

Попитом користувалися правничі спеціальності, але зросла кількість вступників на технічні.