В деяких населених пунктах України підліткам забороняють виходити на вулицю після 23 години без супроводу дорослих, а порушників штрафують. Цим, очевидно, відверто порушується законодавство та права і свободи цих громадян.

До прикладу, комендантську годину для підлітків запровадили в одному райцентрі Буковини – Путилі. Особам, які не досягли 18-річного віку, заборонено перебувати на вулиці без супроводу дорослих після 23.00, а в кафе та барах – після 22.00. Порушників штрафують. Відповідне рішення ухвалив виконком Путильської селищної ради. А заодно зобов’язав власників барів, кафе та ресторанів завершувати роботу своїх закладів не пізніше 23.00. Барменів, які порушуватимуть розклад роботи, відтепер штрафуватимуть на 100 гривень.

Селищний голова Путилі Іван Повідаш пояснив, що такі заходи запроваджують для наведення порядку, оскільки часто неповнолітні особи вночі хуліганять, ламають паркани, зловживають спиртним у кафе та барах. Батьків, діти яких без супроводу тинятимуться розважальними закладами або вулицями селища після 23.00, першого разу попереджатимуть, а далі штрафуватимуть.

Ще влітку таке ж рішення ухвалила Сокирянська міська рада.

При цьому відверто порушується право громадян на свободу пересування. Відповідно до українського законодавства обмеження цього права можливе виключно під час введення надзвичайного стану або щодо об’єктів спеціальної охорони. Також ці рішення суперечать новому закону „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, що набув чинності в січні цього року.

При цьому слід зазначити, що населення не протестує проти таких рішень і погоджується з власними обмеженнями, що не може не дивувати.

Також цікавим є те, що основним аргументом влади стало не безпека неповнолітніх, а те, що саме неповнолітні вчиняють більшість правопорушень.

Очевидним подальшим кроком за такою дивною логікою влади має стати заборона виходити на вулицю всім після 23 години. Тоді, за їхнім мисленням, злочинів вночі не буде взагалі. А далі можна заборонити ходити особам „кавказької національності” вулицями взагалі, бо їх і так перевіряють через кожні 10 метрів, а вони і далі ніби то вчиняють більшість злочинів в країні. Практика свідчить, що злочинність існує навіть в тоталітарних режимах і такими обмеженнями її не побороти, але то особливо нікого не цікавить.

Такі рішення є першопочатком небезпечної позиції, що узаконює обмеження прав особи ніби то для її власної безпеки, замість того, щоби ефективно боротися зі злочинністю за допомогою все більшої кількості правоохоронних органів. На жаль, українські правоохоронні органи все більше схиляються до простого обмеження прав замість боротьби з їхнім зловживанням. І правда, для них краще просто позбавити права, тоді і зловживати буде нічим.

Володимир Яворський,

Секретаріат Ради українських правозахисних організацій